Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Господарство Китаю






Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце після США, а у кінці XX ст. вона знаходилась на сьомому місці. Сьогодні в Китаї щорічно видобувається близько 5 млн. т бокситів, 2 млн. т глинозему, 20 млн. т кухонної солі, понад 1 млрд. т вугілля, 15 млрд. м3 природного газу, виплавлялось близько 1 млн. т алюмінію, 0, 5 млн. т міді, 0, 2 млн. т залізної руди, виробляється понад 12 млн. т сірчаної кислоти, 200 млн. т цементу. Суттєво зріс випуск товарів народного споживання, а саме: телевізорів, радіоприймачів, холодильників, велосипедів.

ВНП КНР складає 4624 доларів США на душу населення, у 1990 р. - 750 дол. США. На промисловість і будівництво припадає 53 % виробництва ВНП, на сільське господарство, включаючи лісове господарство і рибальство - 14 %, на інші галузі та сферу послуг - 33 %.

Промисловість Китаю - багатогалузева. За чисельністю промислових підприємств і кількістю працівників країна займає перше місце у світі. Для галузевої структури промисловості характерні певні диспропорції: між видобувними і сировинними, сировинними і обробними галузями.

Найвищими темпами розвивається легка промисловість Китаю, особливо її найважливіша галузь - текстильна.

Виробництво і переробка текстильної сировини має територіальні особливості: на півночі країни - це шерсть, льон, коноплі, на півдні - шовк, джут тощо. КНР вийшла на перше місце в світі за сумарним випуском тканин, але за виробництвом їх на душу населення вона займає лише третє місце. Розвинені також швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва галузі.
На другому місці - харчова промисловість, яка об'єднує борошномельно-круп'яну, масло-жирову, рибну, м'ясну, консервну, соляну, тютюнову, чайну, виноробну та ін.
Машинобудування практично повністю забезпечує потреби в обладнанні для доменного, мартенівського, коксохімічного виробництва, в залізничному транспорті (за винятком електровозів і тепловозів найновіших конструкцій), металорізальних станках і ковальсько-пресовому обладнанні, багатьох видах двигунів, обладнанні для дрібних і середніх електростанцій тощо.

Найбільшим центром машинобудування є Шанхай, в якому виробляється понад 20 % продукції галузі.

Важливими центрами виробництва машинотехнічної продукції є Тяньцзінь, Харбін, Пекін, Лоян, Далянь та ін.

Найбільш розвинена галузь машинобудування - верстатобудівна. За їх парком Китай займає друге місце у світі. Основними центрами важкого машинобудування, включаючи нафтове хімічне, є Ланьчжоу, Шанхай, Гуанчжоу (Кантон).

Найбільшими центрами транспортного машинобудування є Пекін, Далянь, Ціцікара, Чанчун, Шеньян, Датуй, Ціндао, Чанша.

У Китаї випускають кораблі переважно в морських і річкових портах - Шанхай, Далянь, Гуанчжоу, Ціндао, Теньцзін, Ухань, Чунцін, Харбін.

Швидко нарощується випуск автомобілів.

Значна увага в Китаї приділяється розвитку електронної і приладобудівної промисловості. Тепер щорічно випускалось близько 30 млн. телевізорів. Розвиток в КНР космічної техніки, особливо ракетобудування, сприяв створенню підприємств, що випускають ПЕОМ, найсучасніші засоби зв'язку, електронні контрольно-вимірювальні прилади.
Центри найновіших галузей тяжіють до приморських районів, які краще забезпечені трудовими ресурсами, мають вигідне економіко-географічне положення, більш розвинену виробничу і соціальну інфраструктуру. Налагоджено випуск обладнання для легкої промисловості (текстильної швейної, трикотажної).

Сільськогосподарське машинобудування орієнтоване на випуск малогабаритної техніки для селянських господарств.

Паливно-енергетична галузь розвивається на основі місцевої сировини.
Щорічний видобуток вугілля становить понад 1 млрд. т (потенційні запаси - 3.2 трлн. т, розвідані - 0, 9 трлн. т). Родовища вугілля є практично в усіх провінціях і автономних районах КНР, але за об'ємами запасів і видобутком виділяється Північний Китай.
Нафтова промисловість - відносно молода галузь. Китай посідає 5-те місце в світі за видобутком нафти, 4-те місце - за виробництвом електроенергії. При цьому в останні роки найвища концентрація нафтовидобутку мала місце в Північно-Східному Китаї. Перспективи розвитку нафтової промисловості пов'язані з освоєнням континентального шельфу (Бохайська і Ляодунська затоки).

Теплоелектростанції, які працюють в основному на вугіллі, виробляють 3/4 електроенергії. Найбільші з них розташовані у вугільних басейнах Північно-Східного Китаю.

Першу геотермічну електростанцію збудовано у Лхасі (Тибет). Ведеться будівництво атомних електростанцій в провінціях Гуандун і Цзянсу при технічній співпраці з Францією, Бразилією й іншими країнами.

Металургійна промисловість базується на залізорудній сировині (третє-друге місця у світі). Найбільші запаси - в Аньшаньському басейні. Представлені всі стадії металургійного циклу. Найбільші підприємства розташовані в районах видобутку руди і кам'яного вугілля. Країна вийшла на перше місце в світі за видобутком залізної руди, виробництвом чавуну і сталі.
Основні центри кольорової металургії - міста в провінціях Ляонін, Юньнань, Хуайнань, Ганьсу. Китай експортує понад 50 видів кольорових металів (олово, цинк, сурма, ртуть, молібден та ін.).

Велика увага приділяється розвиткові хімічної промисловості, яка розглядається як важливий засіб інтенсифікації сільського господарства. В останні роки інтенсивно розвивається виробництво смол і пластмас. Найважливішими центрами випуску хімволокна є Шанхай, Ляон, Баолін.

У КНР розвинена промисловість будівельних матеріалів. За виробництвом цементу (0, 2 млрд. т на рік) Китай займає перше місце в світі.

Сільське господарство. Провідною галуззю сільського господарства Китаю є рослинництво. Воно виробляє 60 % валової продукції сільського господарства. За різноманітністю сільськогосподарської продукції КНР займає перше місце у світі. Займає також перше місце за врожаями пшениці, рису, тютюну, арахісу, 2-е місце - бавовни, 3-є - цитрусових. Найбільші поголів'я свиней і овець у світі, а за поголів'ям ВРХ займає 2-е місце. Всі сільськогосподарські угіддя Китаю становлять 52 % площі країни, в т.ч. рілля - 10%, пасовища - 41, 7%. Більше третини орних земель потребують зрошення.

Рис - основна продовольча культура. Його умови вирощування неоднакові на поливній (Південний Китай) і суходільній (Північний Китай) частині Китаю. На півдні Китаю збирають по два врожаї на рік.

Пшениця - друга за значенням культура. В Китаї вирощується як озима, так і яра пшениця. Райони вирощування озимої пшениці розташовані в басейні р. Хуанхе.
Серед інших зернових важливе місце займають кукурудза, просо, гаолян, ячмінь. Зернові становлять в Китаї 3/4 харчового раціону.

Вирощують такі олійні культури, як арахіс та кунжут.

У Китаї вирощують зелений і чорний чай. КНР належить перше місце світі за виробництвом шовку. Вирощують також цукрову тростину, цукровий буряк, джут, тютюн, фрукти.
У Китаї традиційно склалося два типи тваринництва. Перший пов'язаний із землеробством і має підсобний характер: в землеробських рівнинних районах розводять переважно свиней, тяглову рогату худобу, птицю В західних районах поширене екстенсивне кочове чи напівкочове скотарство. Близько 90 % виробництва м'яса припадає на свинарство.

КНР займає третє місце в світі за виловом риби й виробництвом рибопродуктів.
Значне місце в сільському господарстві КНР займають підсобні промисли (плетіння циновок, кошиків, збирання лікарських рослин), якими займаються, як правило, у вільний від польових робіт час.

Зовнішньоекономічні зв'язки. КНР підтримує торговельно-економічні відносини із понад 180 країнами світу. Її основні партнери - Японія, США та західноєвропейські країни, на які припадає 55 % зовнішньоекономічного товарообігу.

На зовнішній ринок вивозиться 20 % валової продукції промисловості і сільського господарства країни. Близько 40 % імпорту Китаю припадає на машини, обладнання і транспортні засоби. Важливу роль відіграють Спеціальні Економічні Зони, на які припадає чверть іноземних інвестицій в економіку країни.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал