Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сутність та види цін
Ціна — певна сума грошей, що вилучається за товар. Повніше сутність ціни визначається в умовах капіталістичного товарного виробництва, позаяк в основі товарних цін лежать не тільки суспільне необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією. Прибуток утворюється внаслідок міжгалузевої конкуренції з урахуванням процесу зміни попиту і пропозицій, переливання капіталу в ті галузі, виробництво товарів в яких не задовольняє потреби споживачів, з відповідним коливанням цін (їх зростання в разі незадоволення платоспроможного попиту і зниження за перевищення пропозиції над попитом). За рівноваги попиту і пропозиції формується ціна рівноваги. З виникненням монополій, олігополій (групових монополій) процес ціноутворення значно ускладнюється, зокрема виникають монопольне високі та монопольне низькі ціни. З урахуванням цього доцільно давати таке визначення ціни: Ціна — грошовий вираз монопольної ціни виробництва, в якому відображається дія законів вартості, попиту та пропозиції, панування монополій, в тому числі олігополій. Монопольні ціни — насамперед ціни виробництва. Зосереджуючи найсучаснішу техніку, найкваліфікованішу робочу силу, впроваджуючи найпрогресивніші форми та методи організації виробництва і праці тощо, підприємства та філіали гігантських компаній домагаються найнижчих витрат виробництва (а отже і собівартості). Оскільки на цих підприємствах виробляють основну масу продукції (наприклад, в автомобільній промисловості США на частку трьох наймогутніших корпорацій припадає 93, 7% загальної кількості легкових автомобілів), то однією з основ цін на певний вид товарів є витрати виробництва на крупних підприємствах. Сутність ціни комплексно розкривається у виконуваних нею функціях. Такими функціями є облікова, розподільча і стимулююча. Облікова функція ціни полягає в тому, що вона є засобом обліку суспільне необхідної, а отже й корисної праці. Праця, яка перевищує цю величину за виробництва відновлюваних товарів, не визнається споживачами, а тому зайва. Розподільча функція ціни реалізується в процесі внутрігалузевої та міжгалузевої конкуренції. За внутрігалузевої конкуренції перерозподіл вартості, насамперед додаткової, здійснюється на користь тих підприємств, у яких витрати виробництва нижчі за суспільне необхідні, а якість товарів вища. За міжгалузевої конкуренції перерозподіл додаткової вартості відбувається через механізм перерозподілу капіталів на користь галузей, в яких виробляють товари і послуги відповідно до індивідуальних, колективних та суспільних потреб. Стимулююча функція ціни полягає в тиску ринкових цін на підприємців через механізм конкуренції на впровадження нової техніки, досконаліших форм і методів організації виробництва тощо. Залежно від форм конкуренції розрізняють ринкові ціни в умовах чистої конкуренції; олігопольні — в умовах панування олігополій; монопольні — в умовах абсолютної монополізації єдиним виробником або продавцем відповідної сфери виробництва (а отже і збуту) або лише збуту (так звана монопсонія). Загалом в умовах панування монополій розрізняють монопольне високі та монопольне низькі ціни. Монопольна високу ціну встановлює той товаровиробник, який посідає монопольне становище у виробництві та на ринку, обмежує конкуренцію, порушує права споживачів, отримує внаслідок цього високі прибутки. Монопольна низьку ціну встановлюють товаровиробники під тиском монополістів. Такого тиску зазнають дрібні та середні фірми в разі укладання контрактів з монополіями, дрібні ферми під тиском транспортних та промислових компаній при постачанні сільськогосподарської продукції на ринок та її переробці тощо. Залежно від типів ринкової системи виділяють регульовані та нерегульовані ціни. Значну частину цін у розвинутих країнах світу регулює держава. Так, у Швейцарії державний контроль над цінами поширюється майже на 50% обсягу товарної продукції, причому в період економічної кризи він посилюється, поширюючись майже на всі ціни. Регульованими є й ціни на олігополістичному, суто монополістичному ринку. Таке регулювання з боку гігантських компаній здійснюється через механізм формування і регулювання попиту, обсягів виробництва продукції, практики “лідерства в цінах” та ін. В Україні класифікація цін передбачає їх поділ на оптові ціни підприємства, оптові ціни промисловості та роздрібні ціни. Оптова ціна підприємства — ціна, що складається із собівартості та прибутку. Оптова ціна промисловості — ціна, за якої оптові торговельні організації, купуючи у підприємств товари, продають їх підприємствам роздрібної торгівлі. Вони перевищують оптові ціни підприємств на величину торговельної надбавки, яка складається з витрат обігу та прибутку оптової торговельної організації. Роздрібна ціна — ціна на товари, що продаються для особистого споживання в малих кількостях, у тому числі поштучно. Витрати обігу — витрати на транспортування, зберігання, фасування, виплату заробітної плати працівникам торгівлі та ін.
|