І. Актуальність теми. Методичні рекомендації

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів

з теми:

Микола Хвильовий. Я (Романтика). Спроба автора розібратися в суперечливій психології повстанця

Навчальна дисципліна УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»,

5.12010106 «Стоматологія ортопедична»

Курс І - й

Кількість навчальних годин 210

Харків – 2012 р.

Автор:

викладач української мови та літератури

Шевченко Наталя Миколаївна

Рецензент:

___________________________________________

___________________________________________

___________________________________________

І. Актуальність теми

Творчість прозаїка, поета, критика, публіциста — яскравий приклад самовідданого служіння ідеї «загірної комуни», яка стала причиною трагедії. Письменник бунтував, сумнівався, боровся, переживав, помилявся, каявся. Це не могло не знайти відбиток у новелах, що побачили світ у 1923–1927 роках.

Найбільшу увагу в плані розкриття психології мрійників, романтиків революційної доби заслуговує новела «Я (Романтика)», у якій розкрито душевний конфлікт між старим і новим.

Відомий літературознавець О. Білецький зазначав, що твір «силою своєю не має собі аналогій в новітній прозі».

Уперше новелу надруковано в альманасі «Гарт» (Харків, 1924, Ч. 1). 1924 р. опубліковано в збірці «Осінь»; 1932 р. — у «Вибраних творах» (Т. 1).

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

IІІ. Матеріали самостійної роботи

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

ІІІ.2. Зміст теми:

Новела «Я (Романтика)» має ліричний зачин. Саме з нього постає зримий, реальний образ матері-України: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія». Матір приходить до сина, коли він має хвилинку для перепочинку між жорстокими битвами. «Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна… І мій неможливий біль, і моя незносима мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом». Але поступово наростає тривога, насувається гроза, син бачить в очах матері «дві хрустальні росинки». Чому ж у чудових очах рідної людини сльози, над чим плаче мати-Україна? Мабуть, над дилемою гуманності й фанатизму, людяності та сліпої відданості абстрактній ідеї. Письменник хоче допомогти осмислити протиставлення світлого й чорного, добра і зла, що живуть у душі головного героя новели. З одного боку — це інструмент, який повинен вершити революційний суд, а з другого — людина, яка вміє любити, бути ніжною, яка невидимою силою любові зв’язана з матір’ю.

М. Хвильовий по-новому розкрив перед читачем споконвічну суперечку між життям і смертю. Стомлений син шукає спокою на старечих материних долонях. «Я — чекіст, але я і людина», — підкреслює головний герой. Отже, хочеться вірити, що цією людиною насправді має чинитися справедливий суд іменем народу. Але між двома началами терзається душа «м’ятежного сина: Андрюша і мати, Тагабат — людина, з холодним розумом і з каменем замість серця». Герой не бачить виходу. Саме в такі хвилини він, комунар, викликає співчуття.

Через роздвоєність душі син мусив застрелити матір. «Тоді я у млості, охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию своєї матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів маузера й нажав на скроню». І це в ім’я революції, в ім’я дороги до загірних озер невідомої прекрасної комуни…». Отже, письменник намагається підвести нас до висновку, що такий вчинок міг здійснити тільки справжній революціонер, який у критичну хвилину «голови не загубив». Але ми все більше починаємо розуміти, що фанатична відданість ідеї несе тільки зло, убиває почуття справедливості, почуття розуміння добра й правди, руйнує людську особистість, людське «я». «Там, в далекій безвісті невідомо горіли тихі озера загірної комуни». Цими сумними словами закінчується трагічна новела — драма роздвоєності людської особистості, примушуючи замислитися над високістю матері, яку вбиває блудний син. А Україна, котра породила революціонера, якого морально знівечила абстрактна ідея, прощає йому цей смертний гріх.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» стала своєрідним викриттям жорстокості та несправедливості нової системи. Намагання вбити в собі людину, убити добро в ім’я фанатизму, приводить до переродження в дегенерата. Разом зі своїми героями письменник шукав вихід із лабіринтів історії, помилявся й пророкував, свято вірив і люто ненавидів, і нарешті, не витримав дуалізму сучасної йому доби. Пролунав постріл…

ІІІ.3. Рекомендована література:

Основна:

1. Агеєва В. Микола Хвильовий // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

2. Дніпровський І. Микола Хвильовий: Портрет мятежника // Сучасність.— 1992.— № 3.

3. Жулинський М. Микола Хвильовий // Слово і доля.— К., 2002.

4. Шевчук В. Драма Миколи Хвильового // Слово і час.— 1994.— № 2.

Допоміжна:

1. Мовчан Р. Ще раз про Миколу Хвильового, або Homo Ludens в українській прозі 20-х років // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 2003.— № 3.

2. Плющ Л. Про запахи слів Хвильового // Сучасність.— 1987.— № 7 — 8.

3. Шерех Ю. Хвильовий без політики // Березіль.— 1991.— № 9.

ІІІ.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми:

ІІІ.5. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

1. Як ви розумієте слова Максима Рильського: «Шукання Хвильового почались там, де урвалися шукання Коцюбинського»?

2. Коли була написана «Я (Романтика)» і яка тема твору?

3. Чому, на вашу думку, новела називається «Я (Романтика)»?

4. Як ви вважаєте, чому твір присвячено «Цвітові яблуні» — оповіданню Михайла Коцюбинського?

5. Що таке новела? Чим цей жанр відрізняється від оповідання?

6. Характери яких персонажів новели є цілісними, а яких — суперечливими, роздвоєними?

7. Які спогади про матір залишилися в головного героя новели «Я (Романтика)»?

8. Головний герой заявляє про себе: «Я чекіст, але я і людина». Що людяного ще зосталося в нього? Наведіть інші приклади самохарактеристики героя.

9. Як характеризує «главковерх чорного трибуналу» своїх найближчих співпрацівників?

10. Чому головний герой власноручно позбавив життя рідну матір? Хто більше винен у цьому злочині — він сам чи доктор Тагабат?

11. Як ставиться автор до свого героя? Чи достовірно й переконливо розкриває цей образ?

12. Чим можна пояснити надлюдську жорстокість чекістів?

13. Які художні образи новели нагадують вам біблійних героїв? Що у творі суперечить християнському вченню?

14. Чому не наведено жодного прізвища або імені людей, яких судили чекісти? Чому безіменні в новелі й головні герої?

15. Яке значення тропів у цитаті: «Воістину: це була дійсність, як зграя голодних вовків. Але це була й єдина дорога до загірних озер невідомої прекрасної комуни». Чи згодні ви із суттю цього твердження?

Б. Тести для самоконтролю:

В. Завдання для самоконтролю:

Написати невеликий твір-роздум на одну з тем: «Драматичний конфлікт новели Миколи Хвильового “Я (Романтика)”» або " За що тебе розп'ято? За що тебе убито? " (П. Тичина).