Франція за часів реставрації Бурбонів

Урок 10

Тема: Франція, Німеччина та Австрія

Мета:

ü дослідити політичний розвиток Франції у 20-40-і рр. ХІХ ст.;

ü визначити причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії;

ü характеризувати особливості економічного розвитку Франції;

ü розвивати навички роботи з картою

ü формувати історичне мислення

Основні поняття: «Реставрація», «Липнева монархія», «Липнева революція», «промисловий переворот», «соціалісти-утопісти».

Основні події:

• 1824-1830 рр. — правління Карла X;

• 27-29 липня 1830 р. — Липнева революція;

• 1830-1848 рр. — Липнева монархія.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка ДЗ

1. Промислова революція - глибокі зміни в техніці промислового виробництва, зумовлені застосуванням машин, а також їхні економічні та соціальні наслідки

2. Парламентаризм - звичаї і правила взаємодії виконавчої і законодавчої влади, включаючи відповідальність уряду перед парламентом, формування уряду на основі парламентської більшості

3. Торі і Віги

Знайдіть помилки в тексті.

ü У період правління королеви Вікторії уряд торі втілив у життя законопроекти про шкільну і військову реформи. (У період правління королеви Вікторії уряд вігів утілив у життя законопроекти про шкільну і поштову реформи.)

ü У 30–40-і рр. Англія імпортувала текстиль і продукцію важкої промисловості.

(У 30–40і рр. Англія експортувала текстиль і продукцію важкої промисловості.)

III. Вивчення нового матеріалу

Франція за часів реставрації Бурбонів

У 1815 р. до Франції вдруге повернулися Бурбони. Королем знову став Людовік XVIII.

Разом із Бурбонами повернулися дворяни-емігранти і священики, які прагнули повернути собі землі, що були в них відібрані під час революції, та мріяли про помсту.

Влада знов опинилася в руках дворянства. Францією прокотилася хвиля білого терору (тоді цей вираз було вжито вперше - білого кольору був прапор Бурбонів). Людей, причетних до революції, тих, хто пристав до Наполеона під час Ста днів, страчували, ув'язнювали, відправляли на заслання.

Одначе реставрація монархії не означала відновлення абсолютизму. Рішення Віденського конгресу зобов'язували Людовіка XVIII запровадити конституцію (" Хартією 1814 p. ").

Згідно з " Хартією 1814 p. " Франція ставала конституційною монархією, щоправда, з величезними повноваженнями короля.

Король мав право законодавчої ініціативи. У закон її перетворював двопалатний Законодавчий корпус. Його першу палату (палату перів) призначав король, друга палата обиралася на основі дуже високого вікового та майнового цензу. Право голосу у Франції мали лише 80-100 тис. осіб.

У Людовіка XVIII вистачило глузду для того, щоб декларувати громадянську рівність, недоторканність особи, свободу друку та віросповідання.

Конституція також гарантувала недоторканність приватної власності, зокрема й придбаної в роки революції. Влада у країні фактично зосереджувалася у великих землевласників, дворян та верхівки буржуазії. Перед Францією відкривалася можливість еволюційного шляху політичного розвитку.