Поняття «менеджменту», його зміст і загальна термінологія

Менеджмент – це наука досягати поставлений цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей. Менеджмент – вид людської діяльності з визначення та забезпечення цілей організації. З огляду на виробництво це професійна діяльність яка застосував наукові методи для раціонального використання матеріальних та трудових ресурсів.

Менеджмент поділяється:

1. за часовими масштабами – стратегічних менеджмент, оперативний менеджмент;

2. за предметом діяльності – операційний менеджмент, фінансовий менеджмент, менеджмент персоналу, функціональний менеджмент та ін.;

3. за методами, що використовується – американський менеджмент, японський менеджмент та ін..

Функціональний менеджмент охоплює окремі функціональні області виробництва, підприємництва й соціальне середовище на підприємствітавключає в себе:

Інноваційний менеджмент - управляння процесами створення, поширення й застосування, продукції й технологій, що володіють науково-технічною новизною й задовольняють нові суспільні потреби.

Фінансовий менеджмент - здійснює упраління рухом фінансових коштів на стадіях життєвого циклу продукції: створення, ріст, стабілізація, спад.

Інвестиційний менеджмент - управління процесами залучення, розосередження й використання довгострокових вкладень капіталу.

Виробничий менеджмент - управління процесами виробництва продукту на підприємстві, використанням ресурсів, витратами й результатами на стадіях виробничого циклу й у загальфірмовому масштабі.

Менеджмент по персоналі - управління процесами наймання, розміщення, руху, стимулювання кадрів, оптимізація організаційних факторів і умов праці.

Інформаційний менеджмент - управління інформаційними системами на підприємстві.

Управління в широкому сенс - це сукупність розпоряджень, вказівок, регулюючих впливів з метою досягнення даною організацією поставлених перед нею цілей.

Для позначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття:

– «управління»;

– «менеджмент»;

– «адміністрування».

«Управління» – найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів, наприклад:

– технічні системи;

– господарські системи;

– суспільні системи;

– державні системи тощо.

«Менеджмент» – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами) з метою досягнення цілей організації.

«Адміністрування» – поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

У широкому розумінні менеджмент – це вміння досягати поставлених цілей шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей (рис. 1.1).

Предметом дисципліни «Менеджмент» є управління організаціями.

Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення значущої для них усіх мети.

Щоб вважатися організацією, група людей повинна відповідати трьом обов'язковим умовам:

а) наявність, принаймні, двох людей, що вважають себе частиною цієї групи;

б) наявність, принаймні, однієї мети, яку приймають як спільну всі члени групи (прості і складні організації);

в) наявність членів групи, які навмисно працюють разом для досягнення значущої для всіх мети.

Рисунок 1.1 – Основні складові та сфери менеджменту

Загальні характеристики організацій (їх значущість для різних організацій):

1) наявність цілі (цілей) – це витікає із самого визначення поняття «організація» (для людей характерне ціле покладання, на відміну від цілеспрямованості у тваринному світі);

2) ресурси (досягнення цілей будь-якої організації обов'язково передбачає перетворення ресурсів):

– матеріальні - предмети праці (матеріали, сировина, паливо);

– техніко-технологічні – засоби праці (агрегати, обладнання, технології, а також матеріальні умови діяльності – будинки та споруди);

– трудові або людські (робочі, спеціалісти, інші працівники);

– інформаційні.

3) залежність від зовнішнього середовища – одна з найважливіших характеристик організації як відкритої системи («причини того, що діється із організацією, необхідно шукати за її межами»);

4) розподіл праці (горизонтальний та вертикальний) – найбільш очевидна характеристика організації;

5) необхідність управління (організація – це основна причина виникнення менеджменту як самостійної наукової дисципліни і галузі знань).