Теми практичних занять

Тема 2.2 Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення – 2 г.

Мета заняття: з’ясувати правові та організаційні засади адміністративної відповідальності за корупційні діяння, поняття корупції та корупційних діянь, визначити склад та коло суб’єктів корупційних правопорушень у розв’язанні ситуаційних задач, а такожвизначити систему державних органів, що застосовують адміністративні стягнення за корупційні правопорушення.

Основні поняття: корупція, корупційне правопорушення, склад корупційного правопорушення, суб’єкт корупційного правопорушення, посада, посадова особа, службовець, державний службовець, антикорупційне законодавство, протидія корупції, суб’єкти протидії корупції.

План:

6. Правові засади протидії корупції в Україні.

7. Поняття та види корупційних правопорушень.

8. Суб’єкти корупційних правопорушень.

9. Суб’єкти протидії корупції.

10. Особливості застосування санкцій за вчинення корупційних правопорушень.

Методичні рекомендації та пояснення

Приступаючи до вивчення цієї теми, слід засвоїти поняття корупції, яке надано в Законі України „Про боротьбу з корупцією” та розглянути види корупційних правопорушень, які передбачені у ст. 1 цього Закону, а також звернути увагу, що відповідальність згідно цього закону може наставати й за порушення спеціальних обмежень, які пов’язані із корупцією (ст. 5), та за порушення вимог фінансового контролю (ст. 6).

При підготовці до заняття з даної теми слід звернути увагу на співвідношення понять «посадова особа» та «державний службовець», та детально розібратися, які саме особи можуть бути суб’єктами корупції, та інших правопорушень пов’язаних з корупцією.

Готуючись до заняття по даній темі необхідно усвідомити сутність і мету адміністративно-правових заходів протидії корупції, знати перелік суб’єктів корупційних правопорушень, ознаки за якими визначаються суб’єкти корупційних правопорушень й особливості притягнення їх до відповідальності.

Під час засвоєння теми також необхідно розглянути організацію діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з корупційними правопорушеннями, визначити особливості застосування судами санкцій за вчинення корупційних правопорушень.

Важливо звернути увагу на особливості відповідальності за порушення спеціальних обмежень щодо державних службовців та осіб, які уповноважені виконувати функції держави, а також на особливості відповідальності керівників за невжиття заходів щодо протидії корупційним діянням.

Для кращого засвоєння теми пропонується виконати завдання для самостійної роботи та індивідуальні навчально-дослідницькі завдання, а також розв’язати запропоновані задачі.

Для вирішення запропонованих ситуативних задач на підставі аналізу положень Закону України „Про боротьбу з корупцією” необхідно: встановити чи є особа, яка скоїла протиправне діяння суб’єктом корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією; визначити чи наявні ознаки корупції та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією в діянні (юридичний склад правопорушення); порівняти відповідність прийнятого рішення із санкцією, яка передбачена в законі за таке правопорушення; розглянути компетенцію органу, який прийняв рішення.

Рівень своїх знань з цієї теми пропонується перевірити за допомогою питань для самоконтролю та самоперевірки.

Задачі:

1. Державний виконавець Жовтневого районного відділу юстиції м. Луганська 16 квітня 2007 року у приміщенні робочого кабінету, маючи на виконанні постанову адміністративної комісії виконкому Жовтневої районної ради про примусове стягнення штрафу в розмірі 170 грн. з гр. Матвійчика, запропонував останньому виплатити половину суми та запевнив його, що виконавче провадження буде при цьому закрите. При отриманні 85 грн. державний виконавець був затриманий працівниками міліції

Здійсніть правовий аналіз зазначеної ситуації. До якого виду юридичної відповідальності повинен бути притягнутий правопорушник?

2. Використавши своє службове положення, голова Новопсковської сільської ради одноособово, без рішення виконкому та без складання угоди про оренду, надав приватному підприємцю Жуку В.О. площу в будинку сільської амбулаторії для відкриття магазину та зайняття підприємницькою діяльністю.

Здійсніть кваліфікацію правопорушення. Чи можна віднести його до корупційного?

3. Перебуваючи у відрядженні в США начальник тилового управління Міноборони Гайдук відкрив в одному банку Бостона рахунок на 50 тис. доларів на ім’я своєї дружини. Після повернення в Україну він нікуди не повідомив про відкриття рахунку в іноземному банку, аж поки через три місяці цей факт не викрили співробітники СБУ.

Здійсніть юридичний аналіз даної ситуації. Дайте кваліфікацію правопорушення.

4. Майор міліції Житніков А.М. через посередників (брата) займався підприємницькою діяльністю, за що кожен місяць отримував прибуток.

Чи є порушення закону у діях Житнікова? До якої відповідальності його необхідно притягнути?

Завдання:

1. Проведіть розмежування корупційних правопорушень та злочинів у сфері службової діяльності.

2. Керуючись ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», здійсніть аналіз спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямованих на попередження корупції.

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. Які види юридичної відповідальності передбачені законодавством України за скоєння корупційних правопорушень?

2. Визначте особливості відповідальності за порушення спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

3. Яка відповідальність настає за порушення вимог фінансового контролю?

4. Як співвідносяться поняття «корупція» та «корупційні правопорушення»?

5. Охарактеризуйте види корупційних правопорушень.

6. За якими ознаками визначаються суб’єкти корупційних правопорушень?

7. Як співвідносяться поняття «посадова особа» та «державний службовець»?

8. Назвіть органи, які ведуть боротьбу з корупцією.

Тема 3.2 Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку і встановлений порядок управління – 2 г.

Мета заняття: на підставі теоретичних положень та норм законодавства про адміністративну відповідальність набути практичні навички по визначенню елементів складів правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, надання їм юридичної кваліфікації.

Основні поняття: правопорушення, склад правопорушення, кваліфікація правопорушення, громадське місце, громадський порядок, громадська безпека, хуліганство.

План:

1. Особливості кваліфікації адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, відмежування їх від інших видів правопорушень.

2. Особливості кваліфікації адміністративних правопорушень, що посягають на громадську безпеку, відмежування їх від інших видів правопорушень.

3. Адміністративно-юрисдикційні повноваження посадових осіб ОВС у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки.

Методичні рекомендації та пояснення

Особливістю цієї теми є те, що правопорушення, які посягають на громадський порядок та громадську безпеку складають значну частку серед інших адміністративних правопорушень. Широкими адміністративно-юрисдикційними повноваженнями у цій сфері наділені органи внутрішніх справ.

Тому, при підготовці до практичного заняття з даної теми потрібно навчитися в запропонованих ситуаціях і задачах кваліфікувати протиправні дії правопорушників, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку та встановлений порядок управління. Для цього необхідно, насамперед, з’ясувати сутність даних категорій, що є об'єктами протиправних посягань і вивчалися в курсі адміністративного права України. Так, громадський порядок – це система суспільних відносин, що характеризуються станом дотримання усіма суб’єктами адміністративного права вимог правових приписів, норм моралі, звичаїв, етики тощо. Громадська безпека, в свою чергу визначається як родовий об’єкт адміністративно-правових проступків уявляє собою комплекс опосередкованих джерелами підвищеної небезпеки відносин, які регулюються адміністративно-правовими нормами з метою попередження й усунення загрози життю й здоров’ю людей, матеріальним цінностям і природному середовищу.

Під час підготовки до заняття особливо варто зупинитися на характеристиках деяких складів, таких як: дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 175 КУпАП), розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді (ст. 178 КУпАП) та ін. Розглядаючи склади цих правопорушень, насамперед, слід звернути увагу на ознаки громадського місця, які характеризуються вільним доступом до громадського місця, призначенням – для задоволення різноманітних соціально-культурних потреб людини. Необхідно визначити ознаки стану сп’яніння, яке ображає людську гідність та громадську мораль до яких відносяться: порушення координації, неохайний вигляд, сильний запах алкоголю, втрата орієнтації у часі та просторі, неможливість самостійно пересуватися тощо. Також слід звернутися до нормативних актів, які встановлюють правила пожежної безпеки і т. ін.

Для розв’язання запропонованих ситуаційних задач необхідно навчитися аналізувати особливості складу правопорушення та особливості порядку притягнення до відповідальності за такі діяння, при цьому звертати уваги потрібно на такі обставини: вік правопорушника, місце вчинення правопорушення, час вчинення правопорушення, підстави та строки адміністративного затримання тощо.

При розв’язанні задач важливо знати, що по одним складам адміністративних проступків органи внутрішніх справ здійснюють усі процесуальні дії, а по іншим – порушують і розслідують справи, передають їх для розгляду уповноваженим суб’єктам.

Рівень своїх знань з цієї теми пропонується перевірити шляхом надання відповідей на питання для самоконтролю та самоперевірки.

Задачі:

1. Гр. Павлов 30 вересня 2007 року розпивав придбаний ним самогон з 17-літнім гр. Сухіним у під'їзді житлового будинку. При розгляді справи з'ясувалося, що гр. Павлов уже притягувався до відповідальності за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях 12 лютого 2007 р. і 19 червня 2007 р.

Дайте кваліфікацію правопорушень та визначите порядок притягнення порушників до відповідальності.

2. Кіров – слюсар Луганського ливарно-механічного заводу, попросив зайти до нього на роботу свого знайомого Микитенка – робочого авторемонтної станції, що той і зробив о 19 годині. В підсобному приміщенні одного з цехів Кіров та Микитенко розпивали пляшку горілки, під час чого їх застав наряд охорони Артемівського райвідділу внутрішніх справ.

Кваліфікуйте дії та визначте до якої відповідальності необхідно притягнути Кірова та Микитенка?

3.Група робочих у складі бригадира Колінько та двох слюсарів Дорохіна та 17-річного Машкіна біля тролейбусної зупинки та лісового масиву розпивали спиртні напої. За даним фактом дільничний інспектор міліції у відношенні Колінько та Дорохіна склав адміністративні протоколи про розпивання ними спиртних напоїв у громадському місці, а Машкіна попередив про недопущення подібних дій. Начальник райвідділу внутрішніх справ перекваліфікував дії Колінько на доведення до сп’яніння неповнолітнього, а на Дорохіна наклав штраф у розмірі 34 грн.

Кваліфікуйте дії посадових осіб та правопорушників.

4. Працівниками міліції за організацію гри „в наперстки” був затриманий 17-річний Полторацький. В ході розгляду матеріалів справи було встановлено, що він мешкає без реєстрації та півроку тому до нього застосовувалися адміністративні стягнення за участь в азартних іграх.

Кваліфікуйте дії Полторацького. Здійсніть юридичний аналіз даної ситуації.

5. Заступник начальника районного відділу внутрішніх справ піддав гр. Фролова штрафу за появу в громадському місці в п'яному вигляді на підставі того, що місяць назад за аналогічне правопорушення, вчинене гр. Фроловим, адміністративні матеріали передавались на розгляд товариського суду за місцем його роботи.

Здійсніть кваліфікацію діяння гр. Фролова. Які заходи впливу повинен вжити заступник начальника РВВС.

6. До чергової частини по телефону звернулась громадянка Жуліна з проханням вжити заходи до її чоловіка, який перебуваючи у стані сп’яніння б'є її, ображає нецензурною лайкою. За вказівкою оперативного чергового дільничний інспектор міліції прибув до місця проживання Жуліної, але факту правопорушення не встановив. Як пояснила Жуліна, таким чином вона лякала чоловіка, який не хотів лягати спати.

Здійсніть юридичний аналіз даної ситуації. Кваліфікуйте дії Жуліної.

7. 13-річний Кравченко о 23 годині, розбивши вітрину кіоску, ви­крав звідти пляшку лікеру та коробку цукерок „Київ вечірній”.

Проаналізуйте юридичну ситуацію.

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. В чому полягає особливість об’єктивної сторони дрібного хуліганства?

2. В яких складах правопорушень, передбачених нормами Глави 14 КУпАП, громадське місце є кваліфікуючою ознакою об’єктивної сторони?

3. Які норми Глави 14 КУпАП мають бланкетний характер?

4. Наведіть склади правопорушень, передбачених нормами Глави 14 КУпАП, в яких передбачений спеціальний суб’єкт.

5. За якими ознаками відмежовуються склади правопорушень, передбачені ст. 178 і ст. 179 КУпАП?

Тема 4.2 Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку – 2 г.

Мета заняття: на підставі теоретичних положень та норм законодавства про адміністративну відповідальність набути практичні навички по визначенню елементів складів правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, надання їм юридичної кваліфікації.

Основні поняття: правопорушення, склад правопорушення, кваліфікація правопорушення, транспорт, дорожній рух, правила дорожнього руху, шляхове господарство, спеціальне право, право керування, огляд.

План:

1. Загальна характеристика і види адміністративних правопорушень на транспорті та в галузі шляхового господарства.

2. Склади адміністративних правопорушень на транспорті та відповідальність за їх скоєння.

3. Адміністративно-юрисдикційні повноваження ОВС у справах про правопорушення на транспорті та в галузі шляхового господарства.

Методичні рекомендації та пояснення

Приступаючи до вивчення даної теми, необхідно проаналізувати статті КУпАП, які передбачають відповідальність за посягання на різні об'єкти правопорушень, об'єднані в Главі 10 Кодексу. Особливу увагу слід звернути на правопорушення, які посягають на правила та стандарти в сфері безпеки дорожнього руху.

Дана група правопорушень є найбільш розповсюдженою серед всіх інших адміністративних правопорушень. Забезпечення громадської безпеки в сфері користування різними видами транспорту та дотримання правил дорожнього руху – одна з найактуальніших проблем сучасності й одна з головних задач органів внутрішніх справ.

Особливістю застосування норм адміністративної відповідальності на транспорті й в галузі шляхового господарства є те, що в процесі кваліфікації окремих складів слід, поряд із застосуванням норм КУпАП, звертатися також і до різних положень та джерел нормативно-технічного характеру, таких як Закон України „Про дорожній рух”, Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року тощо.

Важливо зрозуміти особливості окремих складів правопорушень, які обумовлені складністю й численністю об'єктів посягань, неоднорідністю суб'єктів даної групи правопорушень, різницею способів скоєння правопорушень як шляхом дії (у більшості випадків), так і бездіяльності (наприклад, невиконання водіями вимог зупинки, ухилення від реєстрації транспортних засобів) та ін. Також, слід пам’ятати, що багато статей Глави 10 КУпАП мають кваліфікуючі ознаки, такі як повторність, створення аварійної ситуації або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд або іншого майна, при наявності яких передбачено настання більш суворої відповідальності.

Для кращого засвоєння теми пропонується виконати завдання для самостійної роботи та індивідуальні навчально-дослідницькі завдання.

Рівень своїх знань з цієї теми пропонується перевірити шляхом надання відповідей на питання для самоконтролю та самоперевірки.

Завдання:

1. Дослідіть норми КУпАП на предмет підвідомчості ОВС справ про адміністративні правопорушення на транспорті та в галузі шляхового господарства.

2. Знайдіть та випишіть з КУпАП норми, що передбачають за правопорушення на транспорті та в галузі шляхового господарства відповідальність у вигляді позбавлення права на керування транспортним засобом й конфіскацію транспортних засобів.

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. В чому полягають особливості об’єктивної сторони складів правопорушень Глави 10 КУпАП?

2. Які норми Глави 10 КУпАП мають бланкетний характер?

3. Наведіть склади правопорушень, передбачених нормами Глави 10 КУпАП, в яких є спеціальний суб’єкт.

4. Які види адміністративних стягнень передбачені за скоєння правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку?

5. Які склади правопорушень Глави 10 КУпАП підвідомчі ОВС?

6. Здійсніть порівняльний аналіз складів правопорушень Глави 10 КУпАП за формою вини.

7. Які склади правопорушень Глави 10 КУпАП суміжні зі складами злочинів передбачених Кримінальним кодексом України?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання до змістового модулю

Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання є видом самостійної роботи студента, яке виконується під керівництвом викладача в межах навчальної програми з адміністративного права України. Його виконання передбачає наявність певних знань, умінь та навичок, одержаних під час проведення аудиторних занять.

Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання виконуються в формі наукових статей, виступів (доповідей) на наукових конференціях, рефератів тощо. За надруковану наукову статтю курсант і студент може отримати 20 балів, виступ (доповідь) на науковій конференції – 10 балів, реферативне повідомлення – 5 балів.

ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗАВДАНЬ:

1. Історичний розвиток і концептуальні положення сучасного інституту адміністративної відповідальності.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: характеристика та правовий аналіз.

3. Система принципів інституту адміністративної відповідальності.

4. Склад адміністративного правопорушення: теоретико-правова характеристика.

5. Особливості застосування адміністративного видворення іноземців за межі території України.

6. Практика розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією.

7. Роль органів внутрішніх справ в охороні громадського порядку і громадської безпеки за допомогою адміністративно-правових заходів.

8. Кваліфікація хуліганських дій у адміністративному та кримінальному праві.

9. Особливості відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду.

10. Адміністративно-юрисдикційні повноваження ОВС у справах про правопорушення на транспорті та в галузі шляхового господарства.

11. Особливості адміністративних санкцій, що застосовуються за правопорушення на транспорті.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРСИВОЮВАНИХ КУРСАНТАМ І СТУДЕНТАМ

Модуль

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

«Адміністративна відповідальність»

підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство»

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Адміністративна відповідальність», який містить навчальну програму дисципліни, тексти фондових лекцій, плани семінарських і практичних занять та методичні вказівки до них, тести для самоконтролю, питання до модуль-контролю та іспиту, перелік основної та додаткової літератури, завдання самостійної роботи, індивідуальні науково-дослідницькі завдання, методичні завдання щодо виконання курсових робіт, комп’ютерні програми навчаючого та контролюючого характеру.

ЛІТЕРАТУРА:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48 с.

2. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. – У., 1999. – 48 с.

3. Адміністративна діяльність міліції: Підруч. / За заг. ред. О.М.Бандурки. – Х., 2004. – 448 с.

4. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд. В.П.Тимощук. –К., 2003.–496 с.

5. Адміністративна реформа в Україні. Документи і матеріали // Український правовий часопис, вип.. 4.- К., 1999. – 108 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний нарис) / За заг. ред. І.Б.Коліушка. – К., 2001. – 71 с.

7. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд. І.Б.Коліушко, Р.О.Кубійда. – К., 2003. – 536 с.

8. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б.Авер’янов (голова). – К.: Видавництво „Юридична думка”, 2004. – 584 с.

9. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 2. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б.Авер’янов (голова). – К.: Видавництво „Юридична думка”, 2005. – 624 с.

10. Адміністративне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 216 с.

11. Адміністративне деліктне законодавство: Зарубіжний досвід та пропозиції реформування в Україні / Автор-упорядник О.А. Банчук. – К.: Книги для бізнесу, 2007. – 912 с.

12. Административное право: Альбом схем: Учебное пособие /МЮИ МВД России; [Сост.: А.П. Коренев, Д.Ф. Богатов].- М.: Изд-во «Щит-М», 1999. – 171 с.

13. Административное право в схемах: Учебное пособие для студентов вузов / [Авт. кол.: В.В. Власенков, Б.В. Россинский, Н.Д. Эриашвили и др.]; Под ред. А.М. Никитина. - М.: ЮНИТИ - Дана; Закон и право, 2000. – 352 с.

14. Административное право России: [В 3-х ч.]: Ч.2.: Учебник / Под ред. А.П. Коренева; МЮИ МВД России. - М.: Изд-во «Щит-М», 1997. - 313С. Ч.1. - 1997. – 280 с.

15. Административное право: Учебник / Под ред. Ю. М., Козлова Л. Л., Попова.- М., 1999. – 728 с.

16. Административное право (общая часть): Учебное пособие. - СПб., Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 256 с.

17. Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А.Н. Козырина, М.А. Штатиной. – М., 2003. – 464 с.

18. Административное право: Учебник / Под общ. ред Г.В. Анаманчука. – М., 2003. – 392 с.

19. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса, 2003. – 896 с.

20. Адміністративне право України: Підручник для юри. вузів і фак. / За ред. Ю.П.Битяка. – Х., 2000. – 520 с.

21. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник. 2-е видання / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – Х., 2001. – 112 с.

22. Адміністративна реформа – історія, очікування та перспективи / Упорядник В.П. Тимощук. – К., 2002. – 100 с.

23. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. Учебник. – М., 1996.- 672 с.

24. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. – К., 2004. – 300 с.

25. Афанасьєв К.К. Адміністративні договори: реалії та перспективи. – Луганськ, 2003. – 320 с.

26. Батанов О.В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні. – К., 2003. – 512 с.

27. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Х., 1996. – 398 с.

28. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Х., 2001. – 352 с.

29. Бахрах Д.Н. Административное право. – М., 1999. – 368 с.

30. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади. – Х., 2005. – 304 с.

31. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. - Х.: „Одиссей”, 2001. – 288 с.

32. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред В.Б.Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

33. Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 579 с.

34. Голосніченко І.П.Адміністративне право України (основні категорії і поняття): Навчальний посібник. – Ірпінь, 1998. – 108 с.

35. Голосніченко В.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навчальний посібник. К., 2003. – 256 с.

36. Гончарук С. Т. Суб'єкти адміністративного права. — К., 1998.

37. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред В.Б.Авер’янова. – К., 1999. – 272 с.

38. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К., 1999. – 266 с.

39. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навчальний посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. – Львів, 2002. – 352 с.

40. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К., 2003. – 384 с.

41. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / За заг. ред. В.Б. Авер’янова, І.Б.Коліушка. – К., 1999. – 50 с.

42. Додин Е.В. Административная деликтология: Курс лекций. – Одесса, 1997. – 116 с.

43. Кивалов С.В. Таможенное право (Административная ответственность за нарушение таможенных правил). – Одесса, 1996. – 147 с.

44. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Одеса, 2001. – 302 с.

45. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Організація державної служби в Україні: Навчально-методичний посібник. – Одеса, 2002. – 328 с.

46. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 512 с.

47. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій: Для студентів юрід. вузів та факультетів. – К., 1995 – 208 с.

48. Козлов Ю.М. Административное право в вопросах и ответах: Учебное пособие. – М., 2000. – 237 с.

49. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

50. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К., 1999. – 734 с.

51. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен. – К., 2004. – 528 с.

52. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К., 2003. – 544 с.

53. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації. – Х., 2002. – 336 с.

54. Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права. – Львів, 2004. – 232 с.

55. Курс административного права и процесса / Ю. А. Тихомиров.- М.: 1998. – 798 с.

56. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку. – К., 2001. - 220 с.

57. Манохин В.М., Адушкин Ю.С., Багишаев З.А. Российское административное право: Учебник. - М.: Юристъ, 1996. – 472 с.

58. Педько Ю.С. Становлення адміністративної юстиції в Україні. – К., 2003. – 207 с.

59. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник – Чернівці, 2001. – 367 с.

60. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-

61. Практикум по административному праву: Учеб. пособие для вузов /[Под ред. Д.Н. Бахраха]. - 2-е изд.; перераб. и доп. - М.: БЕК, 1996. – 174 с.

62. Прудников А.С., Андриашин X.А. Административно-правовое обеспечение прав и свобод человека и гражданина. - М., 1998.

63. Россинский Б.В. Административное право: Словарь-справочник: Учеб. пособие для студентов вузов. - М.: ЮНИТИ- Дана; Закон и право, 2000. – 271 с.

64. Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво „МакДен”, 2008. – 200 с.

65. Селіванов А.О. Адміністративний процес в Україні: реальність і перспективи розвитку правових доктрин. – К., 2000. – 68 с.

66. Словарь административного права /[Кол. авт.; Отв. ред.: И.Л. Бачило, Н.Г. Салищева, Н.Ю. Хаманева]. - М.: Фонд „Правовая культура”, 1999. – 320 с.

67. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2007. – 627 с.

68. Тимощук В.П., Кірмач А.В. Оцінка якості адміністративних послуг. – К., 2005. – 88 с.

69. Тищенко Н.М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины: проблемы теории и пути совершенствования. – х., 1998. – 268 с.

70. Хорощак Н.В. Адміністративні стягнення за законодавством України: теорія і практика. – К., 2004. – 172 с.

71. Цвєтков В.В., Горбатенко В.П. Демократія. Управління. Бюрократія. – К., 2001. – 248 с.

72. Шаповал В.М. Виконавча влада в розвинутих країнах (конституційно-правовий аспект). – К., 1996. – 60 с.

73. Шльоер Б., Сойко І. Німецько-українсько-російський коментований словник з адміністративного права / За заг. ред. Б. Шльоера та Ю. Зайцева – К., 2003. – 464 с.

74. Ярмакі Х.П. Управління адміністративно-політичною діяльністю: Навч. посіб. – Одеса, 2004. – 208 с.

75. Забезпечення прав і свобод людини в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ України: Навчальний посібник / О.М. Беницький, С.І. Саєнко, О.М. Терських. – Луганськ, 2008. – 228 с.

76. Административное право зарубежных стран: учебник / Под ред. А. Н. Козырина и М. А. Штатиной. – М.: Спарк, 2003. – 464 с.

77. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини та громадянина: навчальний посібник / І. О. Ієрусалімова, І. О. Ієрусалимов, П. М. Павлик, Ж. В. Удовенко. – К.: Знання, 2007. – 223 с.

78. Бандурка О. М. Міліція і населення: Теорія і досвід партнерства: монографія / О. М. Бандурка, О. В. Джафарова. – Х.: НУВС, 2004. – 199 с.

79. Бельский К. С. Феноменология административного права / Бельский К. С. – Смоленск: Изд-во СГУ, 1995. – 144 с.

80. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Галлиган Д., Полянский В. В., Старилов Ю. Н. – М.: Юристъ, 2002. – 410 с.

81. Гладун З. С. Адміністративне право України: навчальний посібник / Гладун З. С. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 579 с.

82. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Авер’янов В. Б., Дерець В. А., Школик А. М. та ін.; За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Юстініан, 2007. – 228 с.

83. Козлов Ю. М. Административное право: учебник / Козлов Ю. М. – М.: Юристъ, 2007. – 554 с.

84. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні: навч. посібник / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 336 с.

85. Колодій А. М. Принципи права України / Колодій А. М. – К.: НАВСУ, 1998. – 208 с.

86. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: монографія / Колпаков В. К. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.

87. Кузьменко О. В. Процесуальні категорії адміністративного права: монографія / Кузьменко О. В. – НАВСУ, Львів: Львівська книжкова фабрика „Атлас”, 2004. – 232 с.

88. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: монографія / Лук’янець Д. М. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.

89. Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України: монографія / [МВС України, Дніпропетр. юрид. академія] / Негодченко О. В. – Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002. – 416 с.

90. Ославський М. І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: навч. посіб. / Ославський М. І. – К.: Знання, 2008. – 216 с.

91. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: навч. посібник / За заг. редакцією Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна – К.: Старий світ, 2006. – 576 с.

92. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / [В.Б. Авер’янов, М.А. Бояринцева, І.А. Кресіна, Д.М. Лук’янець та ін.]; за загальною редакцією В.Б. Авер’янова. – К.: Наукова думка, 2007. – 586 с.

93. Права людини в діяльності української міліції: науково-практичне видання / За заг. ред. Ю.Л. Бєлоусова, К.Б. Левченко, О.А. Мартиненка. – Х.: Права людини, 2009. – 296 с.

94. Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика. – [Авторський колектив] / Відп. редактор: Ю. І. Римаренко. – К.: КНТ, 2006. – 740 с.

95. Школик А. М. Порівняльне адміністративне право: навчальний посібник [для юридичних факультетів та факультетів міжнародних відносин] / Школик А. М. – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 308 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права // Право України. - 1999. - № 8. – С. 8.

2. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права: черговий етап // Право України. - 2000. - № 7. – С. 6.

3. Авер`янов В.Б. Предмет адміністративного права: нова доктринальна оцінка // Право України. – 2004. - № 10. – С. 25.

4. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції / В. Авер’янов // Право України. – 2006. – № 5. – С. 11-17.

5. Авер’янов В. Нове ставлення до прав людини – мета реформування українського адміністративного права / В. Авер’янов // Юридична Україна. – 2005. – № 5. – С. 31-35.

6. Авер’янов В.Б. Принцип верховенства права в новій адміністративно-правовій доктрині / В.Б. Авер’янов // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 1. – С. 3-8.

7. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний привід для теоретичної дискусії / В. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 5. – С. 117-119.

8. Авер’янов В. Утвердження принципу верховенства права у новій доктрині українського адміністративного права / В. Авер’янов // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 11. – С. 57-70.

9. Антонова В.П. Институты административного права (третьи “Лазаревские чтения”) // Государство и право. - 1999. - №10. – С. 5.

10. Бельский К.С. О предмете и системе науки административного права // Государство и право. - 1998. - №10. – С. 18.

11. Бельский К.С. О системе административного права // Государство и право. - 1998. - №3. – С. 5.

12. Константий О. Система адміністративного права як концептуальна основа здійснення адміністративного судочинства в Україні // Право України. – 2004. - № 12. – С. 20.

13. Кубко Є. Про предмет адміністративного права // Право України. - 2000. - №5. – С.3.

14. Ославський М. До питання необхідності здійснення адміністративної реформи в Україні // Право України. – 2004. - № 9. – С. 40.

15. Старилов Ю.Н. Как развивалась наука административного права в европейских странах // Журнал российского права. - 1999. - №3/4. – С. 203.

16. Тихомиров Ю.А. О концепции развития административного права и процесса // Государство и право. - 1998. – №1. – С. 5.

17. Шаповал В. Конституція України як форма адміністративного права // Право України. - 2000. - №1. – С. 3.

18. Конопльов В. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності управлінської діяльності // Право України. – 2005. - № 9. – С. 111.

19. Лагода О. Законність як правовий орієнтир системи управлінської діяльності // Право України. – 2005. - № 10. – С. 95.

20. Ней Н. Теорія управління та її місце в системі юридичних наук // Право України. – 2004. - № 12. – С. 28.

21. Развадовський В. Функції державного управління транспортною системою України // Право України. – 2004. - № 5. – С. 121.

22. Скомороха В. Адміністративна реформа в Україні: потрібне законодавче забезпечення (правові аспекти поділу і розмежування влади) // Право України. - 1999. - №8. – С. 8.

23. Голосніченко І. Стахурський М. Адміністративна реформа у контексті передбачуваного внесення змін до Конституції України // Право України. – 2004. - № 11. – С. 7.

24. Голосніченко Д. Принципи повноважень як основні правовстановчі начала / Д. Голосніченко // Право України. – 2009. – № 5. – С. 73-81.

25. Голосніченко І. П. Напрямки реформування адміністративного права України / І. П. Голосніченко // Право України. – 1998. – № 8. – С. 9-13.

26. Колпаков В. Кодекс України про адміністративні правопорушення: пошук нової парадигми // Право України. – 2004. - № 7. – С. 85.

27. Стрижак А. Адміністративно-правові відносини в галузі правосуддя: особливості та види // Право України. – 2004. - № 1. – С. 37.

28. Костів М. Види адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб // Право України. – 2005. - № 4. – С. 16.

29. Дегтярьов В. Забезпечення органами внутрішніх справ паспортної системи як гарантія права громадян на свободу пересування // Право України. – 2005. - № 11. – С. 26.

30. Закоморна К. Особливості законодавчого регулювання діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини // Право України. - 2000. - № 1. – С. 47.

31. Зарубей В. Правове регулювання перебування іноземців та біженців в Україні // Право України. - 1999. - № 8. – С. 52.

32. Ковалишин І. Поняття “біженець”: критерії визначення в законодавстві України //Право України. - 1999. - № 11. – С. 112.

33. Ковалишин І. Проблеми удосконалення визначення поняття „біженці” у законодавстві України // Право України. – 2005. - № 11. – С. 60.

34. Комогаров Ю. Громадянство в Україні: правові та соціологічні питання // Право України. - 2000. - № 8. – С. 115.

35. Коліушко І., Тимощук В. Про запровадження у сферу виконавчої влади посад державних політичних діячів // Право України. - 2000. - № 2. – С. 10.

36. Макаренко О. Щодо співвідношення понять “орган виконавчої влади” та “орган державного управління” // Право України. - 2000. - № 6. – С. 23.

37. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. - 2000. - № 8. – С. 24.

38. Пахомов І. Проблеми розвитку інститутів адміністративного права України та шляхи їх вирішення / І. Пахомов // Право України. – 2007. – № 10. – С. 3-5.

39. Пащенко О. Європейські стандарти у галузі прав людини: реалії та перспективи українського законодавства / О. Пащенко // Право України. – 2006. – № 4. – С. 32-35.

40. Приходько С. Адміністративна реформа: стан та перспективи розвитку органів виконавчої влади в сфері соціального захисту населення // Право України. - 1999. - № 11. – С. 87.

41. Пухтецька А.А. Європейські принципи адміністративного права та Європейський адміністративний простір (науково-інформаційне видання) / Пухтецька А.А. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. – 88 с.

42. Рулев А.И. Приоритет прав и свобод человека – принцип судебного толкования права / А.И. Рулев // Юристъ-правоведъ, 2008. – № 3. – С. 21-25.

43. Янчук О. Структурно-кадрові аспекти адміністративної реформи в Україні // Право України. – 2004. - № 2. – С. 31.

44. Делія Ю. Делеговані повноваження: немає підконтрольності без відповідальності // Право України. - 1999. - № 4. – С. 45.

45. Запорожець І. Видання управлінських актів як форма управління у сфері охорони прав на об`єкти інтелектуальної власності // Право України. – 2004. - № 11. – С. 54.

46. Курінний Є. В. Нова доктрина і зміна аксіології адміністративного права України / Є. В. Курінний // Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні. – Дніпропетровськ: Дніпр. ДУВС, 2008. – С. 199-202.

47. Коломоєць Т. Адміністративний примус у публічному праві як новітній інститут системи права України // Право України. – 2005. - № 10. – С. 3.

48. Комзюк А. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини // Право України. – 2004. - № 4. – С. 46.

49. Лук`янець М. Теорія правового регулювання як концептуальне джерело інституту адміністративної відповідальності // Право України. – 2005. - № 8. – С. 22.

50. Лук`янець Д. Про виховні властивості адміністративної відповідальності // Право України. – 2005. - № 10. – С. 89.

51. Пилипенко А. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів виконавчої влади: питання теорії // Право України. – 2004. - № 2. – С. 26.

52. Бейкун А. Структурно-функціональний аспект діяльності органів державного регулювання аграрного сектора національної економіки //Право України. - 2000. - № 8. – С. 28.

53. Ткач Г. Сучасні принципи адміністративного права та їх концептуальне значення для оновлення змісту українського адміністративного права / Г. Ткач // Законодавство України. Наук.-практ. коментар. – 2006. – № 8. – С. 34-40.

54. Чепульченко І.О. Права людини й громадянина: основні концепції та їх реалізація в законодавстві України / І.О. Чепульченко // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 2. – С. 28-34.

55. Чистоклєтов Л.Г. Засадничі принципи реформування органів виконавчої влади / Л.Г. Чистоклєтов, Ю. М. Припутень // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. – Львів: ЛЮІ МВС України. – 2004. – Вип. 2. – С. 145-150.

56. Долгий О. Реформуванню аграрного сектора економіки держави – надійний правовий захист // Право України. - 2000. - № 4. – С. 23.

57. Юшина С. Вдосконалення правового регулювання адміністративних процедур у сфері легалізації зовнішньоторговельних операцій // Право України. – 2005. - № 11. – С. 81.

58. Бєляков К. Організаційно-правові проблеми формування державної інформаційної політики України // Право України. – 2004. - № 10. – С. 16.

59. Гладун З. Адміністративно-правові питання державного контролю у сфері охорони здоров`я // Право України. – 2005. - № 5. – С. 25.

60. Грица Т. Універсальний характер змісту юридичної підготовки працівників системи МВС України // Право України. – 2004. - № 9. – С. 109.

61. Зозуля І. Управління реформуванням системи МВС України: загальні проблеми // Право України. – 2004. - № 11. – С. 82.

62. Липа В. Щодо адміністративного договору // Право України. – 2008. - № 2. – С. 87.

63. Панасик О. Правове регулювання локальної контрольно-наглядової діяльності // Право України. – 2008. - № 2. – С. 90.

64. Гончарук С. Феномен повторності в адміністративно-деліктному законодавстві // Право України. – 2008. - № 3. – С. 76.

65. Титикало Р. Детермінація визначення «правова та юридична допомога» у теорії адміністративного права // Право України. – 2008. - № 3. – С. 94.

66. Лощицький М., Короїд С. Вилучення посвідчення водія: заходи забезпечення адміністративного провадження чи незаконні дії працівників ДАІ // Право України. – 2008. - № 4. – С. 69.

67. Пуданс-Шушлебіна К. Правова сутність поняття суб'єкта владних повноважень за Кодексом адміністративного судочинства України // Право України. – 2008. - № 7. – С. 95.

68. Лагода О. Контрольні процедури в системі адміністративно-процедурної діяльності // Право України. – 2008. - № 2. – С. 27.

69. Коломієць Т., Сідельник Р. Ґенеза дослідження адміністративно-правового статусу захисника у провадженні в справах про адміністративні правопорушення у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині // Право України. – 2008. - № 3. – С. 12.

70. Голубєва Г. Керування транспортними засобами з технічними несправностіми: адміністративно-деліктний аспект // Право України. – 2008. - № 3. – С. 24.

71. Коліушко І., Банчук О. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві // Право України. – 2008. - № 4. – С. 31.

72. Авер’янов В., Андрійко О. Законодавче регулювання державної служби у світлі завдань упередження та протидії корупції в Україні // Право України. – 2008. - № 5. – С. 29.

73. Галай В. Використання адміністративного оскарження для захисту прав пацієнта // Право України. – 2008. - № 8. – С. 64.

74. Лагода О. Дискреційні повноваження як спосіб зменшення регулятивного впливу в системі адміністративно-процесуальних відносин // Право України. – 2008. - № 9. – С. 40.

75. Бєлєвська О. Особливості адміністративної відповідальності іноземців в Україні // Право України. – 2008. - № 9. – С. 46.

76. Громико І., Громико О. Інформаційна зумовленість адміністративних правопорушень // Право України. – 2008. - № 12. – С. 52.

77. Фелик В. Особливості компетенції органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод громадян у провадженні в справах про адміністративні правопорушення // Право України. – 2008. - № 12. – С. 59.

78. Забарний Г. Адміністративно-правова охорона прав споживачів / Г. Забарний, Л. Менів // Право України. – 2009. – № 1. – С. 29-40.

79. Зайчук А. Правовой статус гражданина / А. Зайчук // Реферативный обзор действующего законодательства Украины. – К., 1993. – С. 5-6.

80. Князев С. Д. Принципы административного права РФ: отраслевой формат и юридическое значение / С. Д. Князев // Государство и право. – 2003. – № 10. – С. 39-48.

81. Лукашкова В. Адміністративно-правові принципи в системі місцевого самоврядування у контексті реформування регіонального управління в Україні // Право України. – 2008. - № 1. – С. 21.

82. Журавель Я. Правовий генезис рішень органів місцевого самоврядування, що передбачають адміністративну відповідальність // Право України. – 2008. - № 3. – С. 27.

83. Головин А.П. К вопросу о правовом статусе государственного служащего милиции // Сборник материалов конференции ЛИВД МВД Украины, 1994 г.

84. Головин А.П. Баланс интересов органов государства и местного самоуправления в сфере организации деятельности милиции // Вісник ЛІВС МВС України. - 2000. - №3. - С. 59-73.

85. Головин А.П. Проблемы принципов централизации и децентрализации в сфере охраны правопорядка // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2000. - № 2. – С. 236-240.

86. Головін А.П. Об’єкти правоохоронної діяльності міліції громадської безпеки потребують уточнення // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2004. - № 2. – С. 100-107.

87. Афанасьев К.К. Проблемы совершенствования административно-правовых форм и методов // Вісник ЛІВС МВС України. Спец. випуск. - 2000. - С. 240-247.

88. Афанасьев К.К. Проблемы договорного регулирования административных правоотношений // Вісник ЛІВС МВС України. - 2000. - №4. - С. 45-62.

89. Афанасьєв К.К. К вопросу о предмете административно-правового регулирования // Вісник ЛАВС МВС України. - 2002. - № 3. - С. 53-65.

90. Афанасьєв К.К. Юридично значущі дії як правова форма управління // Збірн. наук. праць ДЮІ МВС „Проблеми правознавства та правоохор. діяльності”.– 2005.- №1. – С.117-127.

91. Афанасьєв К.К. Державні управлінські послуги та законні інтереси особи: взаємозв’язок понять // Юридична Україна. – 2007. - № 7. – С. 25-29.

92. Афанасьєв К.К. Взаємозв’язок понять „державні управлінські послуги” та „законні інтереси” // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2007. - № 3. – С. 53-58.

93. Афанасьєв К.К. Правопорядок і законність як суттєві ознаки правової держави // Юридична Україна. – 2008. - № 2. – С. 17-22.

94. Афанасьєв К. Сучасний формат адміністративних правовідносин // Право України. – 2008. - № 11. – С. 20.

95. Данильєва І. Правове регулювання інституту державної служби: проблеми визначення правового статусу державних службовців // Актуальні проблеми права: теорія і практика. – 2002. – № 1. – С. 87-93.

96. Данильева И. Некоторые аспекты правового установления принципов государственной службы в ходе административной реформы в Украине // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2004. – № 1. – С. 76-85.

97. Данильева И.Э. Понятие и значение принципов права в регулировании административных правоотношений // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. статей. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький державний університет. – 2004. – № 1. – С. 74-78.

98. Данильєва І.Е. До розробки механізму реалізації принципів державної служби // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2005. – № 2. – С. 38-47.

99. Головін А.П., Афанасьєв К.К., Саєнко С.І. Пропозиції щодо структури та змісту проекту нової редакції Кодексу України про адміністративні правопорушення // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2007. - № 1. – С. 232-240.

100. Саенко С.И. Административная деликтоспособность как самостоятельный элемент правосубъктности юридического лица // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2004. – Спец. випуск, частина 5. – С. 165-171.

101. Саєнко С.І. Питання адміністративної відповідальності юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: позитивний та ретроспективний аспекти // Юридична Україна. – 2005. - № 12. – С. 22-26.

102. Саєнко С.І. Забезпечення законності на стадії перегляду справи про адміністративне правопорушення: проблеми законодавчого врегулювання // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2006. - № 2. – С. 111-122.

103. Саєнко С.І. Процесуальна роль протоколу про адміністративне правопорушення на стадії попереднього розслідування справи // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2006. - № 4. – С. 202-208.

104. Саєнко С.І. Органи внутрішніх справ як суб’єкти адміністративно-деліктної юрисдикції у сфері наркообігу: окремі питання вдосконалення правового статусу // Іменем Закону. Науковий вісник. – 2008. - № 1 (5). – С. 17-19.

105. Саенко С.И. Вина административного правонарушения физического лица: характеристика содержания и форм // Административное право и процесс. Научно-практический журнал. – 2008. - № 3. – С. 8-10.

106. Саєнко С.І. Доктринальне тлумачення норм адміністративно-деліктного права України: від умовності поняття до аксіологічного вираження // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2008. – № 1 (37). - c. 171-177.

107. Саєнко С.І. Про необхідність розвитку процесуальних засад інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб // Кримський юридичний вісник «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» - Сімферополь, 2008. – Вип. 2. – С. 179-184.

108. Саєнко С.І. Соціально-правова сутність вини адміністративного правопорушення: теоретико-прикладні аспекти // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. - № 3. – С. 107-117.

109. Кравцов А.С. Філософсько-правовий аспект вчення про принципи та їх значення для адміністративного права України / А.С. Кравцов // Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка. – № 2. – 2008. – С. 30-39.

110. Кравцов А.С. Принципи сучасного адміністративного права України: напрями наукового розроблення проблеми / А.С. Кравцов // Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. – № 3. – 2008. – С. 98-107.

111. Кравцов А.С. Ідеологічна складова адміністративно-правової реформи в Україні / А.С. Кравцов // Materiá ly IV Meziná rodní vĕ decko-praktická konference «Nastolení moderní vĕ dy – 2008» / Dí l 7. Prá vní vĕ dy. Filosofie. Politické vĕ dy. – Praha: Publishing house «Education and Science», 2008. – S. 22-24.

112. Кравцов А.С. Деякі проблеми реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в умовах вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства України / А.С. Кравцов // Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка: спец. випуск. – № 6: Частина 2. – 2008. – С. 3-8.

113. Кравцов А.С. Система принципів сучасного адміністративного права України / А.С. Кравцов // Юридична Україна. – № 2 (74). – 2009. – С. 25-30.

114. Кравцов А.С. Поняття та сутність принципів сучасного адміністративного права України / А.С. Кравцов // Вісник Вищого адміністративного суду України. – №. 1. – 2009. – С. 67-72.

115. Кравцов А.С. Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина в сучасному адміністративному праві України: поняття та сутність / А.С. Кравцов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – № 2. – 2009. – С. 133-142.

116. Кравцов А.С. Проблема співвідношення та взаємозв’язку принципів адміністративного права України / А.С. Кравцов // Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка: спец. випуск. – № 3. – 2009. – С. 216-221.

117. Кравцов А.С. Нормативне закріплення принципів адміністративного права України – важливе завдання сьогодення / А.С. Кравцов //Вісник Вищого адміністративного суду України. – №. 4. – 2009. – С. 62-69.

118. Кравцов А.С. Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина в сучасному адміністративному праві: від ідеї до положень чинного законодавства України / А.С. Кравцов // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – № 18. – 2009. – С. 155-165.

119. Кравцов А.С. Європейський аспект принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в адміністративному праві / А.С. Кравцов // Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми: Зб. тез доп. IV Міжн. інтернет-конф. Секція 6-8. – Тернопіль: ТНЕУ, 2009. – С. 69-73.

120. Кравцов А.С. Реалізація принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в антикорупційному законодавстві України / А.С. Кравцов // Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка: спец. випуск у 3 ч. – № 8. – 2010. – Ч. 3. – С. 154-160.

121. Кравцов А.С. Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина: питання вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства / А.С. Кравцов // Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка: спец. випуск у 3 ч. – № 6. – 2010. – Ч. 2. – С. 217-220.

122. 9. Кравцов А.С. Роль принципів адміністративного права для регулювання суспільних відносин у сфері публічного управління / А.С. Кравцов // Наука і вища освіта: тези доп. учасників XVIII Міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених, м. Запоріжжя, 22-23 квіт. 2010 р.: у 4 т. / Класичний приватний університет. – Запоріжжя: Вид. КПУ, 2010. – Т. 2. – С. 24.

123. Кравцов А.С. Пріоритет прав і свобод людини та громадянина – провідний принцип діяльності міліції України / А.С. Кравцов // Юридична Україна. – № 6 (90). – 2010. – С. 27-32.

124. Кравцов А.С. Контроль громадськості як чинник дотримання органами публічної влади прав і свобод людини / А.С. Кравцов // Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка: спец. випуск. – № 1. – 2011. – С. 168-172.

125. Кравцов А.С. Роль принципу пріоритету прав і свобод людини у процесі тлумачення норм адміністративного права / А.С. Кравцов // Правові реформи в Україні: проблеми реалізації: Міжн. наук.-пр. конф., м. Київ, 16-17 лют. 2011 року: у 4-х томах. – К.: Центр пр. наук. досл., 2011. – Т. 3. – С. 46-47.

126. Кравцов А.С. Вдосконалення правового регулювання захисту прав і свобод людини у сфері публічного управління / А.С. Кравцов // Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка: спец. випуск. – № 5. – 2011. – С. 394-399.