Теорія грошей і грошового обігу

Гроші всюди присутні, якщо порушити гро­шовий обіг, порушиться нормальне функціо­нування усього господарського організму.

Існують дві основні концепції, щодо причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна (рис. 3.5).

Рис. 3.5.Основні концепції виникнення грошей

Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну (Т₁ — Т₂)у товарно-грошовий обіг (Т₁ – Г – Т₂). Отже, гроші— це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з при­воду виробництва та обміну товарів. Сутність грошей виявляється в єдності трьох властивостей (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Основні властивості грошей

Все це свідчить про те, що гроші є об'єктивною категорією ринкової економіки, яка не може бути скасована чи змінена за згодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і вони не можуть бути введені там, де таких відносин не існує.

Визначальна роль грошей в регулюванні макроекономічних процесів країни почала формуватися в теоріях (XVII—XVIII ст.): металева, номіналістична, кількісна (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Теорії грошей

Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Існує п'ять функцій грошей:

1. Функція «міри вартості» полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни. (Цю функцію гроші виконують ідеально, на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.)

2. Функція «засобу обігу» — гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. (Цю функцію гроші виконують у формі монет і паперових грошей). Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.

Паперові гроші — це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.

3. Функція «засобу платежу» полягає в обслуговуванні грошима погашення боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. На основі цієї функції виникли кредитні гроші — вексель, банкнота, чек.

4.Функцію «утворення скарбу» це гроші, які виходять з обігу, нагромаджуються і перетворюються на скарб у золоті чи сріблі.

5. Функція «світових грошей» полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з наданням кредитів та іншими угодами.

Еволюція форм грошей наведена на рис. 3.8. Процес еволюції функцій грошей та їхніх форм триває дотепер, породжуючи нові форми.

Рис. 3.8. Еволюція форм грошей

Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безго­тівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і не­товарні платежі.

Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Кількість грошей, необхідних для обігу визначається (класичний підхід):

_, (3.16)

де КГ — кількість грошей, необхідних для обігу;

СЦ — сума цін товарів, реалізованих протягом року;

К — сума цін товарів, прода­них у кредит;

П — платежі за кредити минулого року;

ВП — пла­тежі, які взаємно погашаються;

О — швидкість обороту однієї гро­шової одиниці за рік.

Визначити кількість грошей можна з рівняння грошової і товарної мас (запропонованої американським економістом І. Фішером):

, (3.17)

де М — маса грошей в обігу;

V — середня швидкість обігу грошей;

Р — середній рівень цін на товари та послуги;

Q — кількість то­варів та послуг, представлених на ринку;

Попит (гроші) – попит на гроші.

Різноманітність грошових засобів, які функціонують у су­часній економіці, потребує виміру грошової маси. Грошова маса — це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалі­зацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Структура грошової маси

Білонна монета — розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої пе­ревищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку.

Грошову масу можна поділити на дві частини — активні гроші ( мають низьку ліквідність і постійно вико­ристовуються в готівковому й безготівковому обігу), і пасивні гроші, які потенційно можуть бути викори­стані як гроші за певних умов (вексель, довгостро­кові депозити).

Залежно від рівня ліквідності грошові засоби ранжуються і зводяться у грошові агрегати М₀, М₁, М₂, М₃, L.

Структура грошової маси відображає рівень роз­витку економіки: чим менша частка готівки у загальній гро­шовій масі, тим ефективнішою та розвинутішою вважається національна грошова система. (У розвинутих країнах на готівку припа­дає лише 5 – 10 % грошової маси, а в Україні поза банками оберта­ється 35 % готівки).

У кожній країні існує своя методика створення грошових агрегатів. В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою чотирьох агрегатів: М₀, М₁, М₂, М₃ (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Агрегатні показники грошової маси в Україні