Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Метод пружного шару кінцевої ширини
Цей метод заснований на основі розв'язання проф. І.Я. Лучковського з використанням в якості основи моделі лінійно-деформованого шару скінченної ширини [4]. На рис. 3 наведена модель шару симетрично відносно осі z c 11 варіантами розташування місцевих навантажень на поверхні для використання табличного методу.
Рисунок 3 – Варіанти розташування навантажень щодо стінки
Методика розрахунку: 1 Місцеве навантаження симетрично розташовується відносно осі симетрії z. 2 Стінка розбивається по глибині z. 3 Знаходиться співвідношення z / h. 4 Для кожної точки по висоті підпірної стінки визначаються значення відносних горизонтальних тисків за формулою (1.3) або з табл. Б.1 – Б.2 додатка Б. (1.3) де m – коефіцієнт Пуассона ґрунту; q – рівномірно розподілене навантаження, кН/м2; , , – відносні величин; l = 2h - ширина шару відносно осі z, м; h – товщина лінійно-деформованого шару (довжина споруди), м; b – ширина площадки навантаження, м; a – відстань від осі z до розподіленого навантаження, м. 5 Знаходяться напруження для кожної точки по висоті підпірної стінки за формулою
.
|