Типи державної влади.

Ø аристократія – найвища родова знать у рабовласницькому і феодальному суспільствах, а також форма державного правління, де аристократії належить вся повнота влади в країні (найбільш глибоко проаналізував Аристотель);

Ø автократія – одній особі належить виключна і необмежена верховна влада (монарху, царю, князю). Приклади: деспотія Стародавнього Сходу, Римська та Візантійська імперії;

Ø абсолютизм – абсолютна самодержавна влада, деспотична форма державного правління, де надзвичайна ступінь централізації державної влади. Політична влада (законодавча, виконавча, судова) цілковито належить одній особі. Виникає в Західній Європі наприкінці XV – початку XVI ст.;

Ø анархія – безвладдя, заперечення державного управління суспільством. Засновник поняття У.Гудвін, засади анархізму закладені у 40-х рр.. Х1Хст. Прудоном, який запровадив термін „анархія”.

Ø бюрократія – ієрархічно організована система управління державою за допомогою особливого апарату, наділеного специфічними функціями та привілеями, що дозволяє йому стати над інтересами більшості. Поняття „бюрократія” вперше з’явилося у 1745р., запровадив Вінсент де Турне;

Ø демократія – влада народу;

Ø охлократія — тимчасове більш - менш тривале домінування в політичному житті суспільстві натовпу, юрби; один із засобів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими (описав Аристотель);

Ø плутократія – політична влада формально і фактично належить заможній верхівці панівних класів (у греків Плутос - бог багатства)

Ø теократія – форма державного правління, де безпосереднім носієм влади вважається Бог, а її реалізація здійснюється переважно духовенством, главою церкви. Поняття „теократія” запровадив історик Іосиф Флавій (37-95). Приклад: Ватикан, арабський халіфат;

Ø тімократія – особлива форма олігархії у стародавній Греції, державна влада належить привілейованій більшості з високим майновим цензом. Приклад: Афіни за часів реформ Солона У1 ст. - громадян поділялися на розряди відповідно від доходів від землі (Арістотель);

Ø олігархія – влада невеликої групи заможних людей (є аристократична, фінансова олігархія), в США – Рокфелери, Моргани, Дюпони, у Франції – Ротшильди, в Німеччині – Круппи, Сіменси...Описали Платон, Арістотель

Ø монархія – державна влада цілком або частково зосереджена в руках одноосібного глави – монарха, передається за спадком. Є різновиди монархії:

ü абсолютна – всевладдя глави держави (короля, імператора), відсутність конституційного ладу. Поширена в епоху феодалізму. Зараз не існує;

ü конституційна монархія – монархія обмежена конституцією. Залежно від ступеня конституційного обмеження повноважень монарха розрізняють:

· дуалістичну – поділ влади між монархом (в основному належить виконавча влада) і парламентом;

· парламентську –законодавча влада повністю належить парламентові, до того ж влада монарха обмежена і у сфері управління та контролю над урядом, він в основному виконує представницькі функції (Японія, Іспанія, Данія, Швеція, Великобританія та ін.)

Ø республіка – вищі органи влади обираються народом або формуються загальнонаціональним представницьким органом:

ü президентська – повноваження глави держави, а в деяких випадках – і глави уряду належить президенту, який обирається народом, формує уряд, що не несе відповідальності перед парламентом. Приклад: США, Іран, Корея;

ü парламентська – президент обирається парламентом і має представницькі функції: Австрія, Німеччина, Індія;

ü напівпрезидентська або парламентсько – президентська – президент обирається народом, а парламент контролює його діяльність: Франція, Україна, Росія, Португалія.