Позитивний вплив

Позитивна значущість штучного рифу заснована в основному на його гідродинамічних і біологічних ефектах. Обумовлено це загальним явищем для усіх живих організмів, що мешкають на розділі фаз, в тому числі фаз вода - тверда речовина, явищем інтенсифікації фізичних і біологічних процесів, яке називається «згущення життя».

Щодо біологічних ефектів від самоочищення, то вони обумовлені формуванням на додатковій площі підводній поверхні гідроспоруд поселень біологічних організмів фауни обростання і флори заростання. Більшість з прикріплених форм безхребетних організмів є фільтраторами по типу живлення і тому активними учасниками процесу самоочищення прибережних вод. від розчинених та зважених речовин, в тому числі від органічного і нафтового забруднення, іонів кальцію, радіонуклідів, тощо. Внаслідок заростання штучного рифу зануреними макрофітними рослинами, досягається ефект «біоплато», і риф разом із обростанням становиться елементом біотичного процесу самоочищення водойми від біогенного і органічного забруднення.

Але процес самоочищення відбувається тільки при умові збалансованості взаємопов’язаних процесів біологічного продукування і деструктивної здібності водойми У протилежному випадку їх незбалансованість може привести до самозабруднення акваторії водойми і погіршення якості води і стану водного об’єкту. Тому екологічні наслідки побудови гідротехнічних споруд у прибережній зоні моря можуть виявитися як позитивними, так і негативними для навколишнього середовища і тільки у збалансованому вигляді штучні рифи можуть надавати позитивний ефект.

Біопозитивних ефектів від спорудження штучних рифів декілька, це:

· покращення процесів самоочищення водойми або її зони (при умові збалансування продукції-деструкції) від органічних речовин за рахунок додаткового розвитку біоценозу обростання;

· покращення якості води, що є наслідком функціонування біоценозу обростання: деструкції органічної речовини, біоседиментації, біорозкладу токсикантів, вилучення з води різноманітних іонів (кальцію, радіонуклідів, тощо); стану водного об’єкту або його зони;

· підвищення врожайності водойми за рахунок збільшення в районі штучного рифу рибної продукції, товарної продукції безхребетних (молюски, краби, раки, креветки), водоростей;

· природоохоронний - за рахунок покращення середовища мешкання задля гідробіонтів та зберігання і підтримки розвитку рідких видів;

· рекреаційно-соціальний – за рахунок підвищення самоочисної здібності водойми, що особливо актуально для зон пляжів і покращення умов відпочинку населення;

· науковий – у можливості розробки як фундаментальних, так і практичних основ удосконалення біопозитивності різноманітних інженерних систем в усіх напрямках: господарчому, екологічному, рекреаційному та інших.

Створення таких інженерно-екологічних споруд, що поєднують ефекти рифу і біоплато потребують еколого-економічної оцінки їх ефективності. Для цього необхідні дані і розрахунки для збалансування функціонування штучного рифу щодо блоків продукції і деструкції органічної речовини. Розрахунки будуються на даних інтенсивності обміну організмів перифітону і бентосу щодо необхідної величини зниження кількості органічних речовин у водоймі.

Підвищення позитивності від спорудження штучних рифів може здійснюватися за рахунок спостереження і вивчення усіх складових цього явища, як живої, так і неживої природи, в напрямку їх збалансування між собою і з навколишнім середовищем. Для цього необхідні моніторингові спостереження, про що йдеться у роботі [40] по розробці берегоукріплення м. Сочі у розділі щодо «Вимог щодо охорони природи при розробці і реалізації берегорегулювальних заходів». Зокрема, документація по оцінці впливу на навколишнє середовище (ОВНС) повинна містити наступні вимоги:

· облік існуючої екологічної ситуації і стану навколишнього середовища в межах ділянки узбережжя що підлягає захисту і на сусідніх з ним;

· можливі соціально-економічні і екологічні наслідки при реалізації проектів берегозахисних пропозицій та їх альтернатив;

· пропозиції щодо запобіганню неприпустимих для суспільства наслідків;

· пропозиції щодо моніторингу навколишнього середовища в межах ділянки морського узбережжя що підлягає захисту і на сусідніх з ним.

Публікацій щодо позитивного використання штучних рифів багато. Прикладом використання штучних рифів є досвід водойм-охолоджувачів ТЕС [38], де рифи змінюють напрямок потоків охолоджувальної води, а також відгороджують і захищають акваторію від хвилювання, береги від розмиву, а водозабори від донних наносів. Існує досвід використання додаткової поверхні водних субстратів задля значного збільшення кількості кормових організмів риб, внаслідок чого темп зростання молоді коропу зростав у 2 рази. Це явище давно практично використовується рибалками для покращення кормової бази на окремих акваторіях.

Дослідження в умовах Чорного моря показали [39], що біопозитивний ефект від гідротехнічних споруд залежить від складу і інтенсивності їх обростання. По-перше, водорості обростання збагачують воду киснем і органічними речовинами, без чого неможливе нормальне існування біогеоценозу поверхневих вод. По-друге, фауна обростання шляхом седиментації і фільтрації переробляє органічні речовини рослин у більш доступні для мінералізації бактеріальною флорою. Так, у процесі життєдіяльності біоти досягається очищення води від природних і антропогенних забруднювачів та від хвороботворних мікробів.

Найбільш активними організмами у Чорному морі є в молюски мітіліди: мідія (Mytilus galloprovincialas) і мітілястер (Mytilaster lineatus). За рахунок фільтраційної роботи молюски осаджають завислі речовини, в тому числі завислі нафтовуглеводи. Нафтовуглеводи у тілі молюсків концентруються і трансформуються у фекалії і псевдо фекалії і, таким чином, становляться доступними для послідуючого розкладу мікроорганізмами [41].

Досвід спорудження штучних рифів-хвилерізів (reef ball) у Домініканській республіці [16] свідчить, що підводні штучні рифи після зростання маси м’якого і твердого бентосу, враховуючи і корали, забезпечили значне покращення екологічної ситуації на пляжах курортної зони.