Економічна система та закони її розвитку

1. Економічна система: її суть та структурні елементи.

2. Класифікація систем.

3. Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.

4. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи.

5. Критерії періодизації розвитку суспільства. Формаційний і загальноцивілізаційний до типізації суспільства.

Економічна система – об’єктивна єдність закономірно пов’язаних одних з іншими явищ і процесів економічного життя. Вона характеризується багатогранністю, всі елементи знаходяться в органічному взаємозв’язку, не існують поза її межами. Якісна однорідність системи не є абсолютною, вона допускає появу елементів нової якості, зо відповідають етапам зрілості продуктивних сил і виробничих відносин. Характерними ознаками економічної системи є:

– ієрархічність:

місце системи елементів визначено і їх субординація (підпо­рядкованість);

– цілісність, самодостатність:

наявність необхідних і достатніх елементів для саморозвитку, самовідтворення;

– органічність:

внутрішня єдність, нечужинність елементів системи;

– мобільність:

здатність системи адекватно, своєчасно і комплексно реагувати на зміни середовища.

Економічна система характеризується різними сферами функціонування, рівнями господарювання її суб’єктів, вона є складною субординованою системою різних рівнів.

Економічна система включає провідний тип власності на ресурси, основні групи суб’єктів і відносин між ними, економічну форму результатів виробництва, принципи організації суспільного виробництва (виробництво, розподіл, обмін і споживання), економічні закони. Така структура системи розглядається, як правило, через зв’язок продуктивних вил, виробництва економічних і надбудовних відносин у тій їх частині, що обслуговує економіку через формування господарської поведінки суб’єктів.

В такому випадку класифікація систем базується на провідному типі власності на засоби виробництва. Існує й інший підхід щодо структури, сутності і класифікації економічних систем. Деякі автори визначають економічну систему як сукупність певним чином упорядкованих і скоординованих видів економічної діяльності суб’єктів господарювання в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання економічних благ.

Економічна система – це спосіб організації національної економіки. Національна економіка – сукупність домашніх господарств, підприємств, державних інститутів, інфраструктури та різних активів у межах певного природного середовища та державної території.

Основними елементами економічної системи (національна економіка, спосіб організації) є:

– спосіб узгодження діяльності суб’єктів господарського життя чи спосіб розвитку основних проблем організації економіки (що? як? для кого?);

– власність на виробничі ресурси та вироблені блага;

– принципи розподілу та перерозподілу національного продукту.

В цілому найбільш поширеною є точка зору, що основними елементами економічної системи, її підсистемами є продуктивні сили, економічні відносини (організаційно-економічні, техніко-економічні, соціально-економічні), господарський механізм.

Економічна система – складне, багатоструктурне і поліфункціональне соціально-економічне явище. Класифікація економічних систем різна, вона залежить від різних критеріїв. В цілому об’єктивна різноманітність якостей економічної системи обумовлює наявність їх багатокритеріального погляду. Критерії можна поділити на:

– структуроутворюючі;

– соціально-економічні (змістовні та об’ємні й динамічні).

Відповідно до них економічні системи бувають:

1. Системи виробничих відносин, системи функціональних зв’язків, інституційні системи.

2. Економічні системи за формами господарювання, за формаційними ознаками, по відношенню до типу технічного розвитку.

3. Економічні системи " чисті" та " змішані", статичні та такі, що історично розвиваються.