Санітарно-епідеміологічні і екологічні вимоги.

При розробленні завдання на проектування висотних будинків необхідно передбачати заходи, що забезпечують виконання санітарно-епідеміологічних і екологічних вимог з охорони здоров'я людей і навколишнього природного середовища відповідно до законів України " Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"; " Про внесення змін до Закону України " Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"; " Про охорону атмосферного повітря"; " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму".

Оцінку проектів щодо виконання санітарно-епідеміологічних та екологічних вимог щодо відповідності законам України та іншим нормативним документам повинні проводити спеціалізовані лабораторії санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

Перелік і вимоги до вбудовано-прибудованих об'єктів, у тому числі до підземних, які дозволяється розміщувати у висотних житлових будинках, наведені у ДБН В.2.2-15, у висотних будинках громадського призначення - у ДБН В.2.2-9, а також ДБН В.2.2-10.

При проектуванні висотних житлових будинків необхідно враховувати функціональне призначення вбудовано-прибудованих об'єктів, які за своїми об'ємно-планувальними та інженерними рішеннями повинні відповідати санітарно-епідеміологічним вимогам. Допускається розширення переліку вбудовано-прибудованих об'єктів і перепрофілювання запроектованих чи існуючих об'єктів будівництва за умов відповідного обґрунтування і дотримання санітарно-епідеміологічних умов проживання мешканців і працюючих та за узгодженням з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби для конкретних проектних рішень.

Розрахункові параметри внутрішнього повітря житлових та громадських приміщень необхідно приймати відповідно до вимог СН № 2295, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та СНиП 2.04.05.

Для запобігання забрудненню повітря у приміщеннях житлового та громадського призначення у висотних будинках необхідно передбачати, крім природної вентиляції, установку примусової системи видалення повітря з припливом повітря через спеціальні пристрої (провітрювачі).

Інсоляція приміщень повинна відповідати вимогам СанПиН 2605, ДСП 173, ДБН 360 та ДБН В.2.2-15, ДБН В. 2.2-9. Зменшення тривалості інсоляції у висотних будинках складної конфігурації за рахунок використання світловідбиваючих поверхонь (пристроїв), штучних випромінювачів видимого світла та УФ-випромінювання потребує санітарно-епідеміологічного обґрунтування за участю спеціалізованих лабораторій санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

У залежності від світлового клімату, розташування висотного будинку, орієнтації та призначення приміщень, площі засклення та конструкції світлопрозорих фасадів при проектуванні необхідно передбачати захист приміщень від перегрівання.

Освітленість приміщень необхідно приймати відповідно до ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.2-15 і ДБН В.2.2-9 та нормативних вимог у залежності від функціонального призначення об'ємно-планувального елемента висотного будинку.

Коефіцієнт загального пропускання світла видимого діапазону для склопакетів не повинен бути менше 0, 6. У разі застосування в проектах сонцезахисних чи тонованих склопакетів і вітражів для житлових приміщень вони потребують санітарно-епідеміологічної оцінки в спеціалізованих лабораторіях санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

Вимоги до встановлення ліфтів, їх кількості визначаються згідно з ДБН В.2.2-15 та положеннями цього документа. При виборі швидкості ліфтів повинні враховуватися висота будинку, максимальний час транспортування пасажирів і час очікування ліфта. Прискорення ліфтів повинно відповідати психофізіологічним можливостям осіб похилого віку. При розміщенні у висотному будинку закладів громадського призначення вони повинні бути забезпечені окремими від житлової частини входами (виходами) і ліфтами.

Швидкість руху ліфтів вниз не повинна перевищувати 7 м/с. Час очікування ліфтів не повинен перевищувати 30 с у громадських будинках і 100 с у житлових будинках та готелях.

Загальні вимоги до сміттєвидаляння наведені в ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.2.5-34 та в цих Нормах. Сміттєпровід житлового будинку необхідно виготовляти з негорючих матеріалів, придатних для регулярного ефективного очищення і мати пристрої для промивання та дезінфекції стовбура. При висоті будинку понад 73, 5 м конструкція сміттєпроводу повинна передбачати пристрої для гальмування чи уловлювання падаючого сміття. Контейнерні майданчики для сміття й відходів необхідно розміщати в місцях, віддалених від дитячих майданчиків, зон відпочинку й масової присутності людей, забезпечуючи компактне і диференційоване складування різних видів сміття та відходів. За узгодженням з органами Держсанепіднагляду в конкретних проектних рішеннях допускається застосування альтернативних методів сміттєвидаляння, де повинні бути визначені вимоги до організації процесу сміттєвидаляння (збору, накопиченню, утилізації сміття) і санітарно-епідеміологічні вимоги до застосування методів і умов праці обслуговуючого персоналу.

Вимоги до технічних поверхів наведені у ДБН В.2.2-15. Для запобігання протіканню рідини, розповсюдженню пліснявих грибів та появі інших негативних явищ при влаштуванні технічних поверхів необхідно передбачати гідроізоляцію та/або автоматичні пристрої моніторингу протікання рідини та перекриття цього джерела.

Розташування на технічних поверхах приміщень іншого призначення дозволяється за спеціального обґрунтування та погодження з відповідними органами державного пожежного і санітарно-епідеміологічного контролю та нагляду.

Інфраструктуру і щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до вимог ДБН-360- не більше 450 люд./га.

Перевищення нормованої щільності населення в зв'язку із будівництвом висотного будинку потребує відповідного обґрунтування. З огляду на високу концентрацію людей у висотному будинку й значне антропогенне навантаження на навколишнє середовище на передпроектній і проектній стадіях у розділі проекту " Охорона навколишнього середовища" і " Санітарно-епідеміологічні вимоги" необхідно передбачати комплекс технічних рішень і заходів щодо забезпечення виконання положень санітарного законодавства України, у тому числі щодо забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини (організації прибудинкової території і її озеленення; наявності дитячих, спортивних майданчиків; місць вигулу собак; достатності і оптимального співвідношення відкритих і закритих автостоянок і гаражів; організації руху людей і автотранспорту на прибудинковій території, наявності достатньої кількості дошкільних закладів, шкіл, магазинів, розроблення заходів із відшкодування збитків навколишньому середовищу; оцінки впливу будівництва та експлуатації висотного будинку на навколишнє середовище тощо).