Главная страница
Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Вчитель-методист
КЛАС
НОВИЙ ЧАС
(кінець ХV – початок ХХ ст.)
Період зародження та розвитку капіталістичного способу виробництва
РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.) – Велика французька революція
Авторська розробка:
вчитель історії
вищої категорії,
вчитель-методист
А.М.Кіркова
м. Ізмаїл – 2014
ІСТОРІЯ – це наука, що вивчає:
- як жили різні народи, які події відбувалися в їхньому житті, як і чому життя людей змінювалося;
- усі джерела про минуле для того, щоб встановити послідовність подій, процес розвитку людства та зробити висновки про причини подій.
ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ –
культурно-історичні етапи в розвитку людства:
Стародавній світ Середні віки Нова історія Новітня історія
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ –
період від появи первісної людини до появи перших державних об’єднань (2, 5 млн. років тому – V ст.).
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ –
період формування та поширення феодальних відносин у Європі (V – XV ст.).
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ –
періодзародження та розвитку капіталістичного (буржуазного) типу виробництва
(кінець ХV – початок ХХ ст.)
ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ:
- речові пам’ятки (залишки жител чи поховань, предмети побуту, знаряддя праці, зброя, прикраси);
- писемні пам’ятки (написи на стінах, камені, табличках, посуді, літописи, угоди, листи, чернетки);
- усні пам’ятки(народні казки, легенди, перекази, билини, пісні).
ДОПОМІЖНІ НАУКИ:
- археологія – наука, що вивчає життя людей за речовими джерелами;
- хронологія – наука, що встановлює точні дати всіх історичних подій та їх часову послідовність, вивчає системи літочислення та календарі різних народів;
- етнографія – наука, що вивчає життя різних народів та їхню культуру.
ЕРА – початковий момент літочислення.
ХРИСТИЯНСЬКА ЕРА (наша ера, нова ера) – період часу від народження Ісуса Христа
за Григоріанським календарем
(запроваджений папою римським Григорієм ХІІІ у 1582 р.)
роки до нашої ери 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 роки нашої ери
ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı
Наприклад: з 8 по 4 роки до н.е. Ісус Христос Наприклад: з 5 по 7 роки н.е.
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ:
Ранній Новий час
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – середина ХVІІ ст.) – Англійська буржуазна революція
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.) – Велика французька революція
Пізній Новий час
(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.).
ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ
(кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.)
Новий суспільно-економічний лад:
феодалізм ® капіталізм
Нова організація виробництва:
ремісничі майстерні ® мануфактури
ß
Новий тип виробництва:
натуральне господарство ® товарне виробництво
ß
Нові суспільні верстви:
феодали ® нові дворяни, буржуа;
купці ® банкіри;
залежні селяни, ремісники ® наймані робітники
ß
Нова форма правління:
станова монархія ® абсолютна монархія
ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНЬОГО НОВОГО ЧАСУ
(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)
Вдосконалення організації виробництва:
мануфактури ® фабрики, заводи
Вдосконалення суспільно-економічних відносин:
аграрне суспільство ® індустріальне суспільство
ß
Вдосконалення форми правління:
абсолютна монархія ® обмежена монархія, республіка
Передумови Þ
| Причини
|
- В Європі сформувалися великі централізовані держави;
- вдосконалення навігаційних приладів (морський компас, астролябія, портолан), каравели;
- вчені доводили, що Земля має форму кулі;
- Османська імперія збирала великі мита за товари з Індії та Китаю;
- обезземелення феодалів;
- посилення влади католицької церкви
|
- Іспанія, Португалія, Англія, могли фінансувати далекі морські експедиції;
- мореплавці могли вирушати в далекі морські експедиції;
- мореплавці прагнули «досягти Сходу, рухаючись на Захід»;
- європейські купці прагнули знайти морський шлях до Індії та Китаю;
- рицарі прагнули завойовницьких походів;
- церква прагнула хрестового походу на язичників
| ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ
Відкриття
| Організатор
| Мандрівник
| Дата
|
мис Доброї Надії
|
Португалія
|
Бартоломеу Діаш
|
1487 – 1488 рр.
|
Америка
|
Іспанія
|
Христофор Колумб
|
1492 – 1493 рр.
|
Канада
|
Англія
|
Джон Кабот
|
1497 р.
|
морський шлях до Індії
|
Португалія
|
Васко да Гама
|
1497 – 1499 рр.
|
вперше навколо світу
|
Іспанія
|
Фернандо Магеллан
|
1519 – 1522 рр.
|
вдруге навколо світу
|
Англія
|
Френсіс Дрейк
|
1577 – 1580 рр.
|
НАСЛІДКИ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ
| Позитивні
| Негативні
| Для нових земель
|
- Колумбовий обмін: верблюд, коза, корова, кінь, вівця, свиня, курка, бджоли, бавовна, горох, лук, морква, яблуко, груша, цитрусові, кава, жито, рис, кавун;
- розвиток усіх видів господарства
|
- Колумбовий обмін: віспа, грип, малярія, холера, скарлатина, туберкульоз, тиф;
- почалася конкіста («завоювання») Нового Світу;
- конкістадори Ернандо Кортес, Франсіско Пісарро;
- ХVІ – ХVІІ ст. кількість індійців скоротилася вдвічі;
- стали колоніями;
- стали джерелом сировини;
- стали ринком збуту товарів
| Для Європи
|
- стали метрополіями;
- Колумбовий обмін: лама, індичка, ондатра, нутрія, арахіс, ананас, какао, картопля, тютюн, соняшник, томати, гарбуз, квасоля, кукурудза;
- ввозили багато золота та срібла; Þ
- виникли торгівельні кампанії: Ост-Індська, Вест-Індська, Московська, Африканська;
- зросло виробництво товарів (мануфактури);
- збагачення монархів, церкви, купців;
- ХVІ – ХVІІ ст. кількість населення зросла вдвічі;
- з’явилася річна мережа, штучні канали
|
- почалася боротьба за колонії;
- Перший поділ світу – Тордесільяський договір (1494 р.) +Сарагоський договір (1529 р.)
- інфляція Þ революція цін (високі ціни на товари);
- розорення ремісників та селян
| Для людства
|
- встановлені зв’язки між материками;
- торгівельні шляхи поширилися по світовому океану;
- виникла світова торгівля;
- розвиток банківської справи;
- розвиток судноплавства, суднобудування;
- розвиток науки (географія, астрономія, природознавство);
- розвиток мистецтва;
- науково-технічний прогрес;
- зародилися капіталістичні (буржуазні) відносини
|
- індіанські цивілізації;
- виникла колоніальна система;
- виникла світова работоргівля;
- поширено тютюнопаління
| ЗАРОДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ
Передумови Þ
| Причини
| Результат
|
- вдосконалення техніки;
- вдосконалення навичок виробництва
|
з’явилася мануфактура – велике підприємство, в якому
застосовується ручна праця та поділ праці:
- розпорошені;
- централізовані
|
капіталістичний
(товарний)
тип виробництва
|
- з’явився вільний капітал Þ
(купці, банкіри, лихварі, цехова верхівка, «нові дворяни»);
- з’явилися вільні робітники Þ
(розорені селяни, «вічні підмайстри», міська біднота)
|
- ставали власниками мануфактур – буржуа («мешканець міста»);
- ставали найманими робітниками (пролетарії) – особисто вільні працівники, що отримували заробітну платню
|
капіталістичні
(буржуазні)
суспільні відносини
|
РОЗВИТОК КАПІТАЛІЗМУ
Хронологічні межі
| Стадії розвитку
| Характерні риси
|
кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.
|
первинне накопичення капіталу
|
|
з’явилися капіталісти
|
кінець ХVІІІ – середина ХІХ ст.
|
вільна конкуренція
|
|
І фаза промислової революції (вдалі технічні винаходи):
ручна праця ®машинне виробництво (мануфактури ® фабрики, заводи) Þ індустріальне суспільство
|
друга половина ХІХ ст.
|
жорстка конкуренція
|
|
ІІ фаза промислової революції (наукові досягнення)
|
кінець ХІХ – початок ХХ ст.
|
монополістичний капіталізм
|
|
з’явився імперіалізм:
- у зовнішній політиці – колонії;
- у внутрішній політиці – промислово-фінансові монополії
|
РЕФОРМАЦІЯ
(ХVІ – початок ХVІІ ст.)
Передумови Þ
| Причини
|
- папа римський та духовенство втручалися в державні справи, висували кандидатури королів;
- церква мала великі землеволодіння;
- церква збирала великі кошти за обряди, продавала індульгенції;
- церковна служба правилася латиною;
- моральна деградація духовенства
|
- німецькі князі прагнули підкорити церкву своїй владі;
- феодали прагнули забрати у церкви її землі;
- багаті городяни прагнули зробити церкву «дешевою»;
- освічені люди прагнули перекласти Біблію на національні мови;
- Мартін Лютер прагнув наблизити спосіб життя священників до звичайних віруючих
|
31.10.1517 р. – «95 тез» Мартіна Лютера
(«виключити з церкви все, що явно суперечить Біблії»)
ß
Папа римський Лев Х відлучив його від церкви
але
Німецький князь Фрідріх Саксонський врятував Мартіна Лютера
1520 – 1522 рр. – проповіді Томаса Мюнцера:
- рівність всіх людей;
- суспільство без бідних;
- владу – трудящим
ß
СЕЛЯНСЬКА ВІЙНА В НІМЕЧЧИНІ (1524 – 1525 рр.)
| Селяни, міська біднота
| Дрібні рицарі, багаті городяни
| Мета
|
«12 статей»:
- кріпацтво;
- послабити феодальний та релігійний гніт
|
«Гейльбронська програма»:
- об’єднати Німеччину під владою імператора;
- створити умови для розвитку товарного виробництва
| Причини
поразки
|
- військо складалося з 6 загонів (40 тис.);
- загони не мали єдиного керівництва;
- не знали дисципліни;
- не мали зброї
|
- М. Лютер закликав князів придушити повсталих;
- перейшли на бік князів
| Наслідки
|
- збереглося кріпацтво (на 300 років);
- посилився феодальний гніт
|
- збереглася роздробленість Німеччини (на 286 князівств);
- посилилася самостійність князів (міста, рицарі повністю підкорилися їм)
| ПОШИРЕННЯ РЕФОРМАЦІЇ В ЄВРОПІ
(ХVІ – початок ХVІІ ст.)
ß
Новий напрямок християнства
католицтво протестантизм православ’я
(з 1054 р.) (сукупність незалежних церков) (з 1054 р.)
Принципи протестантизму:
1. Біблія – єдине джерело віри. Біблію можна тлумачити тільки через Біблію.
2. Кожен віруючий може тлумачити Біблію.
3. Прощення Бог дає тільки за віру.
4. Порятунок – це Божа благодать, а не нагорода за добродіяння.
5. Ісус Христос – єдиний посередник між Богом та людиною.
6. Вклонятися треба тільки Богові
Протестантські церкви часів Реформації
Назва
| Засновники
| Країни
| Характерні риси
| Лютеранство
|
прихильники
Мартіна Лютера
|
- Німеччина;
- Данія;
- Швеція;
- Норвегія;
- Ісландія
|
- визнають лише 2 таїнства: хрещення, причастя;
- Бог милостивий Þ прощає навіть тих, хто не чинив добродіянь
| Анабаптизм
|
прихильники
Томаса Мюнцера
|
- Німеччина;
- Швейцарія;
- Нідерланди
|
- хрещення тільки у дорослому віці;
- церква – братство учнів Христа
| Цвінгліанство
ß
|
Ульрих Цвінглі
|
Швейцарія
|
- целібат, чернецтво, ікони, орган;
- священика обирають віруючі
| Кальвінізм
|
Жан Кальвін –
«женевський
папа»
|
- Швейцарія;
- Нідерланди
|
- єдине джерело радості – щоденне читання Біблії;
- «божественне приречення»: успіхи людини свідчать про обраність її душі до порятунку
| Англіканство
|
Генріх VІІІ,
англійське
духовенство
|
Англія
|
- «Книга суспільного богослужіння» (збірник молитов);
- започаткували євангелізм
| ß
Сучасні протестантські церкви:
Адвентисти сьомого дня, Євангельські християни (Баптисти, П’ятидесятники), Пуритани.
КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
(ХVІ – ХVІІ ст.)
ß
1546 – 1547 рр.
Князі-католики, Карл V Габсбург – Релігійна війна в Німеччині – Князі-протестанти
ß
Р.
Аугсбурзький релігійний мир:
«Чия влада, того й віра»
ß
1556 р. Карл V Габсбург зрікся престолу
ß
Поділ володінь Габсбургів
сину – Філіпу ІІ брату – Фердінанду І
(Іспанія, Фландрія, Італія) (Німеччина, Австрія, Чехія,
титул імператора)
Рр.
|