![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Їським.
Особливості корекційної роботи залежать від (пеня виразності РДА. Так, наприклад, якщо поява сів та моторних стереотипій при РДА 4-го ступеня свідчить регрес і погіршення стану дитини, то при РДА 1-го ступеня ознакою розвитку, появи вибіркового ставлення до середо-Тому корекційній роботі обов'язково має передувати ре-ьна діагностика структури дефекту, ступеня його виразності ^•сильних сторін особистості дитини. *і: У випадку глибокого ступеня РДА добре зарекомендував метод холдінг-тсрапії, розроблений М. Уєлч. Його сут-полягає в тому, що матері пропонують взяти дитину на і, попри її агресивний спротив, обнімати її, гладити, при-ати до себе Дитина при цьому вириватиметься, кусатимеіь-*ї*арапатиметься. У відповідь мати ще дужче обіймає і пере- 17Г> Модуль II Психххіюго-педахачна характеристика дітей з порушеннями ncujoafiiswatctxi
Основним завданням корекційної робота є розвиток у дитини здатності взаємодіяти з навколишнім світом. Фахівці з проблем РДА О. С. Нікольская, Є. Р. Ба-єнская, М. М. Ліблінг застерігають від типових помилок в організації корекційного впливу, до яких, зокрема, відносять фіксацію на питаннях " Хто винен? ", " Що чекає дитину у майбутньому? "; прагнення зробити дитину " зручною"; підведення дитини до шаблонів вікової норми; установку на те, що окреме досягнення дитини кардинально вирішить всі проблеми. Першим завданням корекційного впливу при РДА, від якого залежить успішність всієї роботи, є встановлення емоційного контакту з дитиною. Спочатку за підтримки матері вона повинна призвичаїтись до приміщення, в якому проходять заняття, переконатись в тому, що їй тут нічого не загрожус Дитину можуть налякати голосні розмови, різкі рухи, надмірна активність та метушливість дорослого; неприємними можуть бути пряме звернення, запитання, активні спроби привернутії увагу, настирні пропозиції щось подивитись, тілесні контакти, зазирання в очі. Ознакою того, що дитина призвичаїлась до обстановки може бути її прагнення дослідити приміщення або його окремі об'єкти. Дорослий доброзичливим поглядом, посмішкою підтримує щонайменші прояви активності дитини, невербальни-ми засобами виказує готовність допомогти (підняти іграшку, що впала під стіл; подати руку для опори, якщо дитина хоче вилізти на стілець, щоб подивитись у вікно тощо). Дорослий терпляче очікує, коли дитина сама підійде до нього і виявить готовність до взаємодії. Важливо, щоб дитина відчувала, що сама контролює ситуацію спілкування: дистанцію, засоби, тривалість та інтенсивність контакту. Можна терпляче вислуховувати шаблонні розповіді дитини, даючи їй цим самим досвід комфорту у спілкуванні. Можна встановлювати контакт опосередковано через батьків, спілкуючись з ними у присутності дитини на цікаві для неї теми. В процесі спілкування слід стежити за наростанням моторної напруженості, метушливості, іншими різкими зміна розвитку та особливості роботи з ними в умовах каргкигшкп та інклюзивної освтги
Наступним завданням коре'кційної роботи є розвиток активного осмисленого ставлення до світу.,; На заваді цьому стоїть схильність дітей з РДА до одноманіт-itforo повторення тих самих рухів, фраз, дій. Стереотипії не Можна усунути, оскільки вони виступають у якості захисту від, тривоги та засобу аутостимуляції. Дорослий може прийняти ^киву поведінку дитини, приєднатися до неї і трансформувати її з середини. Так, до сюжету агресивної фантазії дити- Іщ можна ввести доповнення неагресивного побутового харак-й? Єру. Розширення і ускладнення стереотипів дитини перетво-Ij їх із випадкового набору в систему зв'язків з оточенням. Усвідомлення життєвого стереотипу як звичної послідовності їокремих подій дає дитині можливість навчитись чекати, загля-ати в майбутнє, а отже планувати. Впливати на поведінку дитини з РДА можна через відпо-чу організацію простору. Так, відкрита книга спонукає до), щоб погортати її, роздивитись малюнки; встановлені качелі щоб на них погойдатись; відкрита коробка з пластиліном - поліпити тощо. Діти з РДА потребують постійної емоційної підтримки, бливо при появі несподіваних подразників, труднощів та пе-чкод. Дитина повинна відчути впевненість дорослого у тому, вона хороша, попри невдачі. Позитивну та негативну оцінку надавати дуже обережно. Про помилки в діяльності можна зрити як результат спільного неуспіху, який спільними ж зу- іми обов'язково буде виправлений іншим разом. Формування навчальної діяльності дитини з РДА залежить успішності психокорекційної роботи, спрямованої на соціа-їію. Тому описані вище напрямки роботи повинні переду- навчанню. Найчастіше дитина з РДА не може навчатись в колективе є підставою для призначення індивідуального навчання, цемо особливості реалізації індивідуального підходу у на-№і аутичних дітей Модуль II Псшамаео-гихкіхегчна характеристикаОітей з порушеннями психофничтм*
• для організації навчання повинно бути обладнане спеціальне • педагог повинен проводити заняття в той самий час; • перш ніж приступати до навчання педагогу необхідно встано • передусім слід виявити рівень актуальних знань дитини, • поява напруження, стереотипних рухів, інших проявів неа • у процесі навчання не варто фіксуватись на унікальних здіб • слід стежити за тим, щоб учень усвідомлював практичну зна • навіть якщо дитина з РДА спроможна навчатись в умовах • опитування такої дитини краще проводити індивідуально; • учню з аутизмом слід допомогти встановити контакт з одно • клас необхідно налаштовувати на підтримку комфортного са Контрольні запитання 1. Проаналізувати специфічні особливості вивчення та органі зації навчання і корекційної роботи з дітьми, що мають по рушення емоційно-вольової сфери. 2 Охарактеризувати структуру дефекту при недорозвіпк} емоційно-вольової сфери внасіідок недостатності регулюю чої функції лобних відділів кори головного мозк\ І та оообяшості роботи і ними в умовах кореюрйнсп та тклюлияюі освіти
Проаналізувати психологічні механізми формування неврозів та психопатій Порівняти ознаки психопатії та неврозу. Охарактеризувати структуру дефекту при ранньому дитячому аутизмі. Охарактеризувати шляхи виховної роботи дітей з вадами емоційно-вольової сфери, спрямовані на розвиток самосвідомості. Охарактеризувати шляхи виховної роботи дітей з вадами емоційно-вольової сфери, спрямовані на розвиток волі. Охарактеризувати шляхи виховної роботи дітей з вадами емоційно-вольової сфери, спрямовані на розвиток мотиваційної сфери. Охарактеризувати шляхи виховної роботи дітей з вадами емоційно-вольової сфери, спрямовані на розвиток позитивних звичок. Визначити напрямки корекційної роботи при недорозвитку емоційно-вольової сфери внаслідок недостатності регулюючої функції лобних відділів кори головного мозку. Визначити напрямки корекційної роботи при асинхронному дисгармонійному розвитку екстрапунітивного типу. Визначити напрямки корекційної роботи при асинхронному ї дисгармонійному розвитку інтрапунітивного типу. Визначити напрямки корекційної роботи при асинхронному дисгармонійному розвитку апатичного типу. Визначити напрямки корекційної роботи при ранньому дитячому аутизмі.
|