Патогенетична (симптоматична) терапія

При сильному болю (вираженому больовому симптомі) для по­передження больового шоку застосовують наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, омнопон, промедол, фентаніл, трамадол);

при спастичному болю (спазмах) вводять спазмолітики (но- шпу, папаверину гідрохлорид, атропіну сульфат, платифіліну гід­рохлорид, метацин), у стійких випадках за відсутності ефекту — наркотичні засоби, що виявляють спазмолітичну дію (промедол, омнопон);

при пригніченні дихання легкого і середнього ступеня тяж­кості застосовують стимулятори дихання (кофеїн-бензоат натрію, етимізол, кордіамін, камфору, сульфокамфокаїн, цититон, лобелі­ну гідрохлорид);

при гострій серцевій недостатності вводять кардіотонічні пре­парати — строфантин, корглікон;

при зниженні АТ вводять пресорні препарати (мезатон, адре­наліну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат);

при пригніченні серцевої діяльності застосовують аналептики (кордіамін, камфору, сульфокамфокаїн, етимізол);

при зупинці серця вводять у лівий шлуночок серця адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат;

при бронхоспазмі застосовують бронхолітики:

— ін’єкційні — еуфілін, ефедрину гідрохлорид, адреналіну гідрохлорид, атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат;

— інгаляційні — ізадрин, фенотерол (беротек), сальбутамол, ор- ципреналіну сульфат (алупент, астмопент);

при шоку застосовують протишокові засоби:

— адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид;

— ГКС — преднізолон, метилпреднізолон;

— антигістамінні препарати — дипразин, димедрол, супрастин, тавегіл;

— плазмозамінні та сольові розчини.