Криміналістична х-тика та особливості розслідування злочинів проти здоровя особи

Складовими компонентами криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи є: 1) злочинне діяння, 2) способи підготування, вчинення і приховання злочинного діяння, 3) механізм слідоутво-рення при підготуванні та вчиненні злочинного діяння, 4) дані, що характеризують особу злочинця і потерпілого, 5) системно-закономірне співвідношення вказаних елементів криміналістичної характеристики. Подія злочинного діяння, що посягає на здоров'я особи, є визначальним елементом його криміналістичної характеристики.

До структури злочинного діяння, тобто події злочину, відповідно до кримінально-процесуального законодавства, віднесені: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину. Ці дані в основному характеризують обстановку вчинення злочинів проти здоров'я особи. До обстановки вчинення цього злочину належать також матеріальні елементи навколишнього середовища та безпосередньо предмет злочинного посягання. Так, кожна група злочинів проти здоров'я особи має свої типові місця їх учинення.

Наприклад, місцями вчинення злочинів проти здоров'я особи, що входять до першої групи, досить часто є: вулиці, сквери, парки, зони відпочинку, місця масового скупчення молоді, а також квартири, будинки, гуртожитки і т. п. Практика підтверджує, що місця вчинення першої групи злочинів проти здоров'я особи вибирається злочинцями в основному з урахуванням тієї обставини, де така особа перебуває. Майже аналогічними є місця, де вчинюються злочини проти здоров'я особи, що утворюють другу та третю групи (табл. 18). Місцем учинення злочинів проти здоров'я особи, що входять до четвертої, п'ятої та сьомої груп, в основному є медичні заклади: лікарні, поліклініки, науково-дослідні інститути, інші місця прийому пацієнтів.

Законодавством України про кримінальну відповідальність передбачено, що заподіяння шкоди людині залежить від ступеня порушення і втрати нею життєво важливих функцій. Так, законодавець поділяє заподіяння шкоди здоров'ю людини на тяжкі, середньої тяжкості й легкі тілесні ушкодження. Як бачимо, ступінь порушення і втрати людиною життєво важливих функцій може проявлятися за різних умов та обставин і призводити до втрати її працездатності.

Наступний складовий компонент криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи - способи їх підготування, вчинення і приховання. Усю сукупність способів підготування, вчинення і приховання злочинів проти здоров'я особи можна класифікувати за різними чинниками. Однак найбільш науково обґрунтованими з них є ознаки кримінально-правового характеру, зокрема:

за суб'єктом злочину проти здоров'я особи (хто вчинив зло чин - виконавець, організатор, підбурювач, пособник);

за суб'єктивною стороною (мотив, мета злочину, вчиненого проти здоров'я особи, форма вини з урахуванням умислу суб'єкта злочину);

за об'єктом посягання (хто є потерпілим від злочину проти здоров'я особи і в яких стосунках він перебував з особою, що його вчинила);

за об'єктивною стороною (яким способом, як, де і коли здо ров'ю потерпілої особи було заподіяно шкоду, яка тяжкість тілес них ушкоджень).

Як бачимо, домінуючою класифікаційною ознакою способів підготування, вчинення і приховання злочинів проти здоров'я особи є об'єктивна сторона. Проте кожна група злочинів проти здоров'я особи має свої типові способи їх скоєння і приховання. Способи вчинення даних злочинів залежать від соціальних умов.

Так, для кожної національної й соціальної групи є свої переважаючі способи вчинення злочинів проти здоров'я особи. Наприклад, непоодинокі випадки, коли під час сімейних конфліктів, у сільській місцевості, для заподіяння супротивникові тілесних ушкоджень використовують такий спосіб, як удари по тілу потерпілого макогоном. Спосіб вчинення злочину проти здоров'я особи у сукупності з обставинами його вчинення обумовлює процес виникнення слідів.

Отже, ще одним компонентом криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи є механізм слідоутворення в широкому розумінні. Механізм слідоутворення при вчиненні кожної з груп злочинів проти здоров'я особи проявляється досить різно-рівнево.

До першої групи таких слідів входять: сліди людини, тварин, знарядь та інструментів, транспортних засобів. Слідоутворення за таких умов характеризується тим, що вказані об'єкти залишають сліди фрагментарно, тобто своїми окремими частинами і діями. Наприклад, особа, заподіюючи потерпілому тілесні ушкодження, може залишити сліди ніг, рук, зубів або сліди кастета на тілі потерпілого чи предметах навколишнього середовища.