Особливості прояву тривожності у дітей підліткового віку

Підлітковий вік можна сміливо назвати улюбленим об’єктом дослідження вікової психології. Причиною цього є те, що цей період є визначальним у житті будь-якої дитини. Він являє собою доволі довгий і проблемний перехід від дитинства до дорослості. В цьому віці змінюється все, причому зміни починаються від цілісної особистості: відбувається подальше ставлення її структури. Саме тому цей вік завжди в центрі уваги і саме тому він фіксується в усіх без винятку системах періодизації розвитку дитини, яким б різними вони не були.

Шкільне навчання завжди супроводжується підвищенням рівня тривожності у дітей. Основними проявами тривожності є рухове збудження, непослідовність у вчинках, нерідко надмірна цікавість і прагнення зайняти себе будь-якою діяльністю. Причинами виникнення тривожності можуть бути: шкільна дезадаптація, перевтома, внутрішній конфлікт, емоційна вразливість, завищені вимоги до дитини, негнучка, догматична система виховання, при якій не враховується власна активність дитини, її інтереси, здібності і схильності.

Можливі причини виникнення тривожності:

· порушення взаємин між батьками і дітьми;

· авторитарний стиль батьківського виховання в родині;

· авторитарний стиль роботи вчителя;

· перевантаження організму дитини навчанням;

· завищені вимоги до дитини;

· постійне порівнювання її з іншими дітьми;

· розлучення батьків;

· висока тривожність учителя чи батьків [6, 23].

Нерідко при невдачах дітей у школі батьки виходять з «презумпції
винності»: не розбираючи, не вникаючи вважають сина чи дочку винуватими.
Це призводить до зниження самооцінки дитини, а в результаті все до нових і
нових невдач.

Часто тривожність підсилюється під впливом перевтоми. На жаль, режим шкільного життя, структура навчального року самі по собі сприяють перевтомі, особливо фізично ослаблених чи емоційно нестійких дітей. Психогігієністи не раз підкреслювали, що довжина навчальної чверті не повинна перевищувати шести тижнів, після яких дітям необхідний 7-10 - денний відпочинок. Навчання в суботу малоефективні. Школярів, що одержують домашнє завдання на понеділок, відрізняє від їх більш щасливих ровесників, що мають можливість повноцінно відпочити в неділю, підвищена дратівливість, конфліктність, тривожність. І іспити - найсильніший стрес для більшості учнів.

Тривожні діти, зазвичай, не користуються загальним визнанням класу, але й опиняються у ізоляції; вони найчастіше входять до числа найменш популярних, бо дуже часто невпевнені у собі, замкнуті, мало приділяють уваги спілкуванню, чи, навпаки, багато говорять навіть не по темі, настирливі чи озлоблені. Також причиною непопулярності буває їх безініціативність через свою невпевненість у собі.

Невпевнена, тривожна дитина завжди недовірлива, а помисливість породжує недовіру решти. Вона побоюється інших, чекає нападу, глузування, образи, сприяє освіті реакції психологічного захисту як агресії, спрямованої інших. Також реакція психологічного захисту. Це виявляється у відмові від спілкування, і уникнення осіб, від яких виходить «загроза». Такі учні, зазвичай, самотні, замкнуті, малоактивні. Це, зазвичай, б'є по успішності навчальної роботи і налагодженні контактів із оточенням.

Отже, тривожність впливає на міжособистісне взаємодія учнів, саме поведінка, отже, і навчання. Підлітки, які мають високий рівень тривожності неможуть знайти лідерів, а також стати ними, також невпевнені у собі, замкнуті, сором’язливі, не товариські. Зазвичай, такі діти самотні. Підвищений рівень тривожності може свідчити про недостатню емоційну пристосованість до ситуації, у якій перебуває підліток.