Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання

Пред'явлення для впізнання — слідча дія, що поля­гає в пред'явленні свідкові чи іншій особі об'єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх то­тожності або групової належності.

Одночасно ця дія передбачає показ певних об'єктів в умовах, що дозволяють сприймати загальні та окремі ознаки. Тотожність при впізнанні встановлюють за озна­ками об'єктів, сприйнятих особою і збережених в її пам'я­ті. Це окрема форма ідентифікації, яка істотно відрізня­ється від випадків ідентифікації за матеріальними сліда­ми. У процесі впізнання свідок спостерігає ознаки пред'яв­леного об'єкта, порівнює та співставляє їх із збереженими в пам'яті й доходить певного висновку щодо наявності чи відсутності тотожності або групової належності об'єкта.

Пред'явлення для впізнання як процес встановлення чи заперечення тотожності або групової належності має елементи психологічної діяльності, базуючись на здатності людської психіки не тільки фіксувати, а й зберігати в па­м'яті особливий комплекс ознак, які дозволяють виділяти певні об'єкти з групи подібних. З цих позицій пред'явлен­ня для впізнання характеризується двома процесами — фіксуючим і впізнавальним: до фіксуючого належать за­своєння відмітних ознак і формування образу певного об'єкта, а до впізнавального — використання цих ознак у вирішенні питання щодо тотожності чи групової належно­сті. Свідчення про тотожність або групову належність є по суті висновком, який ґрунтується на уявному аналізі, син­тезі й порівнянні ознак. Відповідно до криміналістичних критеріїв організація пред'явлення для впізнання повинна забезпечувати правильність і обґрунтованість висновків за умов точного дотримання процесуального порядку пред'яв­лення для впізнання.

Цю слідчу дію необхідно відрізняти від непроцесуаль-них способів встановлення тотожності об'єктів (наприклад, під час оперативно-розшукової діяльності). Здійснення роз­шуку, особливо злочинців, за зовнішніми ознаками пере­дбачає ототожнення суб'єкта, якого спостерігають, з роз­шукуваним. Фотографії злочинця, якого розшукують, чи інших суб'єктів можуть бути показані окремим громадя­нам. Однак таке пред'явлення переслідує тільки оператив­ні цілі, а його результати не є доказами по справі і викону­ють роль орієнтуючих відомостей.

Пред'явлення для впізнання регламентовано стаття­ми 174—176 КПК, що дає змогу вірно вирішити питання про відокремлення цієї слідчої дії з інших. Цьому ж слугу­ють розроблені криміналістикою тактичні правила прове­дення впізнання.

Об'єктами пред'явлення для впізнання є особи (живі люди і трупи), предмети, тварини.