Облицювальні роботи

Роботи, пов'язані з опорядженням поверхонь будівлі штуч­ними матеріалами, називають облицювальними. До них відносять роботи, пов'язані з опорядженням поверхонь різними видами плиток, великогабаритними облицювальними листами, лінолеумом тощо. Лицювальники виконують також мозаїчні, ксилолітові та інші роботи по влаштуванні підлог. Облицю­вальні роботи можуть виконуватись як зовні на фасадах, так і всередині будівель при облицюванні стін і підлог. Поверхню об­лицьовують для того, щоб захистити конструкцію від атмосферних впливів, вологи, механічних пошкоджень, а також з санітарно-гігієнічною і декоративною метою.

На облицювальній поверхні стін (рис. 3.71) розрізняють такі елементи: цоколь, поле облицювання, фриз і карниз. Вони можуть бути присутні всі або виконані в певній комбінації.

Рис. 3.71. Елементи плиткового обли­цювання стіни:

1 ‒ карниз; 2 ‒ фриз; 3 ‒ поле облицюван­ня; 4 ‒ цоколь

Залежно від розміщення плиток і положення швів на по­верхні розрізняють три способи облицювань: шов у шов, врозбіг та по діагоналі (рис. 3.72). Найбільш поширений і простий за виконанням спосіб — облицювання шов у шов. Інші два способи облицювань потребують більших витрат часу, професіоналізму, акуратності і точності в роботі.

Рис. 3.72. Способи розміщення пли­ток на поверхні:

а ‒ шов у шов; б ‒ врозбіг; в ‒ по діагоналі

Шви облицювання мають бути рівними, однакової ширини.

Після облицювання поверхні мають бути очищені від напливів розчину негайно, при цьому поверхні глазурованих плит промиті гарячою водою.

Заповнення швів між плитками виконується після тверднення розчину, шви заповнюються за допомогою терки, підбитою губчастою гумою, виступаючою за краї терки.