Ухвалення судового рішення і окрема думка судді

1. Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.

2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішують­ся за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утри­муватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.

3. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

1. Суд, здійснюючи кримінальне провадження колегіально, ухвалює вирок або постановляє ухвалу простою більшістю голосів суддів. Правила визначення кількос­ті суддів, які беруть участь у здійсненні кримінального провадження, містяться у ст. 31 КПК.

Порядок наради і голосування в суді присяжних визначений ст. 391 КПК. Зі зміс­ту наведеної статті випливає, що присяжні беруть участь у голосуванні разом із про­фесійними суддями. Тому судове рішення повинно ухвалюватися простою більшістю голосів професійних суддів та присяжних, що входять до складу суду присяжних. До речі, такий висновок ґрунтується на положеннях ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про судоустрій і ста­тус суддів», згідно з яким присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Зокрема, присяжні зобов'язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриман­ням засад і правил судочинства, а також не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, зокрема і таємницю нарадчої кімнати і закрито­го судового засідання.

У ст. 391 КПК зазначається, що нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК, проводить від­крите голосування і веде підрахунок голосів.

2. Порядок постановлення ухвал та ухвалення вироків колегіальним складом суду включає в себе нараду суддів. Нарада суддів передує постановленню ухвали або ухва­ленню вироку. У випадках, передбачених КПК (див. коментар до ст. 371 КПК), ухва­ла постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судово­го засідання в журнал судового засідання. Вирок завжди ухвалюється в нарадчій кімнаті (ст. 366 КПК). Отже, у нарадчій кімнаті здійснюється нарада суддів щодо ухвалення вироку та постановлення відповідної ухвали. При цьому ст. 367 КПК га­рантується таємниця наради суддів під час ухвалення вироку. У частині 4 ст. 367 КПК йдеться про те, що постановлення ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється від­повідно до правил, передбачених цією статтею.

Коло питань, які вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, визначається КПК. Наприклад, при ухваленні вироку нарада суддів провадиться з при­воду вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК. Зокрема, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів вихов­ного характеру суд з'ясовує низку питань, зазначених у ст. 501 КПК.

За загальним правилом жоден із суддів, а у разі здійснення кримінального про­вадження судом присяжних - і жоден присяжний, не мають права утримуватися від голосування. Втім, згідно з ч. 3 ст. 391 КПК, виняток становить випадок, коли вирі­шується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдан­ня обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування. Обраний законодавцем підхід свідчить про послі­довну реалізацію засади кримінального провадження - презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК). Зокрема такої складової цієї засади, як усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Під час наради суддів із приводу ухвалення вироку задля повної свободи волеви­явлення інших суддів, присяжних, усунення впливу на них власного рішення голо­вуючий (щодо процесуального положення головуючого див. п. 2 ст. 3, ст. 321 КПК) голосує останнім.

Вирок або ухвала оформляються письмово і підписуються в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, суддями та присяжними, які роз­глядали справу. Вирок або ухвала підписуються суддею або присяжним, який виклав письмово окрему думку. Судове рішення може бути написаним від руки, виконаним машинописним способом чи набране на комп'ютері в одному примірнику.

3. У частині 3 коментованої статті кожному судді з колегії суддів у разі незгоди з іншими суддями надається право викласти письмово окрему думку.

Відповідно до ч. 4 ст. 391 КПК кожен із складу суду присяжних має право виклас­ти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Також окрему думку можуть висловити судді ВСУ, які не погоджуються з ухвалою, постановленою в порядку ст. 454 КПК. Ця окрема думка додається до ухвали ВСУ.

З окремою думкою може залишитись як головуючий, так і будь-який із суддів, присяжних, які здійснювали кримінальне провадження.

Окрема думка являє собою відповідний документ, який складається у довільній письмовій форм. Тому суддя, присяжний вправі в окремій думці навести мотиви сво­єї незгоди з рішенням більшості. Наведене свідчить про реалізацію вимоги закону про рівність суддів, присяжних при ухваленні судового рішення.

Проте суддя або присяжний, який виклав письмово окрему думку, не має права у зв'язку з цим утриматися від голосування та/або відмовитися від підписання судо­вого рішення.

Із коментованої статті випливає, що суддя, присяжний, який не виклав письмово окрему думку до проголошення судового рішення, після виходу суду з нарадчої кім­нати не вправі наполягати на приєднанні окремої думки до матеріалів провадження після проголошення судового рішення.

Правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а отже, і з окремою думкою, оскільки вона після приєднання до матеріалів цього провадження є його невід'ємною частиною, наділені учасники кримінального провадження. У разі заявлення учасником кримінального провадження клопотання про ознайомлення з окремою думкою головуючий повинен забезпечити йому таку можливість. Під час ознайомлення з окремою думкою учасники судового провадження мають право роби­ти з неї необхідні виписки та копії.

Оскарження окремої думки судді, присяжного не передбачено законом.