![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Речення 3 відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями у професійному мовленні
З-поміж відокремлених членів речення в мові офіційно-ділових документів вживаються відокремлені означення та обставини, виражені відповідно дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами, а також відокремлені прикладки, пов’язані з іменниками — власними назвами (прізвищами) та займенниками Прості речення в текстах офіційно-ділових документів можуть бути ускладнені звертанням (у листах, запрошеннях, оголошеннях тощо). Єдиною формою вираження звертання є кличний відмінок. Вживання називного відмінка замість кличного є порушенням граматичної норми української літературної мови. Якщо звертання складається з двох окремих слів, то їх треба обидва вживати в кличному відмінку, пор.: Шановний Іване Олексійовичу; пане президенте корпорації; пане голово; товаришу генерале. Від цих звертань потрібно відрізняти ті, що виражені складними іменниками, які становлять єдине поняття й пишуться через дефіс. У кличному відмінку в них вживається лише другий компонент, пор.: Шановний Прем’єр-міністре; генерал-майоре. Прості речення в текстах офіційно-ділових документів можуть ускладнюватися вставними словами і словосполученнями, які забезпечують логічний зв’язок між частинами тексту (усного виступу, звіту, доповідної записки тощо). До них належать: по-перше, по-друге, по-третє, отже, нарешті й под. Вживаються також і ті вставні словосполучення, які вказують на джерело повідомлення, пор.: за повідомленням Кабміну,...; за свідченням експертів,...; як свідчать органи... Вставні слова й конструкції на позначення емоцій мовця, його впевненості чи невпевненості (на жаль, на щастя, звичайно, безперечно, очевидно, мабуть, повірте та ін.) є доречними лише в ділових листах, які з-поміж усіх ділових паперів вирізняються найнижчим рівнем стандартизації мовного оформлення. Зазначені вставні слова використовують також у приватних ділових розмовах. Вони запобігають надмірній категоричності та офіційності ділового спілкування, роблять його ввічливішим, доброзичливішим. Наприклад: 1) На жаль, ми не можемо постачити Вам принтери цієї моделі, оскільки їх тимчасово знято з виробництва. 2) Як ділові люди Ви, звичайно, розумієте всю складність ситуації. 3) Ви, мабуть, чули про діяльність нашої організації. 4) Повірте, ми усвідомлюємо важливість виконуваного завдання. Об’єктивність викладу — основна стилістична риса наукового мовлення. Звідси наявність у текстах наукових праць вставних слів і словосполучень на позначення ступеня достовірності повідомлення. Завдяки таким словам той чи той факт можна подати як достовірний (справді, насправді, зрозуміло), припустимий (треба гадати, як видно), можливий (можливо, ймовірно). Обов’язковою вимогою об’єктивності викладу матеріалу в науковому тексті є також вказівка на джерело повідомлення, автора висловленої думки. У тексті цю умову можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень (за повідомленням, за даними, на думку, на нашу думку тощо).
|