Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Порядок страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Загальнообов’язковим є державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час здійснення працівником своїх трудових функцій існує ризик професійного травматизму та захворювання. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником підприємства, організації та установи незалежно від форм власності та видів їх діяльності від нещасних випадків і професійних захворювань. У разі ушкодження їх здоров’я власник зобов’язаний відшкодувати працівникові збитки, заподіяні йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків. Сучасна економічна криза, скорочення обсягів виробництва, погіршення умов праці неодмінно призводить до збільшення порушень нормативів з охорони праці та зростання кількості нещасних випадків на виробництві й професійної захворюваності. У нашій країні досі не створено системи медичної професійної та соціальної реабілітації постраждалих від нещасного випадку на виробництві. Немає механізму для відшкодування збитків постраждали у разі фінансової неспроможності, банкрутства чи ліквідації їхніх підприємств. Розв’язати ці проблеми можливо лише шляхом створення системи соціальногострахування від нещасних випадків, передбаченої Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Законом України від 23 вересня 1999 р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2001 року. Відшкодування збитків, медична, професійна та соціальна реабілітації будуть проводитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків — некомерційною самоврядованою організацією, що діє на підставі статуту, має права юридичної особи (ст. 15). Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Фонд соціального страхування від нещасного випадку є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці. Страхування від нещасного випадку е самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою Якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. За даним видом соціального страхування страхові внески до Фонду соціальногострахування від нещасних випадків сплачують тільки роботодавці. Нещасним випадком є обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків; внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою (ст. 14 Закону). Таким чином, об’єктом страхування від нещасного випадку на виробництві є життя застрахованої особи (працівника), його здоров’я та працездатність.
13. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань —цільовий централізований страховий фонд, некомерційна самоврядна організація. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає формування правління Фонду у пропорційному співвідношенні від кожної з трьох представницьких сторін — по 15 осіб з вирішальним голосом та по 6 їх дублерів. Завдання страхування від нещасних випадків на виробництві: — проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; — відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; — відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві формуються за рахунок таких джерел: — внесків роботодавців: для підприємства віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій — з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; — капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; — доходу, отриманого від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; — коштів, отриманих від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємства, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці; — добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюють: — для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; — для добровільно застрахованих осіб — у відсотках до мінімальної заробітної плати. Страхові внески нараховуються у межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат. Страхові тарифи для роботодавців диференційовані за галузями економіки і видами робіт за професійним ризиком виробництва та становлять від 36, 76 % до 49, 7 %. Суб'єкти господарської діяльності сплачують страхові внески за визначеними тарифами, якщо обсяг робіт (послуг) за вказаними галузями економіки перевищує 50 % загальних обсягів їх робіт (послуг).Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить не менше 50 %, а частка створюваного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25 %, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50 % страхових тарифів, передбачених законодавством. Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску. За рахунок коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у разі настання страхового випадку здійснюються такі види виплат застрахованим особам: — пенсії по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; — пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; — допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; — одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого; — щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; — грошова виплата за моральну шкоду за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому; — виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку за тимчасового переведення його на легшу роботу; — виплата потерпілому під час його професійної реабілітації; — одноразова допомога у разі смерті потерпілого; — щомісячна страхова виплата особам, які мають на неї право, у разі смерті потерпілого; — надання допомоги на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
|