Завдання 3

Завдання 1

Розглянути живу або зафіксовану гілку сосни звичайної. Замалювати (рис.26.1), позначивши: 1) вкорочені пагони; 2) видовжені пагони; 3) чоловіча шишка (мікростробіл); 4) жіноча шишка 1-го року; 5) жіноча шишка 2-го року; 6) жіноча шишка 3-го року; 7) хвоя, 8) насінина з крилатим придатком.

Зверніть увагу на наявність у сосни звичайної двох типів пагонів — видовжених та укорочених: укорочені пагони несуть по 2 довгі хвоїни (кількість хвоїн на укороченому пагоні — таксономічна ознака у хвойних). На верхівках пагонів розташовані дрібні, поодинокі (рідше по 2-3) шишки зеленого кольору з темно-червоним або буруватим відтінком. При основі річних видовжених пагонів розташовані мікростробіли, які мають золотисто-жовтий колір. Крім того, на гілках сосни є ще шишки зелені конусоподібні з закритими лусками (шишки 2-го року) та коричнево-бурі дерев'янисті з відкритими лусками (шишки 3-го року), при основі лусок в шишках третього року знаходиться дозріле насіння. Роздивившись насінину сосни звичайної, зверніть увагу, що вона має крилаті плівчасті придатки, за допомогою яких і поширюється.

Завдання 2

Розглянути і зарисувати будову мікростробіла сосни звичайної у поздовжньому розрізі (рис. 26.2), позначити: 1) вісь мікростробіла, 2) луска (мікроспорофіл), 3) пилкові мішки (мікроспорангії).

На поздовжньому розрізі мікростробіла видно, що він складається з осі, до якої прикріплюються луски, що мають вигляд плоских листочків з загнутим угору широким зовнішнім краєм. На зовнішньому боці луски лежать по два великих опуклих пилкових мішки, в яких формується пилок.

Завдання 3

Розглянути і зарисувати будову пилкового зерна (мікрогаметофіта) (рис. 26.3), позначити: 1) екзина, 2) інтина, 3) сифоногенна клітина, 4) спермагенна клітина.

Будову пилкового зерна (мікрогаметофіта) розглянути за великого збільшення мікроскопа, зафарбувавши попередньо препарат будь-яким темним барвником. За допомогою мікроскопа видно, що пилкове зерно має овальну форму і вкрите двома оболонками — екзиною (зовнішня) і інтиною (внутрішня). На протилежних полюсах пилкового зерна екзина відшаровується від інтини і утворює дві повітряні камери. Під оболонками можна бачити дві клітини, які різняться розмірами: сифоногенна (велика), яку нерідко неправильно називають вегетативною, та спермагенна (дрібна). З сифоногенної клітини в процесі розвитку мікрогаметофіта після запилення утворюється пилкова трубка, а з спермагенної — статеві клітини (спермії).

Мікрогаметофіт дуже редукований (немає антеридіїв) і повного розвитку досягає, як правило, на мегаспорангії. Мікроспори і пилок (мікрогаметофіт) формуються в пилкових мішках (мікроспорангіях), розташованих на лусках (мікроспорофілах), зібраних в мікростробіли. Статеві клітини (спермії) досягають яйцеклітини по пилковій трубці, це також є перевагою перед вищими споровими рослинами.