Аналіз ритмічності випуску продукції

Ритмічність випуску продукції - це виробництво у суворій відповіднос-ті з прийнятим завданням за певний проміжок часу (квартал, місяць, день). Ритмічність не завжди означає рівномірність, бо прогнозні завдання не мож-на розподілити порівну, наприклад за місяцями року, через нерівне число робочих днів, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростан-ня обсягу виробництва.

Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прог-нозних даних про питому вагу випуску за місяцями і кварталами в цілому по підприємству.

Для такого аналізу використовуємо подану нижче аналітичну таблицю (табл. 9).

Таблиця 9

Ритмічність випуску обсягу товарної продукції за кварталами року

У всіх кварталах питому вагу випуску продукції в останньому місяці прогнозували вищу за одну третю квартальної.

Порівняння фактичних питомих ваг з прогнозними показує, що на підприємстві наявні суттєві порушення ритмічності.

Питома вага випуску продукції у третьому місяці кварталу перевищує прогнозну на 9 - 12 пунктів.

Далі необхідно оцінити внутрішньомісячну ритмічність виробництва шляхом порівняння з прогнозом показників питомої ваги сум випуску за пер-шу, другу і третю декади всіх дванадцяти місяців відповідно до річного обся-гу продукції. Джерелами інформації для такого розрахунку є дані виробни-чого відділу про випуск продукції за декадами.

Оскільки ритмічність випуску готової продукції підприємства залежить від ритмічності роботи окремих цехів, то аналіз ритмічності проводять також у розрізі цехів.

Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефі-цієнта ритмічності. Коефіцієнт ритмічності (Кр) визначають так, як середній відсоток виконання завдання щодо асортименту: до виконання завдання зара-ховують фактичний випуск у межах завдання і одержану суму зіставляють із завданням випуску.

Цей розрахунок можна провести як за абсолютними показниками випуску, так і за їх питомою вагою.

У даному прикладі коефіцієнт ритмічності дорівнює:

Аналіз показує, що у першу декаду всі виробництва дають разом від 20 до 25% місячного випуску, а у третю декаду - від 45 до 52%.

Через те, що коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що мають також негативний вплив на загальну ритмічність, підра-ховують числа аритмічності, які дорівнюють підсумку позитивних і негатив-них відхилень від прогнозного завдання. Чим неритмічніше працювало підп.-риємство, тим більші числа аритмічності, і навпаки; при суворому виконанні прогнозних завдань за кожний відрізок часу числа аритмічності за період у цілому будуть дорівнювати нулю.

У нашому прикладі числа аритмічності у першій декаді по всіх цехах були від'ємними і становили відповідно 7, 5; 9, 5 і 12, 5 пунктів; у другій декаді числа аритмічності також негативні і дорівнюють 3, 5; 3, 5 і 5, 5 пунктів. У тре-тій декаді числа аритмічності позитивні і по цехах становлять відповідно 11, 0; 13, 0 і 18, 0 пунктів.

Розглянемо, до яких негативних наслідків призводить порушення рит-мічності виробництва. Перш за все це відображаються на неповному заванта-женні виробничих потужностей і робочої сили з початку місяця і застосуван-ні надурочних робіт у третій декаді. Збільшується частка бракованої продук-ції. Неритмічна робота у кінці місяця призводить до різкого зменшення за-лишків незавершеного виробництва порівняно з нормативом і нагромаджен-ня наднормативних залишків готової продукції на складі. Через неможливос-ті відвантаження наднормативних запасів готової продукції в останні дні місяця не виконуються контрактні зобов'язання. За невиконання контрактів підприємство сплачує штрафи, що разом з невиконанням обсягу реалізації продукції зменшують суму прибутку підприємства.

За рахунок невиробничих витрат (оплата простоїв не з вини робітників, надурочних робіт, браку) зростає собівартість продукції і зменшується сума прибутку.