Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Попри те, що статус Західної України у складі Польщі до 1923 р. не був визначений, а сам край перебував під протекторатом Ліги Націй, польська влада почувала себе тут господарем.
Інкорпораційні процеси зростали та супроводжувалися утисками у всіх сферах діяльності. У 1918 р. була ліквідована політична автономія краю - Галицький крайовий сейм та Крайовий Виділ (місцевий бюджет) були скасовані. У сфері освіти від 16 серпня 1919 р. впроваджена заборона навчатися в університетах Львова українській молоді, яка не прийняла польського громадянства та не відбула військової служби у польському війську. Характер польського режиму не був демократичним. Головні його ознаки - авторитаризм з окупаційними особливостями управління. Також на Галичину переселяли польських ветеранів, яким за кілька років передали 12% усіх земельних угідь. У публіцистиці нерідко прослідковується ностальгія за " цивілізованим європейським світом", що створила польська влада після Першої світової і котрий знищила радянська в 1939-1941 роках. Думки розвиваються навіть у твердження позитивного наслідку польського панування у регіоні протягом 1918-1939 рр., заперечується його окупаційний характер, мовляв, приєднала Західну Україну (Східну Галичину та Західну Волинь) не Польща, а Рада послів Ліги Націй [міжнародна організація, яка виникла після Першої світової війни на чолі з переможцями - Британією, Францією, Італією та Японією - ІП ] в 1923 р., а поляки розвинули міста, забезпечили економічний та культурний розвиток. Підсилюють такі твердження побутуючі у Львові анекдоти про " перших совітів", котрі в унітазах мили руки, а дружини комісарів в пеньюарах ходили до Опери. Проте характер польського режиму не був демократичним. Головні його ознаки - авторитаризм з окупаційними особливостями управління. Характер окупаційної влади історики визначають наступними критеріями: · встановлення контролю над територією шляхом військової інтервенції; · проведення політики (в сферах політичного, економічного, культурного життя) на захоплених землях в інтересах окупаційної влади; · придушення національних виступів місцевого населення на окупованій території силовими методами (створення оперативних спецпідрозділів, використання регулярної армії, мережі спецзакладів пенітенціарної системи); · цілеспрямована політика національної асиміляції; · обмеження доступу мешканців окупованої території до вищих державних посад; · депортації місцевого населення окупованих територій; · притягнення місцевого населення до служби у збройних силах держави-окупанта. Отже, розглянемо ситуацію за вказаними пунктами. 1 листопада 1918 р. на руїнах Австро-Угорської імперії у Львові постала українська держава - Західно-Українська Народна Республіка, котра у свій день народження розпочала війну проти поляків, які хотіли взяти під контроль Галичину.
|