Не можна використовувати сольові проносні при отруєннях кислотами або основами!

Призупинення подальшого надходження отрути в організм

При отруєннях, пов’язаних з вдиханням отрут, потерпілого необ­хідно винести з небезпечного приміщення у кімнату, що добре про­вітрюється. З нього потрібно зняти верхній одяг, на якому може ад­сорбуватись отрута. Якщо отрута є на шкірі чи слизових оболонках, її треба змити великою кількістю проточної води. У разі ін’єкційного введення отрути (підшкірно чи внутрішньом’язово) вживають за­ходів для обмеження їх всмоктування: на уражене місце наклада­ють міхур з льодом на 6-8 год, роблять циркулярні новокаїнові бло­кади (0, 3-0, 5 мл 0, 1 % розчину адреналіну гідрохлориду з 2-3 мл 0, 5 % розчину новокаїну). У разі проникнення отрути в організм перш за все необхідно запобігти її всмоктуванню в кров.

Запобігання всмоктуванню отрути в кров із травного каналу

Промивання шлунка за допомогою зонда проводять усім хворим, незалежно від загального стану і часу отруєння. При отруєнні при­пікальними речовинами (кислотами і основами) перед промиван­ням потерпілому необхідно ввести підшкірно 1 мл 1 % розчину про­медолу, а зонд змастити вазеліновим маслом.

Якщо невідомо, яка отруйна речовина потрапила в організм, шлунок слід промити 0, 01-0, 1 % розчином калію перманганату, 0, 5-2 % розчином таніну чи перевареною водою.

Якщо отруйна речовина відома, можна провести хімічну інак­тивацію отрути в шлунку (застосувати антидоти отрут):

— при отруєнні морфіном — промивання розчином калію пер­манганату (окислення морфіну);

— при отруєнні срібла нітратом — промивання гіпертонічним розчином натрію хлориду (реакція осаду);

— при отруєнні оксалатами, цитратами — промивання розчи­ном кальцію хлориду (реакція осаду);

— при отруєнні барію хлоридом — промивання розчином натрію сульфату (реакція осаду);

— при отруєнні кислотами — всередину дають магнію оксид (ре­акція нейтралізації);

— при отруєнні основами — промивання 1 % розчином лимон­ної, оцтової, молочної кислот (реакція нейтралізації);

— при отруєнні фосфором — промивання розчином міді сульфату;

— при отруєнні важкими металами — вживання збитих яєчних білків, молока.

Можливе застосування блювотних препаратів (якщо потерпілий знаходиться у свідомості);

Введення адсорбівних засобів можна проводити до і після проми­вання шлунка. З цією метою слід застосовувати активоване вугілля (20-30 г, або 2-3 столові ложки на 1 склянку води у формі суспензії).

Введення сольових проносних з метою припинення всмоктуван­ня отрути в кров із кишок. Застосовують магнію сульфат або натрію сульфат (20-30 г на 1/2 склянки води всередину, запиваючи 2 склян­ками води).

Не можна використовувати сольові проносні при отруєннях кислотами або основами!

Сифонні клізми слід робити при будь-яких пероральних отруєн­нях, видаляючи при цьому отруту з товстої кишки.