Господарські резерви, їх суть та класифікація

Варіант № 7

I. Теоретичні завдання

Господарські резерви, їх суть та класифікація

Господарські резерви в економічному аналізі - це постійно виникаючі можливості підвищення ефективності діяльності підприємства на основі ви-користання досягнень науково - технічного прогресу (НТП) і передового дос-віду. Щоб вижити в конкурентній боротьбі, кожне підприємство повинно постійно шукати резерви підвищення ефективності своєї діяльності - без цьо-го неможливо поступальний розвиток суспільства.

Економічна сутність резервів підвищення ефективності виробництва полягає в найбільш повному і раціональному використанні зростаючого по-тенціалу задля отримання більшої кількості високоякісної продукції при най-менших затратах живої і матеріалізованої праці на одиницю продукції.

Об'єктами пошуку резервів можуть бути:

- підприємство в цілому і його сегменти;

- види діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова);

- окремі центри витрат і центри відповідальності;

- окремі види продукції;

- основні показники, що відображають результати господарської ді-яльності (обсяг виробництва і реалізації продукції, собівартість про-дукції, сума прибутку, фондовіддача, продуктивність праці, швид-кість обороту капіталу, його прибутковість і т.д.).

Економічна сутність резервів збільшення ефективності виробництва складається в найбільш повному і раціональному використанні все зростаю-чого потенціалу заради одержання більшої кількості високоякісної продукції при найменших витратах, живої й упредметненої праці на одиницю продук-ції.

Господарські резерви класифікуються по різних ознаках.

По просторовій ознаці виділяють внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні і загальнодержавні резерви.

До внутрішньогосподарського належать ті резерви, що виявляються і можуть бути використані тільки на досліджуваному підприємстві.

Галузеві резерви - це ті, котрі можуть бути виявлені тільки на рівні галузі, наприклад, виведення нових сортів культур, порід тварин, розробка нових систем машин, нових технологій, поліпшених конструкцій виробів і т.д.

Регіональні резерви можуть бути виявлені і використані в межах географічного району (використання місцевої сировини і палива, енергетич-них ресурсів, централізація допоміжних виробництв незалежно від їхнього відомчого підпорядкування і т.д.)

До загальнодержавних резервів можна віднести ліквідацію диспро-порцій у розвитку різних галузей виробництва, зміна форм власності, систе-ми керування національною економікою і т.д. Використання таких резервів можливо тільки шляхом проведення заходів на загальнодержавному рівні ке-рування.

По ознаці часу резерви поділяються на невикористані, поточні і перспективні.

Невикористані резерви - це упущені можливості підвищення ефектив-ності виробництва щодо плану або досягнень науки і передового досвіду за минулі проміжки часу.

Під поточними резервами розуміють можливості поліпшення резуль-татів господарської діяльності, що можуть бути реалізовані протягом най-ближчого часу (місяця, кварталу, року).

Перспективні резерви розраховані звичайно на довгий час. Їхнє вико-ристання зв'язане зі значними капітальними вкладеннями, упровадженням новітніх досягнень НТП, перебудовою виробництва, зміною технології ви-робництва, спеціалізації і т.д.

Велике значення для організації пошуку резервів має їхнє угруповання по стадіях життєвого циклу виробу. За цією ознакою резерви бувають на ста-діях предвиробничої, виробничої, експлуатації й утилізації виробу.

На предвиробничий стадії вивчаються потреба у виробі, властивості, який воно володіє, розробляються конструкція виробу, технологія його ви-робництва, проводиться підготовка виробництва.

На виробничій стадії відбувається освоєння нових виробів, нової техно-логії і потім здійснюється масове виробництво продукції. На цьому етапі величина резервів знижується за рахунок того, що вже проведено роботи зі створення виробничих потужностей, придбанню необхідного устаткування й інструментів, налагодженню виробничого процесу. І корінна зміна цього про-цесу вже неможлива без великих витрат. Тому на цій стадії життєвого циклу вироби виявляються і використовуються як резерви ті надлишки втрат ресур-сів, що не торкаються виробничого процесу. Ці резерви зв'язані з поліпшен-ням організації праці, підвищенням його інтенсивності, скороченням прос-тоїв устаткування, економією і раціональним використанням сировини і ма-теріалів.

Експлуатаційна стадія поділяється на гарантійний період, коли викона-вець зобов'язаний ліквідувати виявлені споживачем неполадки, і післягаран-тійний. На стадії експлуатації об'єкта резерви більш продуктивного його ви-користання і зниження витрат (економія електроенергії, палива, запасних частин і т.д.) залежать головним чином від якості виконаних робіт на перших двох стадіях.

По стадіях процесу відтворення резерви бувають у сфері виробництва й у сфері обертання. Основні резерви знаходяться, як правило, у сфері вироб-ництва, але багато них є й у сфері обертання (запобігання різних утрат про-дукції на шляху від виробника до споживача, а також зменшення витрат, що зв'язані зі збереженням, перевезенням, продажем готової продукції, і прид-банням виробничих запасів).

Важливе значення в АГД має угруповання резервів по видах ресурсів. Окремо розглядають резерви, що зв'язані з найбільш повним і ефективним використанням земельних угідь, основних засобів виробництва, предметів праці і трудових ресурсів. Така класифікація резервів необхідна для збалан-сованості їх по усіх видах ресурсів.

По характері впливу на результати виробництва резерви поділяються на екстенсивні й інтенсивні.

До резервів екстенсивного характеру відносяться ті, котрі зв'язані з використанням у виробництві додаткових ресурсів (матеріальних, трудових, земельних і ін.).

Резервами інтенсивного типу вважаються ті, котрі зв'язані з найбільш повним і раціональним використанням наявного виробничого потенціалу. З прискоренням НТП слабшає роль резервів, зв'язаних з екстенсивними факто-рами росту, і підсилюється пошук резервів інтенсифікації виробництва.

Досить тісно з попередньою класифікацією зв'язане угруповання резер-вів за рівнем затратоємкості їхнього освоєння. Тут можна виділити три групи резервів. Найменших витрат вимагає освоєння резервів за рахунок скорочен-ня втрат сировини і готової продукції. Використання резервів другої групи вимагає значних витрат, тому що вони зв'язані з упровадженням досягнень науки і передової практики без проведення корінної реконструкції вироб-ництва. Третя група резервів зв'язана з реконструкцією і технічним переозб-роєнням виробництва в зв'язку з використанням новітніх досягнень НТП. Для освоєння таких резервів потрібні великі витрати.

По способах виявлення резерви поділяються на явні і сховані.

До явних відносяться резерви, що легко виявити за матеріалами бух-галтерського обліку і звітності. Вони у свою чергу можуть бути безумовними й умовними.

До безумовного відносяться резерви, зв'язані з недопущенням безумов-них утрат сировини і робочого часу і відбиті в звітності. Це нестача і псуван-ня продукції і матеріалів на складах, виробничий брак, утрати від списання боргів, виплачені штрафи й ін.

До умовних утрат, відносяться перевитрати усіх видів ресурсів у порівнянні з діючими нормами на підприємстві. Умовними вони вважаються тому, що норми, що служать базою порівняння, не завжди оптимальні.

До схованих резервів відносяться ті, котрі зв'язані з упровадженням досягнень НТП і передового досвіду і які не були передбачені планом. Для їхнього виявлення необхідно зробити порівняльний внутрішньо - господар-ський аналіз (з досягненнями передових ділянок, бригад, працівників), між-господарський (з досягненнями передових підприємств), а в деяких випад-ках- міжнародні порівняння.

Важливою ознакою при класифікації резервів є час їхнього виникнен-ня. За цією ознакою їх можна розділити на резерви, не враховані при розроб-ці планів, і резерви, що виникли після твердження плану. Перший вид резер-вів - упущені можливості підвищення ефективності виробництва, що існува-ли в момент розробки планів, але невраховані, що є ознакою недостатньої обґрунтованості і напруженості планів.

Інший вид резервів - це можливості, що виникли після розробки і затвердження планів. Наявність таких резервів зв'язано зі швидкими темпами НТП, появою нових рішень, нових можливостей.

Таким чином, класифікація резервів дозволяє більш глибоко зрозуміти сутність і організувати їхній пошук комплексно і цілеспрямовано.