Вступ договору в силу

Вступ договору в силу означає настання моменту, з якого договір починає діяти як міжнародно-правовий акт.

Як правило, порядок вступу договору в силу визначається в його тексті. Зазвичай двосторонній договір набирає чинності після його остаточного схвалення обома сторонами. Що підлягають ратифікації договір вступає в силу після обміну ратифікаційними грамотами, який потребує затвердження - після обміну відповідними повідомленнями. Чи не потребує ратифікації або затвердження договір набирає чинності після підписання. Багатосторонній договір вступає в силу для держав у різний час, залежно від того, коли кожне з них остаточно оформить свою участь.

Вступ договору в силу і початок його застосування зазвичай збігаються за часом, але не завжди. У Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 передбачено, що вона набирає чинності після здачі ратифікаційної грамоти чи акта про приєднання, а буде застосовуватися лише у випадку збройного конфлікту. Часом договір передбачає, що їх постанови почнуть застосовуватися через певний строк після набрання ним чинності.

До набуття чинності договір не зобов'язує договірні держави. Проте норма загального міжнародного права зобов'язує їх утримуватися від дій, здатних позбавити договір його об'єкта, зробити неможливим досягнення його цілей. Про це йдеться і в Законі про міжнародні договори (ч. 2 ст. 31). Такий обов'язок існує з моменту підписання договору до його остаточного прийняття і вступу в силу або до відмови від участі в підписаному договорі. Вона поширюється і на ті випадки, коли суб'єкт остаточно оформив свою участь у договорі, але договір не вступив в силу з-за того, що інша сторона або сторони ще не зробили цього. Обов'язок припиняється, якщо вступ в силу занадто затягується.

Радянська держава протягом своєї історії підкреслювало значення зазначених положень. Так, у ноті Уряду Української РСР Уряду Польщі від 11 квітня 1921 містився протест проти дій іншого боку, які порушували підписаний, але не ратифікований і не набрав чинності мирний договір. У зв'язку з підписанням низкою держав з тимчасовою домовленістю, що суперечила підписаної ними Конвенції ООН з морського права, ТАРС заявив, що " загальновизнані норми міжнародного права зобов'язують держави, які підписали договір, утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на її підрив".

До набуття чинності договір може застосовуватися тимчасово, якщо це в ньому передбачено або якщо сторони домовилися про це іншим чином. Згідно із Законом про міжнародні договори рішення про тимчасове застосування приймається тим же органом, який прийняв рішення про підписання. Якщо договір підлягає ратифікації, то він повинен бути представлений у Державну Думу в строк не більше шести місяців з моменту його тимчасового застосування. У такому випадку термін тимчасового застосування може бути продовжено лише законом (п. 2 ст. 23).