Українсько-польсько-радянська війна

22 квітня 1920 р. між УНР та Польщею було підписано Політичну конвенцію, а через два дні

— військову, що й склали зміст Варшавського договору. На його підставі Польща визнавала

незалежність УНР з Директорією і Головним отаманом С.Петлюрою на чолі та погоджу-

валася надати Україні військову допомогу у боротьбі проти більшовицької Росії. Надзвичайно популярною темою військової історії була українсько-

польсько-більшовицька війна 1920 р. 25 квітня розпочався спільний наступ українських та польських армій на схід, так званий

київський похід.

Західноукраїнський політичний табір висловився однозначно проти підписання

Варшавського договору. Водночас він не міг протиставити йому реальної альтернативи,

котра давала б шанс на відновлення української державності. Незважаючи на перші запаморочливі успіхи українсько-польських військ на проти-

більшовицькому фронті, соціал-демократи застерігали, що дотеперішні перемоги над

польською армією не є рівнозначні виграній війні, бо Радянська Росія зробить все, аби не

втратити України. Передусім вона використає антиукраїнську політику Польщі, найбільша

помилка якої у тому, що, окупувавши західноукраїнські землі, вона позбавила можливості

найсвідоміші українські сили Галичини брати участь у будівництві Української держави На початку червня на польсько-радянському фронті відбулися значні зміни. Червона

армія розпочала масований наступ на київський плацдарм, 5 червня 1-й кінній армії С.Бу-

дьонного вдалося прорвати фронт 6-ї польської армії. Більшовики швидкими темпами

просувалися на захід. Щоб уникнути оточення, Армія УНР, незважаючи на успішно прове-

дені оборонні бої, вночі з 13 на 14 липня перейшла на західний берег річки Збруч, опинив-

шись на території Східної Галичини. Тут вона пробула два місяці – до 13 вересня 1920 р. У середині липня 1920 р. Червона армія зайняла 16 повітів Східної Галичини. Дотри-

муючись випробуваної тактики, більшовики створили маріонеткову державу – Галицьку

соціалістичну радянську республіку. Її тимчасовий уряд, організований, ними 8 липня,

одразу ж скасував усі розпорядження уряду ЗУНР і Директорії У середині серпня 1920 р. в результаті успішного контрнаступу польських військ під

Варшавою Червона армія розпочала відступ. 14 вересня фронт перемістився на річку Збруч.

21 вересня Армія УНР знову вступила на територію Наддніпрянщини, де впродовж двох

місяців продовжувала боротьбу з більшовиками. На підставі прелімінарного договору, підписаного у Ризі між Польщею з одного боку і

Радянською Росією та Радянською Україною з другого, з 18 жовтня польські війська

припиняли бойові дії на протибільшовицькому фронті. Полишений союзником на власні

сили, С.Петлюра ще протягом місяця вів відчайдушну боротьбу з переважаючими силами

Червоної армії. Поразка української армії, її

відступ 21 листопада за Збруч й інтернування поляками українська галицька преса

сприйняла без особливих емоцій.