Економічне середовище Німеччини

Короткий опис підприємства.

Завод «ЛПМ» створений у 1959 році як виробнича база Науково-дослідного інституту лікарських і ароматичних рослин АН України. У завдання підприємства входила розробка технології випуску препаратів, створених вченими інституту. В даний час на заводі ведеться промисловий випуск препаратів з лікарської сировини. Структурно підприємство складається з двох цехів: фітохімічного цеху, зайнятого переробкою лікарської сировини, і цеху готових форм. Крім того, завод веде оптову торгівлю лікарськими засобами. Чисельність персоналу - 182 чоловік.

Серед виробників лікарських препаратів завод виділяється не своїми обсягами, що порівняно невеликі, а тією продукцією, що він робить. У той час, як більшість заводів зайняті виробництвом дженериків з імпортних субстанцій, ЛПМ - одне з небагатьох українських підприємств, що змогло знайти своє місце на ринку, поєднуючи всі основні стадії виробництва ліків: розробку, виробництво субстанцій і випуск готових форм.

Асортимент підприємства включає близько 40 найменувань лікарських препаратів, багато хто з який розроблені вченими «ЛПМ». Серед фармакологічних груп - засоби для лікування серцево-судинних, інфекційних захворювань, захворювань центральної нервової системи й інші. Основною конкурентною перевагою цих ліків перед синтетичними препаратами - їхня нешкідливість. Лікарські засоби з рослинної сировини не токсичні, практично не роблять побічних дій, а по ефективності нерідко не уступають синтетичним аналогам.

Обґрунтування вибору країни перебування.

В зв’язку з розширенням виробництва, підприємство має на меті відкриття філій у Німеччині.

Вибір саме цієї країни був зроблений з наступних міркувань: Німеччина як представник країн ЄС, багато українських компаній розглядають її як величезний експортний ринок для українських фармацевтичних засобів.

Економічне середовище Німеччини

Німеччина – провідна економічна держава Європи. Провідне місце в економіці займає гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна промисловість. Розвинені всі види сучасного транспорту. Мережа залізниць, автобанів, трубопровідного транспорту. Головні морські порти – Гамбурґ, Бремен, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Любек, Росток, Варнемюнде, Вісмар, Штральзунд. Головний західнонімецький аеропорт, найбільший у всій континентальній Європі, знаходиться у Франкфурті-на-Майні. Всі міста і міські аґломерації понад 1 млн чол. мають власні аеропорти з регулярним авіаційним сполученням. Провідна авіаційна компанія Німеччини – «Люфтганза».

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2008: ВВП – $ 2500 млрд. Темп зростання ВВП – 2, 7%. ВВП на душу населення – $ 31141. Прямі закордонні інвестиції – $ 67 млрд. Імпорт – $ 572, 7 млрд (г.ч.Франція – 11%, США – 8, 2%, Нідерланди – 8%; Італія – 7, 7%; Великобританія – 6, 8%). Експорт – $ 607, 8 млрд (г.ч. Франція – 11, 1%; США – 9, 4%; Великобританія – 8, 6%; Італія – 7, 4%; Нідерланди – 6, 8%). Велика частина експорту ФРН в 1997 припадала на транспортні засоби (17, 8%), продукцію машинобудування (14, 7%), електротехніки (13, 1%), хімії (13, 2%), товари широкого споживання (10, 6%). У структурі імпорту на ці категорії товарів припадало відповідно 10, 8%; 5, 6%; 11, 4%; 9, 2% і 14, 9%. На сільськогосподарські і продовольчі товари (в тому числі напої і тютюнові вироби) припадало 9, 8% імпорту, на паливо - біля 8%.

На межі ХХ-ХХІ ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце в світі услід за США і Японією. У 2008 ВВП становив 3, 1 трлн. марок (2, 35 трлн. доларів), а на душу населення припадало 28 738 доларів. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН в 2005 становила 34, 5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці - 37%. Як і в інших економічно високорозвинений країнах, в ФРН число зайнятих в промисловому секторі її господарства, досягши піку в післявоєнний період, потім неухильно скорочувалося, в кінці ХХ ст. в ньому працювало менше працівників, ніж в так званому третьому секторі - фінанси, адміністрація і менеджмент, послуги - 60% зайнятих. Однак деіндустріалізація протікала тут не так швидко, як в інших країнах ЄС.

Німеччина займає 5-е місце в світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії - захід Рурського кам'яновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді й інших центрах на периферії Рурського району. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості - Мюнхен; другий - Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.

Обсяг сільськогосподарського виробництва в ФРН склав у 2005 1, 5% від ВВП країни. У 2006 країна імпортувала сільськогосподарських продуктів приблизно на 68 млрд марок (10, 6% від всього імпорту), експорт становив 39, 5 млрд марок (5, 4% від всього експорту).

Паливно-енергетичний баланс ФРН на початку ХХІ ст. (2007): нафта - 38.5%; природний газ - 21.5%, кам'яне вугілля - 13.1%; ядерна - 12.9%; лігніт - 11.2%; гідро- і аероенергія - 0.8%, інші джерела - 2.0%. У абсолютних цифрах ФРН споживає (2001): нафта - 190.3 млн т. вугільного еквівалента (+1.6% до 2000), природний газ - 106.6 млн т. вуг. екв. (+4.3%), ядерна енергія - 63.7 млн т.вуг. екв. (+1%), лігніт до 55.6 млн т.вуг. екв. (+5.3%), гідро- та аероенергія - до 3.8 млн т.вуг.екв. (+5.6%) і змішані джерела енергії - 9.9 млн т.вуг.екв. (+5.3%); кам'яне вугілля - 65.0 млн т.вугільного еквівалента.

Експорт. Німеччина експортує машинобудівну продукцію, автомобілі, хімічну продукцію, метали та вироби з металу, продукти харчування, текстиль. Головними експортними партнерами Німеччини є країни Європейського Союзу 56% (Франція 11%, Великобританія 8%, Італія 8%, Голландія 6%, Бельгія та Люксембург 5%), а також США 10% та Японія 2% (2008).

Імпорт. Німеччина імпортує продукцію машинобудівної, автомобільної, харчової, легкої та важкої промисловості. Головними партнерами Німеччини по імпорту є країни ЄС 52% (Франція 10%, Голландія 9%, Італія 7%, Великобританія 7%, Бельгія та Люксембург 5%), США 9%, Японія 5% (2008р.)

Населення Німеччини - 83 мільйони мешканців, із них 75 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів із іноземним громадянством. З точки зору етнографії у ФРН живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів іноземців (16%). Найбільші групи - турки та курди (3, 5 мільйони), поляки (3, 0 мільйони), росіяни (4, 0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишньої Югославії.

Демографічний розподіл по найбільших містах Німеччини:

- Берлін - 3, 5 млн. мешканців

- Гамбург - 1, 6 млн.

- Мюнхен - 1, 2 млн.

- Кельн - 1020 тис.

- Франкфурт на Майні - 675 тис.

- Ессен - 623 тис.

- Дортмунд - 584 тис.

- Дюссельдорф - 563 тис.

- Штутгарт - 552 тис.

Валютне регулювання. Золотовалютні резерви Німецького федерального банку у 1987 р. становили 120, 2 млрд марок. Активність платіжного балансу та великі золотовалютні резерви визначили міцні позиції марки на міжнародній арені. ФРН перша із західноєвропейських країн запровадила цілковиту оборотність своєї валюти 29 грудня 1958 р.

З 1949 р. неодноразово здійснювалася ревальвація марки. У Європейській валютній системі марка має провідні позиції. На її частку припадало 33 % валютного кошика ЕКЮ. За час існування ЄВС понад 10 разів змінювалися паритети валют і курс марки щоразу збільшувався. З 1979 по 1988 р. курс марки щодо валют учасників ЄВС підвищився в середньому на 42, 6 %. Ревальвація марки посилила її вплив на західноєвропейську інтеграцію та експорт капіталу з ФРН, який за останні 20 років збільшився в 13, 6 раза. Зміцнення позицій Німеччини у світовому господарстві у 90-х роках супроводжувалося збільшенням золотовалютних резервів, що стало матеріальною основою для визначення валютного становища Німеччини у середині 90-х років. Золотий фонд Німеччини становив 3, 7 тис. т на кінець 1997 p., отже, марка була однією з найстабільніших валют у світі до 1998 р. 1998 р. Німеччина завершила з гіршими, ніж очікувалося, результатами. Так, ВВП збільшився тільки на 2, 8 %, промислове виробництво — на 2, 3 %, підвищилося безробіття.

Міністр фінансів Німеччини оголосив, що зміст економічної політики країни полягає у зменшенні рівня безробіття. Проте, незважаючи на погіршення макроекономічних показників, багато німецьких компаній працюють досить успішно. Проте серйозні економічні проблеми як у самій Німеччині, так і в Європейському Союзі у 1998—1999 pp. послабили позицію марки щодо долара. Це позитивно вплинуло на експортний потенціал Німеччини і сприяло експорту товарів німецької промисловості. Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні доктор Е. Гай-кен так прокоментував зміни в динаміці курсу німецької марки стосовно долара США: " Наша економіка нині функціонує так само добре, як і раніше. Але певні ускладнення виникли через її глобалізацію. Німцям необхідно, враховуючи нюанси сучасного світу, навчитися успішніше конкурувати з іншими країнами".

Проаналізувавши дані Таблиці 1 можна зробити висновок, що економічне середовище Німеччини є досить сприятливим для розвитку філії нашого фармацевтичного заводу.

Таблиця 1 - Основні економічні дані про охорону здоров’я за 2008 рік