V Форми інфекційного процесу

За походженням:

Екзогенна інфекція – зараження патогенними мікроорганізмами, які проникають в макроорганізм ззовні разом з повітрям, харчовими продуктами тощо.

Ендогенна інфекція – спричинена умовно-патогеннними мікроорганізмами, які є представниками нормальної мікрофлори людини.

За формами прояву інфекції:

1 типові – клінічна картина характерна для даного інфекційного захворювання;

2 атипові (стерті) – ряд ознак виражений слабко чи зовсім відсутній. Діагностується мікробіологічними методами дослідження.

3 безсимптомна – відсутні зовнішні прояви ознак захворювання. Однак, в органах та тканинах є патологічні зміни, а в крові – антитіла.

4 латентні форми – збудник довгий час знаходиться в макроорганізмі без будь- яких проявів, а при слабкості організму латентна форма може перейти у типову (туберку-льоз, герпес, менінгіт).

5 бактеріоносійство – такий стан макроорганізму, при якому наявність в організмі патогенних мікробів та виділення їх у зовнішнє середовище не супроводжується клінічними симптомами захворювання та порушеннями зі сторони органів та тканин.

Носійство може бути здоровим та після перенесеного захворювання, як правило триває певний період часу.

За кількістю видів збудника:

1. Моноінфекція – хвороба викликана одним збудником.

2. Змішана інфекція – зараження 2-ма, 3-ма видами різних збудників.

За повторенням прояву хвороби:

3. Вторинна інфекція – викликана іншими мікробами, що приєднуються до основного захворювання або при ослабленні організму після перенесеного інфекційного захворювання.

4. Реінфекція – повторне зараження тим же збудником після одужання.

5. Суперінфекція – потрапляння до організму хворого тих же самих збудників під час хвороби.

Перебіг інфекційного захворювання може бути гострий, хронічний, рецидивуючий –повторний розвиток інфекційної хвороби за відсутності нового зараження збудником.

За локалізацію збудника:

Локалізовані (вогнищеві інфекції), при яких збудник тривалий час знаходиться у будь-яких вогнищах – зуби, мигдалики, гнійники.

Генералізовані:

- Септикопіємія - збудник потрапляє в кров з ураження усіх органів.

- Сепсис – розмноження мікробів в крові.

- Бактеріемія – тимчасове знаходження патогенних мікробів в крові (черевний тиф, менінігіт).

Поширення інфекційного процесу може проявлятися у формах:

1. Епідемія – обмежені спалахи зв’язаних між собою інфекційних хвороб, що виникають на великій території.

2. Ендемія – інфекції які постійно виникають у певній місцевості, що обумовлено природними чинниками (комарі, кліщі).

3. Природно-вогнищеві інфекції (ендемічні) – існують у природі серед диких тварин (чума, туляремія).