Методика розрахунку карнизного освітлення

Світлові карнизи – поширений спосіб освітлення, що є ефективним тільки при дотриманні певних технічних вимог до влаштування світлових карнизів.

Елементи всіх розташованих в карнизі пристроїв, що не тільки світять, але і конструктивні, не повинні бути видні відвідувачам при всіх можливих їх положеннях у приміщенні. Кромка карниза не повинна екранувати випромінювачі від стелі. При дотриманні обох цих умов карниз повинен бути можливо дрібним, тобто якщо розглядати його як склепіння, мати відношення S_п/S_св ближче до одиниці.

Повинна бути забезпечена достатня рівномірність яскравості стіни над карнизом уздовж останнього (в ефективному карнизі не можна візуально визначити кількість ламп). Для цього відстань а від стіни до ламп повинна бути більше, а відстань між світловими центрами сусідніх ламп розжарювання не повинна перевищувати (1, 5-1, 7) а; як виняток, при лампах з прозорою колбою осі яких розташовані уздовж карниза, відстань може бутизбільшена до 1, 9 а. Люмінесцентні лампи повинні у всіх випадках розміщуватися у вигляді суцільних ліній. При одній «нитці» ламп а повинне бути не менше 125-150 мм, при декількох рядах а може бути зменшено до 75 мм, але ряди ламп повинні бути взаємно зміщені за довжиною.

Якщо треба забезпечити достатньо рівномірну візуальну яскравість плоскої стелі, то відношення ширини приміщення В до відстані карнизу від стелі h_с не повинне перевищувати наступних значень:

При сферичних і циліндрових зведеннях візуальна рівномірність розподілу яскравості по зведенню забезпечується майже у всіх випадках.

Коефіцієнт використовування установки карнизного освітлення рівний твору ККД самого карниза на коефіцієнт використовування світлового потоку карниза, рівний k_{п.р .}, якщо розраховується освітленість підлоги або паралельної йому поверхні, і k _п.с., якщо визначається середня освітленість стіни.

ККД карниза із звичними лампами розжарювання або з люмінесцентними лампами може бути розрахований за формулою, отриманою з формули склепіння

, (2.4)

де x – частка потоку джерел, падаюча на поверхню карниза, що відбиває, рівна відношенню двохгранного кута, в межах якого потік падає на цю поверхню, до 360°; r – коефіцієнт відбиття поверхні карниза; – відношення площі вихідного отвору карниза до площі його поверхні, що відбиває.

Розрахунки МЕІ показали, що для карнизів з вказаними джерелами світла при зміні їх конструкції у вірогідних межах КПД залишається близьким до 0, 60, причому, враховуючи значення r з достатньою обережністю прийнято рівним всього 0, 5, враховуючи наявність в карнизі дротів і погано відбиваючих конструктивних частин.

Значення k_п.р знаходять з урахуванням ефекту зведення, але замінювати цей коефіцієнт на k¢ _п.р не слід, оскільки співвідношення висот може в даному випадку мінятися в широких межах.

Враховуючи високу рівномірність освітленості при карнизному освітленні і переважаючу роль в парадних приміщеннях середньої освітленості, вважається за можливе при розрахунку карнизного освітлення не враховувати коефіцієнт z.