Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Поняття валюти та валютних систем
|
|
 | |||||
| |||||
 |
| Національна валюта | грошова одиниця певної країни або той чи інший її тип |
| Іноземна валюта | грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і які використовуються в міжнародних розрахунках |
| Міжнародна (регіональна) валюта | міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, засіб платежу |
 |
| Міжнародні валютні відносини | – це відносини, що виникають у процесі функціонування грошей у міжнародному платіжному обороті |
| – це сукупність грошових відносин, які опосередковують рух товарів і факторів виробництва між країнами та формують самостійну міжнародну фінансову сферу |
 | |||
|
 |
| Міжнародна валютна система | – це форма організації міжнародних валютних відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю |
| – це сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у межах світового господарства |
2. Етапи розвитку міжнародної валютної системи
| Етап розвитку, рік створення | Характерні риси |
| 1. Паризька валютна система, 1867 р. | · основою системи виступав золотомонетний стандарт; · валютні одиниці країн-учасниць мали чітко визначений вміст золота і були конвертованими в золото; · золото вільно експортувалося та імпортувалося, продавалося на міжнародних ринках, а золоті зливки вільно обмінювалися на монети; · підтримувалося жорстке співвідношення між національним золотим запасом і внутрішньою пропозицією грошей |
Продовження таблиці
| Етап розвитку, рік створення | Характерні риси |
| · діяв режим вільно плаваючих курсів валют з урахуванням ринкового попиту та пропозиції, але в межах золотих точок (схильності власників золота розраховуватися не іноземною валютною, а золотом) | |
| 2. Генуезька валютна система, 1922 р. | · основою системи виступало як золото, так і девізи – іноземні валюти; · збережено золоті паритети, однак, конверсія валют у золото стала здійснюватись не лише безпосередньо, але й опосередковано – через іноземні валюти; · відновлено режим валютних курсів, які вільно плавали; · провадилася активна політика валютного регулювання у формі міжнародних конференцій та угод |
| 3. Бреттон-Вудська валютна система, 1944 р. | · паперові гроші перестали обмінюватись на золото, однак, золото зберігало монополію на проведення остаточних грошових розрахунків між країнами (опосередковано через долар США); · основою системи виступав золотодевізний стандарт, що ґрунтувався на золоті та девізах – двох резервних валютах (доларі США та фунті стерлінгів); · діяв режим фіксованих валютних курсів; · створення МВФ, що здійснював міжнародне регулювання валютних відносин; · здійснення операцій купівлі-продажу золота лише на рівні центральних банків країн із забороною таких операцій для всіх інших суб’єктів; · створення міжнародних платіжних засобів СДР – спеціальних прав запозичення |
Закінчення таблиці
| Етап розвитку, рік створення | Характерні риси |
| · січень 1971 р. – припинення розміну долара на золото | |
| · березень 1973 р. – здійснено перехід до плаваючих валютних курсів | |
| · липень 1974 р. – валютний паритет замінено валютним кошиком СДР | |
| 4. Ямайська (Кінгстонська) валютна система, 1976 р. (набула чинності 01.04.1978 р.) | · кожна країна–член МВФ на свій розсуд може вибирати режим курсу власної валюти; · золото перестає бути еталоном вартості в міжнародній валютній системі й відміняється його офіційна ціна. При цьому відпали обмеження на операції центральних банків із золотом · відбувається процес повної демонетизації золота – його виведення із внутрішньої сутності грошово-валютних відносин і перетворення його на звичайний товар із правом вільної купівлі-продажу на світових валютних аукціонах; · юридичне надання права кожній з валют країн – учасниць Кінгстонської системи виконувати роль резервної валюти, але в перспективі перевага віддавалася СДР; · взаємна домовленість учасників Кінгстонської угоди про надання виконавчому органу МВ СР – Директорату – повноважень для здійснення нагляду за виконанням країнами своїх зобов’язань за угодою |
3. Регіональні валютно-фінансові угруповання
 |
| Валютні блоки | ||
| Характерні риси | Передумови виникнення | Види |
| · Курс залежних валют прикріплювався до курсу валюти країни-гегемона; · Міжнародні розрахунки країн-членів здійснювались у валюті країни-гегемона; · Валютні резерви країн-членів зберігались у банках країни-гегемона; · Валюти країн-членів забезпечувалися казначейськими векселями та валютою країн-гегемонів | · Політичні · економічні · торговельні · фінансові | · Стерлінговий валютний блок створено в 1931 р. після відміни золотого стандарта у Великій Британії. Склад: країни Британської імперії та держави, які були економічно пов’язані з нею · Доларовий валютний блок створено в 1933 р. після відміни золотого стандарта. Склад: економічно залежні країни Латинської Америки та Канади · Золотий блок створено в 1933 р. країнами, які намагалися зберегти функціонування золотого стандарта на основі незмінного золотого вмісту національних валют. Склад: Франція, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, згодом Італія, Чехословаччина, Польща |
|
| Валютні зони | |
| Характерні риси | Види |
| · фіксований курс валют країн-учасниць щодо валюти країни-гегемона; · погодження з країною-гегемоном зміни курсів валют-учасниць зони щодо інших валют; · зберігання в банках домінуючої країни основних валютних резервів країн-гегемонів; · вільний взаємний обмін валют між країнами, що входять до зони; · вільний рух коштів у межах валютної зони та наявності спільних обмежень щодо третіх країн · здійснення зовнішніх розрахунків країн-учасниць через банки країни, що очолює валютну зону | · зона британського фунта стерлінгів; · зона долара США; · зона французького франка; · зона португальського ескудо; · зона іспанської песети; · зона голландського гульдена |
Контрольні питання
1. Що таке валюта?
2. У чому різниця між іноземною та міжнародною валютою?
3. Яке призначення резервної валюти?
4. Що таке міжнародні валютні відносини?
5. Назвіть елементи національної валютної системи.
6. Назвіть елементи регіональної валютної системи.
7. Назвіть елементи міжнародної валютної системи.
8. Охарактеризуйте етапи розвитку міжнародної валютної системи.
9. Які існують види регіональних валютно-фінансових угруповань?
10. У чому полягає сутність валютного блоку?
11. Назвіть характерні риси валютних блоків.
12. Охарактеризуйте валютні зони.
13. Дайте характеристику етапам розвитку економічної інтеграції.
ТЕМА 3. Міжнародний рух капіталу
План
1. Сутність міжнародного руху капіталу.
2. Вивіз капіталу.
3. Іноземні інвестиції: сутність та призначення.
4. Форми та види іноземних інвестицій.
5. Формування інвестиційного клімату в Україні.
6. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій.
& Рекомендована література
Основна: 3, 5, 6
Додаткова: 1, 7, 8, 12, 13, 15
Інтернет-ресурси: 3, 7, 14
Міні-лексикон: міжнародний рух капіталу, вивіз капіталу, іноземні інвестиції, прямі іноземні інвестиції, портфельні іноземні інвестиції, міжнародні альянси, транснаціональні корпорації, філії ТНК, дочірні підприємства ТНК, спільні підприємства.
1. Сутність міжнародного руху капіталу
 |
| Наслідки для країн, які експортують капітал ™ вивіз капіталу без залучення іноземних інвестицій призводить до уповільнення економічного розвитку країн; ™ знижується рівень зайнятості; ™ переміщення капіталу за кордон негативно впливає на платіжний баланс країни |
| Позитивні | Негативні |
| Ø сприяє економічному зростанню; Ø створює нові робочі місця; Ø приносить нові технології, ефективний менеджмент, сприяє прискоренню в країні НТП; Ø сприяє покращанню платіжного балансу | ð іноземний капітал витісняє національний із прибуткових галузей; ð безконтрольний імпорт капіталу може супроводжуватися забрудненням навколишнього середовища; ð імпорт позичкового капіталу призводить до зростання заборгованості країн; ð імпорт капіталу пов’язаний із проштовхуванням на ринок країни-реципієнта застарілих або недоброякісних товарів; ð використання міжнародними корпораціями трансфертних цін призводить до втрати країною-реципієнтом податкових надходжень |
2. Вивіз капіталу
 |
Класифікація вивозу капіталу
| Ознака | Вид | |
| 1. За формою власності | - вивіз приватного капіталу | |
| - вивіз державного капіталу | ||
| 2. За формою одержання прибутку на капітал | - вивіз підприємницького капіталу | - прямі інвестиції |
| - портфельні інвестиції | ||
| - вивіз позичкового капіталу |
3. Іноземні інвестиції: сутність та призначення
 | |||||
 | |||||
 |
 |
| розміри ринку | оподаткування | правове регулювання | ||||
| ||||||
| Фактори впливу на залучення іноземних інвестицій | ||||||
| невпевненість інвестора в стабільності становища в регіоні | макроекономічний стан | доступ до основних засобів виробництва | ||||
 |
4. Форми та види іноземних інвестицій
 | |||||
  | |||||
 |
5. Формування інвестиційного клімату в Україні
 |
Фактори впливу на формування інвестиційного клімату в країні
| соціально-політична ситуація | економічна ситуація | зовнішньоекономічна діяльність |
| · міцність державних інституцій; · наступництво політичної влади; · ступінь державного втручання в економіку; | · загальний стан економіки; · становище у фінансовій, кредитній та валютній сферах; · митний режим; | · захист інвестицій; · заходи з регулювання та обмеження діяльності підприємств з участю іноземного капіталу; |
Закінчення таблиці
| соціально-політична ситуація | економічна ситуація | зовнішньоекономічна діяльність |
| · прагматичність державної політики; · ефективність роботи державного апарату; · схильність до націоналізації державного майна | · режим використання робочої сили; · стійкість валютного курсу; · оподаткування | · стабільність законодавства |
 | |
 |
| Для покращання інвестиційного клімату необхідно: ™ зрівнювання у правах інофірми і національних підприємств; ™ створення та ефективне використання вільних економічних зон, сприяння інвестиціям у провідні галузі економіки; ™ розвиток системи страхування інофірми; ™ визначення пріоритетів інвестування; ™ підтримка і заохочення з боку держави фірм та підприємств, які сприяють інвестиціям в українську економіку |
| ™ розширення міжнародної співпраці в галузі сприяння капіталовкладенням та гарантування інвестицій; ™ активна роль держави в запобіганні та компенсації можливих негативних соціальних наслідків реалізації інвестиційних проектів; ™ створення умов для активізації вітчизняного бізнесу; ™ поглиблення ринкових реформ; ™ удосконалення чинного законодавства в галузі зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення контролю з боку держави за його дотриманням |
6. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій
 |
Класифікація ТНК
| Ознака класифікації | Вид ТНК |
| 1. За характером взаємовідносин з материнськими підприємствами | · філії; · дочірні підприємства; · спільні підприємства |
| 2. Залежно від сфери діяльності та належності капіталу | · ТНК, що є національні за капіталом, але міжнародні за сферою діяльності; · ТНК, що є міжнародними за капіталом та за сферою діяльності; · картелі й синдикати, об’єднання виробничого та виробничо-технічного характеру, що не є юридичними особами |
 |
| не є ринковими, а внутрішніми цінами ТНК | вони враховують рівень витрат на виробництво, але встановлюються на такому рівні, що відповідає потребам ТНК | слугують для формування внутрішньої норми прибутку ТНК за рахунок перерозподілу фінансових ресурсів та мінімізації податкових зобов’язань ТНК | впливають на основні макроекономічні показники приймаючих країн | |||
 
| 
| |||||
| мінімізація податків і митних витрат | |||||
| акумуляція активів ТНК у певній країні | |||||
|
| трансфер фінансових ресурсів від однієї філії ТНК до іншої |
| Основні напрями транс націоналізації | ||||
| інвестиційні | неінвестиційні | комбіновані | ||
| прямі інвестиції | трансгранична спільна діяльність | |||
| портфельні інвестиції | делегування функцій | |||
| розподіл та комбінація діяльності | ||||
| трансграничне спільне використання активів |
  | |||
 |
Контрольні питання
1. У чому полягає сутність міжнародного руху капіталу?
2. Які причини виникнення міжнародного руху капіталу?
3. Проаналізуйте вплив міжнародного руху капіталу на світову економіку.
4. Охарактеризуйте наслідки для країн, які експортують капітал.
5. Охарактеризуйте наслідки ввезення капіталу в країну.
6. У чому полягає сутність вивозу капіталу?
7. Які цілі вивозу капіталу?
8. Назвіть види вивозу капіталу за формою власності на капітал.
9. Назвіть види вивозу капіталу за формою одержання прибутку на капітал.
10. Охарактеризуйте особливості вивозу капіталу в сучасних умовах.
11. Що таке іноземні інвестиції?
12. У чому полягає мета залучення іноземних інвестицій?
13. Охарактеризуйте форми іноземних інвестицій.
14. Охарактеризуйте види іноземних інвестицій.
15. Назвіть організаційні форми іноземних інвестицій.
16. Які фактори впливають на залучення прямих іноземних інвестицій?
17. Охарактеризуйте систему державних гарантій для іноземних інвесторів.
18. Охарактеризуйте ознаки транснаціональних корпорацій.
19. Що таке міжнародні альянси?
20. На які групи поділяються ТНК?
21. У чому полягає сутність філії ТНК?
22. Що таке дочірнє підприємство ТНК?
ТЕМА 4. Роль вільних економічних зон у міжнародних фінансах
План
1. Сутність вільних економічних зон.
2. Класифікація вільних економічних зон.
3. Сутність офшорних зон і офшорного бізнесу.
4. Фінансово-організаційний механізм офшорного бізнесу.
5. Міжнародний досвід регулювання офшорного бізнесу.
& Рекомендована література
Основна: 1, 4, 6
Додаткова: 3, 4, 6, 9, 11
Інтернет-ресурси: 3, 7, 9, 16
Міні-лексикон: вільна економічна зона, зовнішньоторговельні зони, комплексні виробничі зони, науково-технічні зони, туристсько-рекреаційні зони, офшорні зони, офшорні компанії, офшорний бізнес, фінансово-організаційний механізм офшорного бізнесу.
1. Сутність вільних економічних зон
 | ||
 |
| політична стабільність | стабільна законодавча база | історичний фактор | науковий потенціал | |||||||
| Передумови створення ВЕЗ | ||||||||||
| природно-географічні умови | 
| трудові ресурси | наявність або створення ефективної структури адміністративного управління ВЕЗ | розвинена інфраструктура | ||||||
| місце розташування | інфраструктура зв’язку | |||||||||
| близькість до транспортних магістралей | транспортна інфраструктура | |||||||||
| агрокліматичні умови | виробнича інфраструктура | |||||||||
| врахування сусідів | комерційна інфраструктура | |||||||||
| Цілі створення ВЕЗ | ||
| Економічні | Науково-технічні | Соціальні |
| · залучення іноземного та національного капіталу; · використання переваг міжнародного географічного розподілу праці і міжнародного обігу капіталу для розширення експорту готових виробів, раціонального імпорту та створення імпортозамінного механізму виробництва; · ліквідація монополії зовнішньої торгівлі; · зростання валютних надходжень країни | · залучення передових зарубіжних та вітчизняних технологій; · прискорення інноваційних процесів; · залучення зарубіжних вчених та спеціалістів; · підвищення ефективності використання потужностей та інфраструктури конверсійних комплексів | · прискорення розвитку інших регіонів за рахунок концентрації у межах зон обмежених національних ресурсів; · підвищення зайнятості населення; · задоволення потреб населення у високоякісних товарах; · створення прошарку висококваліфікованої робочої сили |
 | |||
 |
2. Класифікація вільних економічних зон
 |
  | |
  |
  | |
  | |
  | |
  |
3. Сутність офшорних зон і офшорного бізнесу
Фактори впливу на офшорний бізнес
| Фактори зовнішнього середовища | Фактори внутрішнього середовища |
| ü міжнародне політичне та економічне середовище; ü загальні принципи економічного розвитку офшорних територій та світової економіки в цілому; міжнародні та державні регуляторні заходи, що впливають на визначення напряму та логіки функціонування офшорного бізнесу | ü правила процедури створення офшорних компаній; ü сервісного забезпечення їх роботи та здійснення самих офшорних операцій |
4. Фінансово-організаційний механізм офшорного бізнесу
Організаційна структура управління офшорною компанією
  |
Зіставлення витрат на реєстрацію та утримання офшорних компаній в різних юрисдикціях
(у доларах США)
| Країна реєстрації (юрисдикція) | Загальна вартість інкорпорації (заснування компанії) | Щорічні витрати на утримання | |||
| урядовий збір | юридична адреса, агент тощо | податки | обов’язковість аудиту | ||
| Офшорні юрисдикції | |||||
| Багамські острови | – | – | |||
| Сейшельські острови | – | – | |||
| Британські Віргінські острови | – | – | |||
| Сент-Кітс і Невіс | – | – | |||
| Панама | – | – | |||
| Беліз | – | – | |||
| Гібралтар | |||||
| Кіпр | 4, 25/ 10% | + | |||
| Чорногорія | – | – | |||
| Аруба | – | – | |||
| Домініканська республіка | – | – | |||
| Неофшорні юрисдикції, де можлива реєстрація «безподаткових» компаній | |||||
| Великобританія | різні | + | |||
| Люксембург | різні | + | |||
| Ліхтенштейн | різні | + | |||
| Нідерланди | різні | + | |||
| США (Делавер) | – | – | |||
| Швейцарія (Сент-Галлен) | різні | + |
Експортна операція з України за участю офшорної фірми
Імпортна операція з України за участю офшорної фірми
 |
Використання офшорних зон для операцій страхування і перестрахування
5. Міжнародний досвід регулювання офшорного бізнесу
|
| Документи, які подаються суб’єктом підприємницької діяльності, повинні подати до обласного управління НБУ за місцем державної реєстрації для видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон: ü лист-звернення на ім’я Голови НБУ із зазначенням мети, строків та суми інвестиції; ü нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію, статуту та установчого договору; ü нотаріально засвідчені копії угод (контрактів) резидентів з іноземними партнерами про здійснення резидентами інвестиції; ü легалізовану копію документа про реєстрацію об’єкта інвестиції за кордоном та його установчих документів; ü відомості про назву банку-нерезидента та його місцезнаходження, реквізити розрахункового рахунку, на який здійснюватиметься переказ валютних коштів |
| Напрями удосконалення законодавства України з регулювання офшорного бізнесу за участі вітчизняних підприємств: - лібералізація податкового режиму через прийняття Податкового кодексу шляхом суттєвого скорочення рівня оподаткування доходів підприємств і громадян; - налагодження дієвого механізму контролю за фінансовими трансакціями з офшорними банками через діяльність Державного департаменту фінансового моніторингу при Міністерстві фінансів; - укладення договорів про обмін податковою інформацією з урядами низькоподаткових територій, внесення відповідних поправок до угод про уникнення подвійного оподаткування з іншими державами, які мають на своїй території зони пільгового оподаткування; - диференціація підходів до оподаткування операцій з підприємствами з офшорних зон залежно від їх податкового статусу та розроблення ефективних методик контролю за трансфертним ціноутворенням – згідно з міжнародними стандартами; - після здійснення усіх названих заходів – проведення податкової амністії та допущення офшорних компаній до приватизаційного процесу у разі повного розкриття ними інформації про джерела походження інвестованого капіталу |
Контрольні питання
1. Що таке вільна економічна зона?
2. Які передумови виникнення та розвитку вільних економічних зон?
3. Які переваги та недоліки функціонування вільних економічних зон?
4. Охарактеризуйте класифікацію видів вільних економічних зон.
5. Назвіть фінансові умови функціонування вільних економічних зон в Україні.
6. Що таке офшорна зона?
7. У чому полягає сутність офшорного бізнесу?
8. Що таке офшорні компанії?
9. Охарактеризуйте фактори впливу на офшорний бізнес.
10. Проаналізуйте фінансово-організаційний механізм функціонування офшорного бізнесу.
11. За допомогою яких заходів здійснюється регулювання офшорного бізнесу?
12. Назвіть напрями удосконалення вітчизняного законодавства регулювання офшорного бізнесу за участі вітчизняних підприємств.
ТЕМА 5. Міжнародний фінансовий ринок
План
1. Сутність і призначення міжнародного фінансового ринку.
2. Структура міжнародного фінансового ринку.
3. Валютний ринок.
4. Особливості функціонування ринку євровалют.
5. Міжнародний кредитний ринок.
6. Міжнародний ринок цінних паперів.
& Рекомендована література
Основна: 1, 2, 5
Додаткова: 1, 4, 5, 8, 15, 17
Інтернет-ресурси: 1, 18, 21, 23
Міні-лексикон: міжнародний фінансовий ринок, централізований міжнародний фінансовий ринок, децентралізований міжнародний фінансовий ринок, валютний ринок, ринок капіталу, кредитний ринок, ринок касових операцій, ринок строкових операцій, євроринок, євровалюта, євробанки, міжнародний кредит, комерційний міжнародний кредит, міжнародний фінансовий кредит, єврокредити, синдикативні кредити, євроакції, єврооблігації.
1. Сутність і призначення міжнародного фінансового ринку
 | |||||
 | |||||
 | |||||
|
2. Структура міжнародного фінансового ринку
| Ознака класифікації | Вид міжнародного фінансового ринку |
| 1. За принципом централізації | а) централізований міжнародний фінансовий ринок |
| б) децентралізований міжнародний фінансовий ринок | |
| 2. За терміном обігу фінансових ресурсів | а) валютний ринок |
| б) ринок капіталу | |
| в) кредитний ринок | |
| 3. Залежно від періоду закінчення операцій | а) ринок касових операцій |
| б) ринок строкових операцій |
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 |
