Контроль якості ремонту та методи та методи випробування

1. Перевірка відремонтованих холодильників на функціонування повинна проводитися за допомогою класу точності 2, 5 за ГОСТом 9846.

2. Перевірку потужності перевіряють за допомогою ватметра, класу точності 2, 5.

3.

4. Температуру перевіряють термометром ГОСТ 2849 – 98, при зачинених дверцятах в звичайному режимі роботи. Середню температуру в камерах визначають як середнє арифметичне в трьох точках всіх камер холодильника.

5. Перевірку рівня звукової потужності перевіряють шумоміром ГОСТ – 19167 при номінальній напрузі і на відстані 1 м.

6.

7. Опір ізоляції перевіряють мегаметром класу точності 2, 5, ГОСТ 23706 з напругою на розімкнутих кінцях 500 В., через 2 хв. Після її притискання.

8. Перевірку роботи вимикача, освітлення слід перевіряти візуально відкриванням і закриванням дверей.

9. Перевірку роботи вимикача освітлення слід проводити візуально відчиненням та зачиненням дверей. При відчинених дверях довільне вимкнення освітлення не допускається.

10. Довжину сполученого шнура перевіряють за допомогою рулетки вимірювальної металевою 3^-го класу точності за ГОСТ 7502.

11. Перевірка щільного прилягання дверей проводиться на не ввімкненому в мережу холодильнику при допомозі паперової смужки завширшки 50мм і завтовшки 0, 08*0, 01мм, яка закладається між ущільнювачем дверей і поверхнею шафи холодильника.

12. Міцність паяних швів трубопроводів холодильного агрегату, герметичність холодильного агрегату перевіряють зануренням агрегату у ванну з водою, температура якої 55⁰С і видержують в ній не менш як 3хв. Виділення пузирів не допускається.

13.Допускається застосування інших засобів вимірювань аналогічного призначення з відповідними холодильниками.

2.9 Розробка плану дільниці з ремонту холодильників

Освітлення. Робоче місце слюсаря-інструментальника повинно мати достатньо освітлення в межах норми і вказівок СН-245-63:

а) воно повинне бути стабільним;

б) джерело світла повинне знаходитись зліва або спереду, щоб тінь не падала на виріб, що збирається;

в) світло не повинно сліпити очі;

г) не можна застосовувати змішане освітлення.

На стан освітлення впливає міра відображення внутрішніх поверхонь виробничого приміщення.

При визначенні норм освітленості потрібно врахувати:

а) характер роботи;

б) розмір інструменту;

в) фон;

г) контраст об’єкта з фоном.

Естетичні умови. Виробниче приміщення, зовнішнє оформлення робочих місць і одяг повинні відповідати вимогам технічної естетики. Спецодяг повинен бути раціональним, зручним в роботі, що не утрудняє рухів, спеціального крою з щільним прилеглими манжетами рукавів, щоб кінці одягу не заважали в роботі.

Забарвлення обладнання і предметів на робочому місці повинне бути контрастним по відношенню до кольору деталі, що обробляється.

Основні задачі раціонального забарвлення:

а) зниження стомлюваності очей під час роботи;

б) підвищення безпеки роботи на обладнанні і з інструментами;

в) витрата мінімум часу, необхідного для огляду обладнання, навколишніх предметів встановлених на підприємстві, завдяки правильному підборі фарб з різною світло поглинаючою і відбивною здатністю;

Вибір кольору забарвлення повинен бути особливо ретельним внаслідок високої точності виробництва.

Внутрішні стіни дільниці в залежності від кольору деталей, що обробляють повинні забарвлюватись в м’які тони для зменшення напруження зору. Раціональне забарвлення приміщень збільшує освітленість дільниці на 20-30%.

Конструкція пристосування інструмента повинна забезпечувати виконання операції при мінімальних витратах часу.

Механізований інструмент повинен мати надійну ізоляцію струмоведучих частин. Кількість інструмента і пристосування повинна бути мінімально необхідною. Технологічне оснащення повинне забезпечувати безпеку в роботі.

Робоче місце спеціаліста повинно оснащуватися спеціальними робочими меблями. Робоче крісло або стілець повинні бути стійкими, мати розміри, що забезпечують правильну робочу позу, і регулюватися по висоті. Спинки стільця повинна бути жвава в двох напрямах, а за своєю формою повинна бути пристосована до форми спини робітника. Спинка повинна розташовуватися на висоті 150-180 мм від поверхні сидіння. При конструюванні стільця повинно враховуватися застосовування підлокітників, виключаючи положення рук.

Конструкція сидіння повинна передбачати упори для ніг. Площа упора повинна бути по розмірах вдвічі більше стопи ніг. Відстань від верхнього краю сидіння до опорної площі ніг повинна бути рівною відстанню від ямки на коліні до п’ятки плюс 45-50мм.

Конструкція і розміри виробничих меблів повинні забезпечувати найбільш раціональні рухи, створювати зручності в роботі, знижувати стомленість.

Зовнішній вигляд організаційного оснащення повинен відповідати вимогам технічної естетики.

Виробнича площа робочого місця майстра з побутової техніки обумовлюється розмірами ремонтує мого обладнання, а також стендами та інструментами які знаходяться в майстерні. На робоче місце майстра з ремонту холодильників повинно доводитися від 15 до 20 м² виробничої площі. Висота виробничого приміщення повинна бути не менша за 3 м.

На дільниці з ремонту холодильників-морозильників повинно знаходитись тільки необхідне для роботи обладнання та устаткування, слюсарний верстак, стелаж, шафа, підставка для холодильника, що обертається, бак для сміття, набір слюсарних інструментів, установка для заповнення агрегатів холодоагентом, переносний стенд для діагностики та несправності холодильників, аяльний прилад, стенд для перевірки електричних параметрів, установка для перевірки агрегатів на герметичність, прилад для виміру опору ізоляції.

При плануванні виробничих приміщень потрібно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуючись корисної площі для працюючих, а також нормативи площі розміщення обладнання і необхідну ширину проходів.

Дільниця працює в одну зміну, число робочих 2 особи. Розміри дільниці встановленні з установлення та габаритів обладнання, додержання правил техніки безпеки та санітарних норм.

На дільниці можливі нещасні випадки, пов’язані з неполадками обладнання, порушення правил його експлуатації. Можливо також враження електричним струмом. Відповідальним за охорону праці на дільниці є його начальник.

Відповідальні за техніку безпеки на дільниці являється начальник, а в зміну майстер дільниці.

В цілях запобігання нещасних випадків працівникам проводять інструктаж по техніці безпеки. Види інструктажу, які проводяться з робітниками: ввідний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, плановий.

Правила безпеки на робочому місці

Проектом передбачено виконання верстатниками наступних правил безпеки

-

- Перед початком роботи та на протязі робочого дня періодично перевіряти працездатність станка та допоміжних пристроїв

- Працювати в відповідному спецодязі та головному уборі

- Стерегтися рухаючихся неогороджених частин станка

- Не брати і не додавати предмети крізь станок при його роботі

- Користуватися захисними окулярами.

Робітники дільниці проходять слідуючи інструктажі.

Ввідний – при поступленню на роботу. Проводиться в кабінеті техніки безпеки інженером техніки безпеки.

Первиний на робочому місці – перед допуском до роботи проводить майстер з практичним показанням безпечних прийомів і методів роботи.

Повторний – не рідше чим через кожні 6 місяців, проводить майстер для підняття рівня знаття правил по техніці безпеки.

Внеплановий – проводить майстер при зміні технологічного процесу або норм по техніці безпеки.