Структура культури.

На думку антропологів, культура складається з чотирьох елементів.

1. Поняття (концепти). Вони містяться головним чином в мові. Завдяки їм

стає можливим впорядкувати досвід людей. Наприклад, ми сприймаємо

форму, колір і смак предметів навколишнього світу, але в різних

культурах світ організований по різному.

У мові жителів Тробріандських островів одне слово означає шість

різних родичів: батька, брата батька, сина сестри батька, сина сестри

матері батька, сина дочки сестри батька, сина сина брата батька батька

і сина сина сестри батька батька. У англійській мові навіть відсутні

слова, вказуючі чотирьох останніх родичів.

Ця відмінність між двома мовами пояснюється тим, що для жителів

Тробріандських островів необхідне слово, що охоплює всіх родичів, до

яких прийнято відноситися з особливою повагою. У англійському і

американському суспільствах склалася менш складна система родинних

зв'язків, тому у англійців немає необхідності в словах, які вказують на

таких далеких родичів.

2. Відносини. Культури не тільки виділяють ті або інші частини світу за

допомогою понять, але також виявляють, як ці складові частини пов'язані

між собою - в просторі і часі, за значенням (наприклад, чорне протилежне

білому), на основі причинної обумовленості. У нашій мові є слова, що

вказують на землю і сонце, і ми упевнені, що земля обертається навколо

сонця. Але до Коперника люди вірили, що справа йде навпаки. Культури

часто по-різному тлумачать взаємозв'язки.

Кожна культура формує певні уявлення про взаємозв'язки між

поняттями, що відносяться до сфери реального світу і до сфери

надприродного.

3. Цінності. Цінності - це загальноприйняті переконання відносно цілей,

до яких людина повинна прагнути. Вони складають основу етичних

принципів.

Різні культури можуть віддавати перевагу різним цінностям (героїзму

на полі бою, художній творчості, аскетизму), і кожний суспільний устрій

встановлює, що є цінністю, а що не є.

4. Правила. Ці елементи (в тому числі і норми) регулюють поведінку людей

відповідно до цінностей певної культури. Наприклад, наша законодавча

система включає безліч законів, забороняючих вбивати, ранити інших людей

або загрожувати їм. Ці закони відображають, наскільки високо ми цінуємо

життя і добробут особистості. Точно так само у нас існують десятки

законів, забороняючих крадіжку зі зломом, привласнення чужого майна,

псування власності і ін. У них відображене наше прагнення до захисту

особистої власності.

Цінності не тільки самі потребують обгрунтування, але і, в свою

чергу, самі можуть служити обгрунтуванням. Вони обгрунтовують норми або

очікування і стандарти, що реалізовуються в ході взаємодії між людьми.

Норми можуть являти собою стандарти поведінки. Але чому люди схильні

підкорятися їм, навіть якщо це не відповідає їх інтересам? Під час здачі

екзамена студент міг би списати відповідь у сусіда, але боїться отримати

погану відмітку. Це один з декількох чинників, що потенційно

стримуються. Соціальні заохочення (наприклад, повага)

стимулюють дотримання норми, що вимагає від студентів чесності.

Соціальні покарання або заохочення, сприяючі дотриманню норм,

називаються санкціями. Покарання, які стримують людей від певних

вчинків, називаються негативними санкціями. До них відносяться штраф,

позбавлення волі, догана і інш. Позитивними санкціями (наприклад,

грошова винагорода, наділення владою, високий престиж) називають

заохочення за дотримання норм.