Розробка ґрунту землерийно-транспортними машинами

Розробка ґрунту бульдозерами застосовується для зрізання рослинного шару ґрунту, повздовжнього переміщення ґрунту до 200 м, засипки котлованів, траншей.

Цикл роботи бульдозера складається із трьох основних опера­цій: зрізування та набирання ґрунту, його транспортування та вкладання (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Схеми роботи бульдозерів:

а – з поворотним відвалом; б – з неповоротним відвалом (універсальний); в – цикл роботи бульдозера

Рис. 3.8. Схеми руху бульдозера:

а, б, в – поперечна (а – на одну сторону з поверненням заднім ходом; б – на одну сторону з розворотом на 180° і поверненням назад переднім ходом; в – на дві сторони з розворотом на 180°); г, д - повздовжня (г – розробка нешироких виїмок, д – засипка траншей універсальним бульдозером)

В нормальних умовах довжина шляху набору ґрунту в середньому рівна 6…10 м, а глибина різання від 20 до 60 см. Максимальна крутизна укосу для роботи бульдозера не більше m=2, 5.

Роботи пов’язані з розробкою та переміщенням ґрунту, можна виконувати по поперечній та повздовжній схемах (рис. 3.8).

Бульдозери також використовуються для зачищення та планування поверхні земляних споруд, при відсипці ґрунту в воду, для розрихлення скельних чи мерзлих порід ґрунту (за умови обладнання зубами-розрихлювачами)

Важливим показником зменшення собівартості робіт є підвищення ефективності засобів праці. Для підвищення експлуатаційної продуктивності бульдозерів застосовують бокові відкрилки до відвалу (або відвали увігнутої форми), спарену роботу бульдозерів, траншейні способи розробки ґрунту (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Технологічні прийоми збільшення продуктивності бульдозерів:

а – спарена робота бульдозерів; б, г – переміщення ґрунту по траншеї; в – переміщення ґрунту в насипних кавальєрах; д – гребінчаста розробка ґрунту

Скрепери виконують роботи по плануванню будівельних майданчиків, розробці широких траншей (для крупних водоводів чи колекторів), крупних котлованів (під резервуари, відстійники, аеротенки, т.п.), для влаштування насипних земляних споруд.

За способами тягового зусилля скрепери поділяються на причіпні та самохідні. При розробці земляних мас використовують як одиночні скре­пери, так і комплексні механізовані бригади. У циклі роботи скре­пера виконують операції: набір ґрунту, переміщення завантаже­ного скрепера, розвантаження ковша та зворотний шлях порож­нього скрепера.

Залежно від виду та обсягів робіт розрізняють різні схеми руху скрепера в плані (рис. 3.10)

Рис. 3.10. Схеми розробки ґрунту скреперами:

а – по еліпсу; б – по вісімці; в – по зигзагу; г – по спіралі; д – поперечно-човникова; е – повздовжньо-човникова; ж – при розміщенні резервів та виїмок з одного кінця насипу; з – при розробці виїмок, що чергуються з насипами

При виборі, як скрепера так і схеми його руху необхідно враховувати:

- ґрунтові умови – скрепери досить погано працюють на сухих сипучих і важких глинистих ґрунтах; не можуть бути застосовані при наявності крупних кам’янистих включень, пеньків, великого коріння;

- дальність переміщення ґрунту – для причіпних скреперів – до 400…800 м, для самохідних – до 3000 м;

- похили місцевості, виїздів з виїмок та насипів;

- розміри виїмки та насипу;

- розміри виїмки та насипу.

Для підвищення продуктивності скреперів застосовують набір ґрунту з підштовхуванням, набір ґрунту під нахилом, зміна товщини стружки по мірі наповнення ковша скрепера (рис. 3.11).

Рис. 3.11. Заходи підвищення продуктивності скреперів:

а – набір ґрунту з тягачем; б – набір ґрунту під ухилом; в, г – схема зрізання ґрунту з постійною глибиною стружки та з виступами; д – шахматно-гребінчаста схема різання з переміною товщиною стружки