Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Нестор – літописець і його праця.

2. Літописці козацької слави.

3. Життєвий та науковий шлях Михайла Грушевського.

4. Скіфія в Геродотовій “Історії” і дані археології: спроба порівняльного аналізу.

5. Основні концепції історії України.

Література: [1; 12; 14; 33; 34; 63; 64; 67; 70; 73; 78; 196].

Методичні рекомендації

До першого питання. Охарактеризуйте розмаїття джерел інформації, на які може покладатися дослідник історичного минулого. Подумайте, з якою метою науковці класифікують історичні джерела за їх видовими ознаками та виявіть у літературі різні приклади класифікації джерел.

Особливу увагу приділіть аналізу групи джерел, які називаються “письмові”. Чому саме ці джерела мають особливу вагу та значення для істориків? З’ясуйте, якими засобами визначається автентичність джерел (тобто їх справжність, непідробність), а також вірогідність (тобто достовірність, правдивість) інформації, яку вони в собі несуть.

Подумайте над специфікою таких письмових джерел, як літопис, актова книга (книги для запису важливих стосунків між окремими людьми, в першу чергу, судового характеру), люстрація (опис маєтностей), мемуари, щоденники, епістолярія (листування), преса тощо.

До другого питання. Історія як наука з часу своєї появи постійно удосконалюється, а тому й ускладнюється. Найближчими, за предметом дослідження, до неї сьогодні є такі науки: історіографія (власне історія історичної науки), джерелознавство (наука, що вивчає історичні джерела), археологія (наука, що вивчає матеріальні пам’ятки минулого) та археографія (розробляє правила та методи видання письмових пам’яток минулого). У поєднанні всіх цих наук або “на перетині” їх взаємодії, існує ще й значний ряд спеціальних історичних дисциплін.

Подумайте, яке значення можуть мати такі допоміжні дисципліни, як:

- хронологія, що досліджує події у їх послідовності з точним датуванням, а також системи літочислення, календарі;

- історична географія, що вивчає географічні об’єкти (в першу чергу території або землі) у їх історичній ретроспекції;

- палеографія, що вивчає давнє письмо, в тому числі розшифровує забуті мови;

- метрологія, що вивчає одиниці виміру: міри, довжини, площі, місткості, ваги;

- геральдика, вексиллогія та сфрагістика, що вивчають герби, знамена та печатки;

- генеалогія, що досліджує родоводи та родинні зв’язки;

- нумізматика, що вивчає грошові одиниці;

- ономастика, що вивчає власні імена та назви;

- топонімік, що вивчає історію географічних назв (річок, морів, населених пунктів тощо);

- іконографія, що вивчає зображення (не символічні) гравюр, картин, мініатюри літописів тощо.

До третього питання. Розкриваючи проблему розвитку української історичної науки, зверніть увагу, що інтерес до минулого та спроби його зафіксувати, інтерпретувати з’являються з самого часу появи писемності. Прослідкуйте, яка проблематика залишалася незмінно у полі зору авторів історичних праць, та якою методикою опису минулого вони послуговувалися. Водночас, охарактеризуйте зміни у поступі історіографічного процесу.

Окрему увагу приділіть обставинам та факторам, які сприяли формуванню української історичної науки. Назвіть основоположників впровадження елементів науковості в історичних студіях, а також тих дослідників, з чиїми іменами пов’язується піднесення та розквіт української історичної науки.

Завдання на самостійну роботу

За довідковою літературою складіть перелік найдавніших іноземних джерел, з яких ми дізнаємося про минуле України.

Семінар 2. Проблема етногенезу українського народу

1. Поняття “етнос” та “етногенез”.

2. Проблема прабатьківщини слов’ян.

3. Різні підходи у вивченні етногенезу українців.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Сучасна наука про прабатьківщину індоєвропейців та напрями їх розселення.

2. Теорія етногенезу Л.М. Гумільова та суперечки навколо неї.

3. Сучасна антропологія про предків слов’ян.

4. Сучасна історіографія та джерелознавство про давніх слов’ян.

5. Міфи та факти про назви “Русь” та “Україна”.

6. Марксистський підхід до проблеми етногенезу білорусів, росіян та українців.

Література: [6; 7; 12; 13; 25; 31; 33; 38; 54; 63; 70; 73; 78; 116; 136; 179].

Методичні рекомендації

До першого питання. Зверніть увагу на багатозначність слова “народ” і нетотожність понять “народ”, “етнос” та “нація”. Поміркуйте та наведіть приклади, в яких випадках ці слова можуть використовуватись як синоніми, а в яких вони мають відмінні значення. З’ясуйте, в чому полягає відмінність у різних підходах до визначення природи та типологічних ознак етносу (біологічна, соціальна та біосоціальна концепції). Чому найбільш значущою рисою етносу вважають етнічну самосвідомість? Що, на Вашу думку, найбільше впливає на її формування? З’ясуйте, в чому полягає взаємозв’язок історичної свідомості, комплексу етнічних назв та етнічної самосвідомості певного етносу. (Для успішного розв’язання цих питань необхідно знати значення наступних понять: “етнос”, “типологічні ознаки етносу”, “антропологічний тип”, “психологічний тип”, “менталітет”, “етнічний поведінковий стереотип”, етнічні назви: етнонім, автоетнонім (ендоетнонім), екзоетнонім, політонім, конфесіонім, койнонім, мікроетнонім, макроетнонім (мегаетнонім або суперетнонім).

У чому полягають відмінності у підходах до визначення сутності етногенезу та етнічної історії? Як пов’язані між собою процеси культурогенезу, лінгвогенезу, антропогенезу, соціогенезу та етногенезу. Які чинники можуть спричинити новий етногенез або етап розвитку етносу? Які форми історичної спільності людей вважають етапами розвитку етносу? Які ознаки спільноти можуть свідчити про завершення етапу етногенезу? З’ясуйте, які відмінності є суттєвими в міграційному, автохтоністському та субстратному підходах до дослідження етногенезу. Поміркуйте, як визначення етнічних субстратів та суперстратів може сприяти дослідженню етногенезу певного етносу. На основі відомих Вам історичних фактів наведіть приклади процесів етнічних інтеграції, консолідації, асиміляції, парціації, сепарації, дисперсизації як можливих шляхів утворення етносів.

До другого питання. Зверніть увагу на існуючі в сучасній науці погляди щодо походження, розселення та етнічного розвитку індоєвропейців. Прослідкуйте за картою розташування давніх європейських етносів сусідів слов’ян: балтійців, германців, іранців, кельтів, угро-фінів, фракійців. Проаналізуйте, виходячи з теоретичних концепцій етногенезу та відомостей про напрями міграції етносів, які процеси могли відбуватись у зонах контактів слов’ян та інших етносів.

Прослідкуйте, які історичні джерела містять перші згадки та відомості про давніх слов’ян, їх походження та культуру. Проаналізуйте відомі гіпотези (міграційну та автохтоністську) та їх аргументацію щодо розташування “прабатьківщини” слов’ян. Зверніть увагу на взаємозв’язок етносу та території (етноплацента, етнойкумена, етнокультурний ареал). Які сучасні наукові засоби і методики використовують для дослідження проблеми етногенезу слов’ян?

Зверніть увагу на відомості сучасної науки про ранню історію, розселення слов’ян, зокрема східнослов’янських “літописних племен”, їх соціальний устрій та культурно-побутові особливості (з’ясувати за картою розташування союзів племен відносно річкових систем).

До третього питання. Готуючись до обговорення питання, зверніть увагу на те, що проблема етногенезу східнослов’янських народів зажди була об’єктом певних політичних маніпуляцій. Поміркуйте про причини заполітизованості цієї наукової проблеми.

Порівняйте відомі схеми етногенезу східнослов’янських етносів (схеми Карамзіна, Погодіна, Грушевського, “єдиної колиски” та її модифікації, Залізняка), проаналізуйте аргументацію і контраргументацію щодо них в українській та зарубіжній історіографіях (використовувати короткі огляди). Особливу увагу приділіть таким питанням, як:

- дискусія про “давньоруську народність” (П. Толочко – Л. Залізняк);

- етнічний склад населення Русі, ступінь економічної, політичної та культурної інтеграції на різних етапах існування держави;

- відмінність між свідомістю освіченої частини князівсько-боярської верхівки та духовенства і населенням земель;

- розташування союзів племен, автохтонного населення, політичних і культурних центрів, що стали центрами регіональної консолідації.

Спробуйте проаналізувати відомі Вам історичні факти, методології дослідження етногенезу та спроби визначити субстрати, суперстрати, можливий час початку та завершення етногенезу східнослов’янських етносів.

З’ясуйте, як узгоджуються зі схемами етногенезу гіпотези щодо розвитку східнослов’янських мов та діалектів, формування та розвиток книжних мов (“давньоруської” (“руської книжної”), “церковнослов’янської” (“старослов’янської”)), що побутували на теренах Русі.

Зверніть увагу на використання різних етнічних назв щодо українців в добу середньовіччя. Спробуйте співвіднести відомі етнічні назви українців (русини, русичі, руські, литвини, черкаси, козаки, малороси, хохли, українці) з різними типами етнічних назв (автоетнонім (ендоетнонім), екзоетнонім, політонім, конфесіонім, койнонім).

Завдання на самостійну роботу

1. Складіть хронологію етнополітичних процесів в Південній Україні І тис. до н.е. – перших століть н.е.

2. З’ясуйте, які археологічні культури сучасна наука визначає як слов’янські.

3. З’ясуйте основні події, що відбувались на теренах сучасної України в епоху відому як “Велике переселення народів”. Який вплив вони могли мати на етногенетичні процеси в Східній Європі?

4. Як історична наука пояснює походження слов’ян і формування українського народу?

5. Розгляньте основні теорії щодо походження та значення назв “Русь”, “Мала Русь”, “Малоросія” та “Україна”.

Семінар 3. Українські землі княжої доби

1. Теорії походження давньоруської держави та термінів: Русь, Україна.

2. Еволюція державоустрою.

3. Роль Галицько-Волинської держави в історії України.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Назва “Русь” і теорія “давньоруської народності”.

2. Слово “Україна” у фольклорі українців.

3. Павло Чубинський – людина і науковець.

4. Книга О. Братко-Кутинського “Нащадки Святої Трійці”: переконливість викладеного.

5. Подільська символіка: огляд публікацій.

6. Гетьманська геральдика.

7. Хто були Кий, Дір, Аскольд (Оскольд): огляд гіпотез і аргументів.

8. Битва за Київ 1240 року та її наслідки.

9. Західна політика Данила Галицького і його стосунки з Римською курією.

10. Спір в історіографії про “перетікання київської спадщини”.

Література: [9; 13; 25; 31; 33; 49-51; 53; 54; 63; 65; 70; 73; 78; 85; 89; 90; 104; 116; 127; 136; 143; 152; 157-159; 204].

Методичні рекомендації

До першого питання. Назвіть та охарактеризуйте, підкріплюючи відповідною аргументацією, найбільш відомі теорії про походження давньоруської держави Русь. Окрему увагу приділіть так званій “норманській” теорії, з’ясуйте історію її виникнення та поясніть причини “нерозв’язаності” суперечки норманістів та антинорманістів, називаючи імена конкретних дослідників проблематики державотворення у східних слов’ян. Сформулюйте власну думку щодо цього, спираючись на аргументи, які Вам видаються найпереконливішими.

З’ясуйте час появи термінів “Русь” та “Україна”. Подумайте, наскільки обидва вони для нас значимі та як правильно їх вживати.

Що Вам відомо про певні спекулятивні (політично заангажовані) висновки, які робляться на основі поняття “давньоруська народність”?

До другого питання. Прослідкуйте, як змінювалися відносини між центральною владою в Києві (владою великого князя) та владами на місцях (в окремих землях). Якими були ці відносини за часів князів Олега та Ігоря, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, а також після Володимира Мономаха?

З’ясуйте, які реформи щодо державоустрою проводилися окремими князями.

Охарактеризуйте владу князя і владу віче. Як вони співвідносилися, які були регіональні особливості у їх реалізації?

Визначте, як особливості державоустрою вплинули на процес роздроблення давньоруської держави. Яку роль в цьому зіграло “вотчинне право”?

До третього питання. Розгляньте, як відбувалося утвердження самостійності удільних Волинського та Галицького князівств, зверніть увагу, які сформувалися особливості в їх політичному та економічному житті. За яких обставин і коли було створене Галицько-Волинське князівство та як воно розвивалося, утвердившись, зрештою, як держава.

Окрему увагу надайте розкриттю діяльності таких князів як Роман Мстиславович та Данило Галицький. Охарактеризуйте особливості внутрішньої та зовнішньої політики князя Данила. Поясніть феномен розквіту Галицько-Волинської держави у ХІІІ ст. – в той самий час, як північно-східні удільні князівства колишньої Київської Русі перебували в повному занепаді. Розкажіть про діяльність наступників Данила Романовича та поясніть причини занепаду і ліквідації держави. Яке значення мала Галицько-Волинська держава в історії генезису українського державотворення?

Завдання на самостійну роботу

1. Спростуйте теорію про те, що в створені держави “Русь” з центром у Києві основну роль зіграв зовнішній чинник.

2. Окресліть географічні межі історичної Волині та історичної Галичини.

3. Чому історик М. Костомаров назвав Данила Галицького князем-лицарем? За яких обставин він став королем?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Семінар 4. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського

1. Особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського.

2. Унійні процеси та їх наслідки для України.

3. Соціальна структура українського суспільства на межі

ХVІ–ХVІІ ст.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Битва біля Синіх Вод та її місце в історії Східної Європи.

2. Торгівля в Україні XIV–XVI ст.

3. Історик Наталія Яковенко про українську шляхту.

4. Магдебургія в Україні за новітніми дослідженнями.

5. Дмитро Яворницький – Нестор Запорожжя.

6. Нові підходи у вивченні Запорожжя та його культури.

7. Книга Д. Яворницького “Запорожжя в залишках старовини і переказах народу”.

8. Запорозька Січ у західноєвропейських пам’ятках.

Література: [9; 25; 33; 54; 70; 73; 83; 85; 104; 105; 114; 117; 121; 130; 141; 185; 199; 202; 206].

Методичні рекомендації

До першого питання. Розкрийте історію та особливості підпорядкування українських земель Великому князівству Литовському. Зверніть увагу, як складалися стосунки у представників різних верств українського суспільства із новою владою у ХІV ст. та як і чому вони змінювалися протягом ХV – першої половини ХVІ ст. З’ясуйте зміст понять: “звичаєве право”, “копні суди”, “Магдебурзьке право”, “Литовські статути”.

До другого питання. Розгляньте розвиток міждержавних стосунків Великого князівства Литовського та Польщі, встановіть, які об’єктивні чинники “підштовхували” їх до взаємозближення. Визначте, чому акт Люблінської унії суттєво вплинув на умови життя українського народу. Прослідкуйте, які зміни відбулися з кожною із верств суспільства та як ці зміни реалізовувалися в різних сферах суспільного життя (економічній, духовній, політичній тощо). Окрему увагу приділіть розгляду Берестейської унії.

До третього питання. Поясніть, чому після інкорпорації (входження) українських земель до складу Королівства Польського в українському суспільстві відбуваються суттєві зміни: українська аристократія полонізується, а селянство щодалі більше втрачає свої політичні та економічні права і можливості.

З’ясуйте, яку роль в громадсько-політичному житті України на межі ХVІ–ХVІІ ст. відігравали церковні братства.

Зверніть увагу, що саме в цей час щодалі більше зростає роль і впливовість у суспільстві козацької верстви. Поясніть значення цього феномена.

Завдання на самостійну роботу

1. З’ясуйте, чим відрізнялася “місійна роль” Великого князівства Литовського у збиранні земель Київської Русі від аналогічної політики Московського князівства?

2. Чому історик М. Брайчевський називає період 1363–1470 рр. “другим Українським королівством”?

3. З’ясуйте, що таке “волочна реформа” та якими були її наслідки.

4. Зробіть порівняльну характеристику становища українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

5. Назвіть причини, сутність і прояви національно-культур-ного піднесення в Україні кінця XVI – перших десятиліть XVIІ ст.

Семінар 5. Українська козацька держава

1. Походження українського козацтва.

2. Формування та устрій козацької держави.

3. Причини занепаду козацької державності.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. 1654 рік і українсько-російські домовленості за козацьким літописанням.

2. Оцінка Богдана Хмельницького в сучасній історіографії.

3. Історики про українських гетьманів після Богдана Хмельницького як провідників Гетьманщини.

Література: [9; 18; 25; 30; 36; 38; 40; 61; 64; 66; 68; 74; 84; 86; 87; 96; 100-103; 106; 118; 132-135; 160; 170; 180; 190; 193; 201; 207].

Методичні рекомендації

До першого питання. Назвіть основні теорії походження козацтва, порівняйте аргументованість кожної з них та сформулюйте власне бачення цієї проблеми. Прослідкуйте поступальність генезису козацької верстви в українському суспільстві. Зверніть увагу на зростання ролі і впливовості козацтва у всіх сферах суспільного життя.

Розгляньте процес формування станів козацької верстви (городового, запорозького та реєстрового козацтва), з якими історичними особами (легендарними чи документально встановленими) пов’язуються ці процеси.

Приділіть увагу з’ясуванню особливостей життя та побуту козацтва, їх військовим походам. Подумайте, чому образ козака став символом України і про що це свідчить.

До другого питання. Розгляньте ретроспективно хід національно-визвольної війни та визначте, які її здобутки дають підстави констатувати створення унікальної за своєю самобутністю Козацької держави. Подумайте, чому ряд істориків називає ці події революцією.

З’ясуйте, в чому особливість полково-сотенного устрою, за яким адміністративно була організована Козацька держава. Чому цей устрій називають стихійно-демократичним?

Визначте найголовніші зміни, які відбулися в Україні в суспільно-політичному та економічному житті.

Чому сучасники тих подій називали українців козацьким народом?

До третього питання. Визначте, які сподівання покладали козаки на союз з Москвою і наскільки вони виправдалися.

Дайте оцінку Віленському перемир’ю 1656 р. та поясніть, як ця подія вплинула на політичну стратегію подальших дій українських урядів (Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмель-ницького).

Встановіть головні причини поділу Козацької держави на Ліво- та Правобережну. Яку роль в цьому процесі зіграли Андрусівське перемир’я 1667 р. та Вічний мир 1684 р.?

Окрему увагу приділіть постатям українських гетьманів Петра Дорошенка та Івана Мазепи. Чим обумовлено антагоністично-проти-лежне трактування їх ролі в нашій історії?

З’ясуйте, які реформи призвели до повної ліквідації решток української політичної автономії.

Завдання на самостійну роботу

1. Простежте хронологію історії Запорозької Січі від утворення до 1775 р.

2. Складіть хронологію основних козацьких виступів і рухів до 1638 р.: дата, провідники, ареал, результати.

3. Проведіть аналогії між Хмельниччиною та буржуазними революціями в Англії і Нідерландах.

4. Складіть хронологію українських гетьманів після Богдана Хмельницького із зазначенням оцінки їхнього правління в історичній літературі.

5. Які були об’єктивні та суб’єктивні причини розполовинення козацької держави на поч. 60-х рр. ХVІІ ст.? Як закінчилося двовладдя?

6. Які фактори засвідчують патріотизм гетьманів Івана Мазепи і Пилипа Орлика?

7. Наведіть факти, які свідчать, що політика царату стосовно України XVIII ст. базувалася на імперському принципі “devide et impera”.

Семінар 6. Українські національно-визвольні змагання ХІХ ст.

1. Кирило-Мефодіївське братство.

2. Громадівський рух та народовці.

3. Політизація українського громадського життя. Створення політичних партій.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Валерій Марченко про Миколу Гулака.

2. Внесок Кирило-Мефодіївським братчиків у розвиток науки і культури.

3. Роль Тараса Шевченка в діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Література: [4; 24; 35; 40; 58-60; 62; 70; 73; 93; 107; 111; 112; 149; 153; 163; 165; 167; 173; 177; 184; 187; 188; 189; 191; 192; 195; 198; 202].

Методичні рекомендації

До першого питання. В якій суспільно-політичній атмосфері виникло Кирило-Мефодіївське товариство? Розкажіть про його провідних діячів, їх фахову та громадську діяльність. Назвіть проблематику, якою переймалися братчики, напрацьовані ними програмові документи. Визначте, якими були ідеали братчиків щодо суспільно-політичного майбуття України.

До другого питання. Розкажіть про розгортання громадівського руху в Україні, особливу увагу приділіть діяльності Петербурзької та Київської громад. З’ясуйте, які завдання ставили перед собою громадівці, якою була їх мета та засоби реалізації ідеалів. Назвіть провідних діячів громадівського руху та найбільші досягнення у сфері національно-політичного відродження України.

Визначте зміст та суспільно-політичне значення Валуєвського циркуляру та Емського указу Російської імперії. Що можна сказати про їх вплив на націотворчі процеси в Україні?

Розкрийте зміст реформ в Австрійській імперії кінця ХVІІІ ст. та середини ХІХ ст., з’ясуйте, як вони вплинули на громадське життя в Україні. Визначте природу таких суспільних явищ як “рутенство”, “москвофільство” та “народовство”, поясніть причини їх побутування та значення в національно-культурному процесі.

До третього питання. Визначте, які зміни в громадському та економічному житті обумовили зростання політичної активності в українському суспільстві. Окрему увагу приділіть таким постатям як М. Драгоманов та І. Франко.

З’ясуйте за яких обставин виникають перші політичні українські партії в Західній та Наддніпрянській Україні. Яким було їх спрямування та які завдання вони ставили. Яку роль зіграли в цьому процесі М. Міхновський, М. Павлик, Ю. Бачинський, Д. Донцов.

Завдання на самостійну роботу

1. Зробіть порівняльну характеристику становища українців в складі Російської та Австрійської імперій на середину ХІХ ст.

2. З’ясуйте, яке відношення мають назви “хлопомани”, “москвофіли”, “народовці”, “радикали”, “народники” до громадсько-політичного життя україни середини і другої половини ХІХ ст.

3. Якою була роль Михайла Драгоманова в історії України?

4. Чому під кінець ХІХ ст. Галичину називали “українським П’ємонтом”?

5. Які можна виділити національні аспекти розвитку капіталізму в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.?

6. Що історики пишуть про мобілізаційні здатності українського руху напередодні революційних потрясінь ХХ ст.?

7. Проаналізуйте наслідки революції 1905-1907 рр. і Першої світової війни для України.

8. Які були геополітичні та національні аспекти участі України в Першій світовій війні?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Семінар 7. Українське державотворення 1917-1921 рр.

1. Досягнення та прорахунки Центральної Ради.

2. Особливості Української держави гетьмана П. Скоропадського.

3. ЗУНР і УНР періоду Директорії: порівняльна характеристика.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Українське питання в Російській імперії на початок ХХ ст.

2. Юліан Бачинський та ідея самостійності України.

3. Нові відомості про перші спроби організації українських партій.

4. Микола Міхновський в сучасній історичній літературі.

5. Михайло Грушевський як політик.

6. Симон Петлюра та євреї.

7. Огляд документів Центральної Ради.

8. Теоретичні засади Гетьманату 1918 р.

9. За сторінками спогадів Павла Скоропадського.

Література: [10; 14; 15; 16; 21; 23; 26; 28; 29; 71; 72; 73; 79; 81; 82; 88; 101; 109; 115; 124; 125; 126; 137; 138; 139; 145; 149; 200].

Методичні рекомендації

До першого питання. Зверніть увагу на зміну ситуації після Лютневої революції, а також на обставини утворення Центральної Ради. Проаналізуйте основні етапи її становлення та методи боротьби за активізацію і об’єднання українського суспільства. Покажіть причини прийняття І та ІІ Універсалів, розкрийте їх зміст. З’ясуйте основні досягнення і прорахунки керівництва Центральної Ради до проголошення УНР.

Проаналізуйте обставини прийняття ІІІ Універсалу і його основні положення. Дайте пояснення росту напруженості у відносинах УНР з більшовицьким Раднаркомом Росії, покажіть механізм початку і ходу війни між ними, поясніть причини перемоги більшовиків. Розкрийте зміст ІV Універсалу та умови мирного договору УНР з Німеччиною та її союзниками. Зупиніться на причинах розгону німцями Центральної Ради. Підбийте підсумки її діяльності, виділіть її основні досягнення і помилки.

До другого питання. Радимо показати історію приходу до влади в Україні П. Скоропадського, суть гетьманської форми правління. Розкрийте зміст основних напрямів внутрішньої політики гетьманату, виявіть найсуттєвіші зміни порівняно з періодом УНР. Проаналізуйте плани основних реформ, задуманих гетьманом (аграрна, військова), порівняйте їх з реальною ситуацією в цих сферах. З’ясуйте основні досягнення, які мали місце при гетьманаті, причини втрати влади.

До третього питання. Зверніть увагу на причини утворення Директорії, її склад та обставини приходу до влади. Проаналізуйте причини падіння авторитету Директорії, основні суперечності між В. Винниченком і С. Петлюрою, сформулюйте свою оцінку їх позицій щодо суперечливих питань. Дайте характеристику основним періодам історії другої УНР, її зовнішньополітичним орієнтаціям. Розкрийте особливості проголошення і розбудови ЗУНР, спробуйте порівняти їх з аналогічними процесами в УНР. Охарактеризуйте Акт Злуки і його значення. Виясніть обставини і основні причини ліквідації УНР і ЗУНР. Продумайте, які наслідки це мало.

Завдання на самостійну роботу

1. З’ясуйте ступінь легітимності Центральної Ради.

2. Які віхи в діяльності Центральної Ради означили її чотири універсали?

3. Як постала Українська держава на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським?

4. Які особливості другої УНР?

5. Особливості громадянської війни в Україні.

6. Дайте характеристику трьох етапів утвердження більшовицької влади в Україні і, відповідно, діяльності трьох більшовицьких урядів.

Семінар 8. Україна в складі СРСР

1. Політичні тенденції 20-х та 30-х років ХХ ст.

2. Україна в роки Другої світової війни.

3. Основні зміни в українському житті повоєнного періоду.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. ВУАН у 1920-х роках.

2. Голод 1921–1923 рр. в Україні за документами і матеріалами.

3. Нові дані про повстанський рух в Україні на початку 20-х років ХХ ст.

4. “Родова пам’ять про страшний голодомор” (Записані студентами спогади рідних, близьких знайомих про пережиту, побачену чи почуту трагедію).

5. Книга Роберта Конквеста “Жнива скорботи”.

6. Сучасна історіографія у пошуках визначального чинника трагедії українців 1932–1933 рр.

7. Мілена Рудницька про ставлення культурного світу до голодової катастрофи та свідчення про неї іноземних очевидців.

8. Україна в планах Німеччини та СРСР (квітень – жовтень 1939 р.).

9. ОУН і УПА у Другій світовій війні: огляд документів.

10. Нові аспекти у вивченні історії України періоду Другої світової війни

11. Вплив післявоєнного фактора на сучасний стан українсько-польських відносин.

Література: [10; 19; 20; 22; 29; 32; 39; 41; 43; 44; 45; 46; 47; 48; 55; 56; 57; 69; 75; 76; 77; 94; 97; 98; 99; 108; 110; 119; 120; 122; 123; 129; 144; 146; 147; 150; 151; 154; 155; 156].

Методичні рекомендації

До першого питання. Простежте, як змінювалася політика радянської влади в Україні протягом 20–30-х рр. ХХ ст. і в чому полягав зміст військового комунізму та нової економічної політики, індустріалізації та колективізації.

З’ясуйте, чим обумовлена була політика “коренізаціі”, на які сфери громадсько-політичного та культурного життя вона найбільше вплинула. Подумайте, чому в кінці 1920-х років влада різко посилила боротьбу з українським буржуазним націоналізмом.

Проаналізуйте причини та засоби встановлення тоталітарного режиму правління. Які фактори цьому сприяли? Яку роль виконував терор у процесі утвердження тоталітаризму? Назвіть основні форми його прояву та проаналізуйте ступінь охоплення терором різних верств суспільства.

До другого питання. Зверніть увагу, в яких умовах перебувала Україна на момент розв’язання Другої світової війни і за яких обставин відбулося об’єднання українського народу та українських земель в єдиних кордонах.

Простежте особливості ведення військових дій, спочатку, в ході відступу радянських військ і окупації України фашистами, а потім організацію військових операцій з визволення наших земель. Окремо розгляньте проблеми неналежної готовності до початку війни; полонення цілих армій через волюнтаристські рішення радянського командування, організації руху опору окупаційному режиму українськими націоналістами (УПА) та радянською владою (партизанські загони), українсько-польських конфліктів під час війни на західних українських землях, жорстокості радянської влади до населення, яке перебувало на окупованій території, складності підрахунку жертв, які поніс український народ протягом Другої світової війни.

Подумайте, чи можна говорити про надання належної шани радянською владою тим, хто насправді брав участь в обороні та визволенні української землі від фашизму.

Які українські проблеми, на Вашу думку, досі залишаються недостатньо вивченими та усвідомленими в інтерпретації подій Другої світової війни.

До третього питання. Простежте, як змінювалося життя в Україні у повоєнні роки. Якими методами та засобами здійснювалася відбудова народного господарства. Чому знову трапився голод у 1946–1947 рр. та поновилися репресії?

Проаналізуйте, що реально змінилося в політичному житті в післясталінський період у другій половині 50-х – 60-ті роки ХХ ст. У чому полягає зміст поняття “Хрущовської відлиги”?

Визначте, що змінилося в економічному та в політичному житті радянської України протягом періоду правління Л.І. Брежнєва. Чому він іменується “застоєм”?

У чому полягає феномен української інтелігенції, яку називають “шістдесятниками”, які їх зусилля та дії заслуговують справжньої національної шани?

Завдання на самостійну роботу

1. З’ясуйте, якою була в 1920-х рр. політика стосовно національних меншин, що проживали в УСРР.

2. Покажіть на фактах, що сталінських терор в Україні об’єктивно мав форму геноциду і етноциду.

3. Визначте, чи пов’язана колективізація з політикою індустріалізації; якими були методи і результати проведення останньої.

4. Дайте порівняльну характеристику становища західноукраїнських земель, які були в складі СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччини у 20–30-ті рр. ХХ ст.

5. З’ясуйте якими були обставини та наслідки входження західноукраїнських земель до складу УРСР з точки зору волевиявлення народу.

6. Простежте основні військові дії в Україні 1941–1944 рр., виділивши: найбільші оборонні бої та наступальні операції, їх інтенсивність, втрати, засоби досягнення успіху.

7. Якою була міра колаборанства українців у роки Другої світової війни?

8. Чому один із іноземних кореспондентів писав в 1945 р.: “Те, що дехто намагається зобразити як “російську славу”, було перш за все українською війною”?

9. Простежте, які основні демографічні, політичні, економічні, ідеологічні зміни відбулися в Україні після закінчення війни.

10. Вивчіть, як продовжувалася “радянизація” Західної України в післявоєнний період.

11. З’ясуйте масштаби, спрямування, форми, тривалість, значення повстанського руху проти сталінського режиму в Західній Україні.

12. Зберіть факти із історичної літератури про участь українців у табірних повстаннях 40-50-х років ХХ ст.

Семінар 9. Відродження державної незалежності України

1. Дисидентський рух в Україні.

2. Перебудова та її вплив на громадсько-політичне життя в Україні.

3. Досягнення та втрати незалежної України. “Помаранчева” революція.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Перехід Криму до складу УРСР.

2. Національна політика 70-80-х рр. ХХ ст. в УРСР.

3. Робітничі протести останніх десятиліть УРСР.

4. Праця Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація” та її резонанс.

5. Українські в’язні сумління: огляд виданих спогадів і матеріалів.

6. Україна і світ на межі тисячоліть: становище та інтеграційні процеси.

7. Основні проблеми внутрішнього розвитку Української держави останнього десятиліття.

Література: [1; 2; 3; 8; 17; 27; 39; 41; 42; 72; 73; 80; 91; 92; 95; 101; 128; 131; 140; 142; 145; 148; 149; 153; 160; 165; 167; 175; 192].

Методичні рекомендації

До першого питання. Перш за все треба з’ясувати основні причини появи дисидентського руху і розкрити його загальну сутність. Після цього, варто проаналізувати різновиди дисидентства: (комуністичне, правозахисне, національне, релігійне), показати їх поширеність, окремість і взаємозв’язок в умовах України 1960-1980-х років. Доречно дати інформацію про найяскравіших представників дисидентства, охарактеризувати їх конкретний внесок у боротьбу проти тогочасної системи. Виділіть етапи розвитку дисидентства, особливу увагу приділіть періоду утворення і діяльності Української Гельсінської Спілки. Проаналізуйте причини ізоляції дисидентства від широких мас, зробіть висновок про його значення.

До другого питання. Проаналізуйте становище України на середину 80-х рр. ХХ ст. Розкажіть про основні зміни, що відбулися під час спроби перебудови соціалістичного суспільства в 1985–1991 рр. Особливу увагу зверніть на події в політичній сфері: створення і розвиток Народного Руху України, формування багатопартійності, вибори до Верховної Ради в 1990 р. і початок її роботи. Проаналізуйте результати союзного референдуму що відбувся в березні 1990 р. і основні положення Декларації про державний суверенітет України. Розкажіть про причини і обставини появи Акту про Незалежність України, результати референдуму і президентських виборів 1 грудня 1991 р. Аргументуйте свій висновок про закономірність чи випадковість офіційного здобуття Україною державної незалежності.

До третього питання. Поясніть причини проблем, які постали перед Україною у перші роки незалежності в економічній, політичній, культурно-виховній сферах життя. З’ясуйте, якою мірою вони були обумовлені наслідками спадщини радянського минулого, а в чому виявилися грубі помилки і зловживання влади. Охарактеризуйте основні здобутки і втрати періодів президентства Л. Кравчука та Л. Кучми. Дайте характеристику діяльності окремих урядів та методів керівництва прем’єрів.

Які тенденції в економіко-політичному житті України обумовили збурення українського народу та масові виступи у підтримку “Помаранчевої революції”? Які проблеми вдалося розв’язати українцям у ході революції? Назвіть основні політичні сили та постаті, які відіграли вирішальну роль в боротьбі за свободу та демократію в українському суспільстві.

Завдання на самостійну роботу

1. Яке значення для України мали післясталінські реформи?

2. Назвіть факти, що свідчать про посилення політики русифікації в Україні у 70-80-ті рр. ХХ ст.

3. Яке відношення має українське шістдесятництво та дисидентство до появи самостійної Української держави?

4. Які події активізували громадсько-політичне життя УРСР у 1985–1991 рр.?

5. Якими були національні, економічні, політичні, культурні, підстави незалежності України на початок 90-х років ХХ ст.

6. Подумайте над співвідношенням зовнішніх та внутрішніх чинників у досягненні Україною самостійності.

7. Спростуйте шовіністське твердження, що Україна виникла в Біловезькій Пущі.

8. З’ясуйте, як і наскільки швидко сучасна Українська держава одержала міжнародне визнання.

9. Зробіть баланс втрат і здобутків першого десятиліття існування самостійної України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акт проголошення незалежності України. – К.: Політвидав України, 1991.

2. Декларація про державний суверенітет України. – К.: Політвидав України, 1990.

3. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Феміда, 1996.

4. Антонович В.Б. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – 814 c.

5. Антонович В.Б. Курс лекцій з джерелознавства. – К.: Вид-во Інституту історії, 1995. – 108 с.

6. Баран В.Д. Давні слов’яни. – К.: Альтернатива, 1998. – 335 с.

7. Баран В.Д. Походження слов’ян / В.Д. Баран, Д.Н. Козак, Р.В. Терпиловський. – К.: Наукова думка, 1991. – 141 с.

8. Баран В.К. Україна в умовах системної кризи (1946–1980 рр.) / В.К. Баран, В.М. Даниленко. – К.: Альтернатива, 1999. – 303 с.

9. Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном у ХVІ – середині ХVІІ ст. – К.; Запоріжжя, 1998. – 335 с.

10. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917–1953: В 2-х кн. – К.: Либідь, 1994.

11. Борщак І. Іван Мазепа / І. Борщак, Р. Мартель – К.: Свенас, 1991. – 136 с.

12. Брайчевський М. Конспект історії України. – К.: Знання, 1993.

13. Бунятян П. Давнє населення України: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1999. – 225 с.

14. Великий українець. Матеріали з життя та діяльності М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992.

15. Верстюк В. Українська Центральна Рада. – К.: Заповіт, 1997.

16. Винниченко В. Відродження нації: В 3-х ч. – К.: Політвидав України, 1990.

17. Борщак І. Голод 1946-1947 рр. / І. Борщак, Р. Мартель. – К.: Знання, 1991.

18. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Вища школа, 1994.

19. Голод 1921–1923 років в Україні. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1993.

20. на Україні (1932–1933 р.): очима істориків, мовою документів. – К.: Політвидав України, 1990.

21. Голубко В. Армія Української Народної Республіки 1917–1918. Утворення та боротьба за державу. – Львів: Кальварія, 1997.

22. Гордієнко В.І. Українська галицька армія. – Львів: Каменяр, 1991.

23. Грибоєдов С.В. Українська державність гетьмана П. Скоропадського: Історіографічний довідник. – К., 2002.

24. Грицак Я. Нарис Історії України.Формування модерної Української нації ХІХ–ХХ століття. – К.: Генеза, 2000.

25. Грушевський М.С. Історія України – Руси: В 11 т., 12 кн. – К.: Наукова думка, 1991–1998.

26. Грушевський М.С. Новий період історії України за роки від 1914 до 1919. – К.: Либідь, 1992.

27. Грушевський М.С. На порозі нової України. – К.: Наукова думка, 1991.

28. Гунчак Т. Симон Петлюра та євреї. – К.: Либідь, 1993.

29. Гунчак Т. Україна. Перша половина XX ст. – К.: Либідь, 1993.

30. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К.: Основа, 1996.

31. Давня історія України: В 2 кн. / Толочко П., Козак Д. – К.: Либідь, 1995.

32. Даниленко В.М. Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки / В.М. Даниленко, Г.В. Касьянов. – К.: Либідь, 1991.

33. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2-х т. – К.: Глобус, 1992.

34. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. – К.: Українознавство, 1996.

35. Драгоманов М. Вибране. – К.: Либідь, 1991. – 684 с.

36. Єнсен А. Мазепа. – К.: Український письменник, 1992.

37. Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – К., 1999.

38. Іванцов І.О. Повстання українського народу проти шляхетської Польщі 1635–1638 рр. – К., 2002.

39. Іванченко Р.П. Українська державність в 20-90-х рр. – К.: МІЛП, 2000.

40. Історія Русів / Український переклад І. Драча. – К.: Рад. письменник, 1991.

41. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1950- 80-х років. – К.: Либідь, 1995.

42. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. – К.: Либідь 1999.

43. Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920-30-х років: соціальний портрет та історична доля. – К.: Глобус, Вік, 1992.

44. Касьянов Г. Сталінізм і українська інтелігенція / Г. Касьянов, В. Даниленко. – К.: Наукова думка, 1991.

45. Коваль М.В. Україна в другій світовій і великій вітчизняній війнах (1939–1945 рр.). – К.: Альтернатива, 1999.

46. Конквест Р. Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор. – К.: Либідь, 1993.

47. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів, 1993.

48. Костюк Г. Сталінізм на Україні (генеза і наслідки): дослідження і спостереження сучасника. – К.: Смолоскип, 1995.

49. Костомаров Н.И. Князь Данило Романович Галицкий // Исторические произведения. Автобиография. – К.: КГУ, 1989.

50. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.: Альтернатива, 1998.

51. Крижицький С.Д. Античні держави Північного Причорномор’я / С.Д. Крижицький, В.М. Зубар, А.С. Русява. – К.: Альтернатива, 1998.

52. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К.: Наукова думка, 1984.

53. Крип’якевич І. П. Історія України. – Львів: Світ, 1990.

54. Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928 рр.). – К.: Основа, 1996.

55. Кульчицький С.В. Між двома війнами (1921–1941 рр.). Сторінки історії України. XX ст. – К.: Україна, 1992.

56. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921– 1939 рр.). – К.: Альтернатива, 1999.

57. Лаврів П. Історія Південо-Східної України. – Львів: Слово, 1992.

58. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2-х т. – К.: Основи, 1994.

59. Лисяк-Рудницький І. Інтелектуальні початки нової України // Історичні есе: В 2-х т. – К.: Основа, 1994. – Т.1. – С.173-192.

60. Лисяк-Рудницький І. Переяслав: історія та міф // Історичні есе, В 2-х томах. – К.: Основа, 1994. – Т.1. – С.71-82.

61. Лисяк-Рудницький І. Українці в Галичині під австрійським пануванням // Історичні есе: В 2-х т. – К.: Основа, 1994. – Т. 1. – С. 413-450.

62. Літопис Руський / Переклад з давньоруської Л.Є. Махновця. – К.: Дніпро, 1989.

63. Літопис Самовидця / Підготував Я.І. Дзира. – К.: Наукова думка, 1971.

64. Ловмяньский X. Русь и норманы. – М.: Прогресс, 1995.

65. Мазепа. Збірник / Передмова, упорядкування, коментарі Ю.О. Іванченка. – К.: Мистецтво, 1993.

66. Макарчук С. Писемні джерела з історії України. – Львів: Світ, 1999.

67. Максимович М. Сказание о гетмане Петре Сагайдачном // Киев явился градом великим. Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 221-236.

68. Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942–1952 рр. – К.: Народна газета, 1991.

69. Мручко Є. Актуальні питання історії України. Навч. посіб. / Є. Мручко, М. Олійник, В. Яременко. – Хмельницький, 2002.

70. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. – К.: Український письменник, 1994.

71. Новітня історія України (1900–2000 рр.): Підручник / А.Г. Слюсаренко, В.І. Гусєв, В.П., Дрожжин. – К.: Вища школа, 2000.

72. Олійник М. Історія України: Навч. посіб. / М. Олійник, І. Ткачук – Хмельницький: ТУП, 2003.

73. Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження) / Під ред. П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич. – К.: Смолоскип, 2003.

74. Першина Т.С. Фашистський геноцид на Україні 1941–1944. – К.: Наукова думка, 1985.

75. Письменники України – жертви сталінських репресій / За ред. О. Мусієнка. – К.: Дніпро, 1992.

76. Пігідо-Правобережний Ф. Велика Вітчизняна війна. – К.: Смолоскип, 2002.

77. Повість врем’яних літ / Переклад, післяслово, коментарі В.В. Яременка. – К.: Рад. письменник, 1990.

78. Революция на Украине: по мемуарам белых. – М., Л.: Госиздат, 1930.

79. Розумний М. Українська ідея на тлі цивілізації. – К.: Либідь, 2001.

80. Романчук О. Ультиматум. – К.: Знання, 1990.

81. Рубльов О.С. Українські визвольні змагання 1917–1921 рр. / О.С. Рубльов, О.П. Рєнт. – К.: Альтернатива, 1999.

82. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. – К.: Альтернатива, 1998.

83. Самійло Величко. Літопис / Під ред. О.В. Мишанич – К.: Дніпро, 1991.

84. Сидоренко О.Ф. Українські землі в міжнародній торгівлі (IX – сер. XVII ст.). – К.: Наукова думка, 1992.

85. Січинський В. Чужинці про Україну. – К.: Довіра, 1992.

86. Субтельний О. Мазепинці. – К.: Либідь, 1994.

87. Табачник Д. За стандартним звинуваченням / Д. Табачник, С. Сидоренко. – К.: Політвидав України, 1990.

88. Толочко О.П. Київська Русь / О.П. Толочко, П.П. Толочко. – К.: Альтернатива, 1998.

89. Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996.

90. Трошинський В.П. Українці в світі. / В.П. Трошинський, А.А. Шевченко – К.: Альтернатива, 1999.

91. Удовиченко О.І. Українці у війні за державність. – К.: Вид-во України, 1995.

92. Химка Джон-Пол. Зародження польської соціал-демократії та українського радикалізму в Галичині (1860–1890 рр.). – К., 2002.

93. Чайковський А.С. Невідома війна (партизанський рух в Україні 1941–1944 рр. мовою документів, очима істориків). – К.: Україна, 1994.

94. Чорновіл В. Лихо з розуму. – Львів: Каменяр, 1991.

95. Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. – К.: Альтернатива, 1999.

96. Шаповал Ю. У ті трагічні роки. – К.: Політвидав України, 1990.

97. Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. – К.: Наукова думка, 1993.

98. Шаповал Ю.І. Хрущов і Україна. – К.: Політвидав України, 1990.

99. Шевчук В. Козацька держава: етюди до історії українського державотворення. – К.: Абрис, 1995.

100. Шевчук В.П. Історія української державності / В.П. Шевчук, М.Г. Тараненко. – К.: Либідь, 1999.

101. Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина ХV – середина ХVІІ ст. – К., 2000.

102. Яворницький Д.І. Історія запорозького козацтва: В 3-х томах. – К.: Наукова думка, 1990.

103. Яковенко Н. Нарис історії України. З найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. – К.: Генеза, 1997.

104. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). – К.: Наукова думка, 1993.

105. Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII ст. Причини і початок Руїни. – К.: Основа, 1998.

106. 190 років від дня народження Тараса Шевченка // Пам’ять століть. – 2004. – № 2. – С. 4-68.

107. Голодомор – геноцид українського народу // Пам’ять століть. – 2003. – № 3. – С. 3-145.

108. До 90-річчя початку Першої світової війни // УІЖ. – 2004. – № 4. – С. 3-70.

109. Безотосний М.Т. Опір сталінізму в Україні (1920–1930-ті рр.) // УІЖ. – 1993. – № 2. – С. 97-103.

110. Бладоха Броніслав. Стереотипи українця в польській літературі // Пам’ять століть. – 2001. – № 1. – С. 76-82.

111. Бовза Д. Російсько-польська війна за освіту в Україні (1863–1914 рр.) // Пам’ять століть. – 2001. – № 5. – С. 42-70.

112. Бодрухін В. Феодальна роздрібненість Русі й еволюція державності // Пам’ять століть. – 2000. – № 4. – С. 26-30.

113. Боєчко В.Ф., Чабан А.Ю. Роль порубіжних територій у процесі генезису козацтва // УІЖ. – 1999. – № 2. – С.48-63.

114. Бойко О.Д. Утворення єдиного національного фронту українськими політичними силами у 1918 р. // УІЖ. – 1997. – № 6. – С. 14-23.

115. Борисенко В. Міф про поліетнічність України // Пам’ять століть. – 2002. – № 2. – С. 3-7.

116. Борисенко В. Тернистий шлях державотворення (історичний досвід XIV ст.) // Київська старовина. – 1994. – № 1. – С. 2-9.

117. Борисенко В. Українська козацька держава у другій половині XVII ст. // Київська старовина. – 1993. – № 6. – С. 2-16.

118. Борисов В.Л. Українізація та розвиток загальноосвітньої школи в 1921–1932 рр. // УІЖ. – 1999. – № 2. – С. 76-80.

119. Борисьонок О.Ю. Обговорення проблем українізації вищим партійним керівництвом у 1922–1923 рр. // УІЖ. – 2000. – № 4. – С. 90-99.

120. Брехуненко В. Боплан про Україну // Пам’ять століть. – 2001. – № 2. – С. 108-111.

121. Буцько О.Д. Військовополонені в СРСР (1941–1945 рр.) // УІЖ. – 2000. – №4. – С. 120-126.

122. Васюта І.К. Національно-визвольний рух у Західній Україні (1918-1939 рр.) // УІЖ. – 2001. – № 5. – С. 22-42.

123. Ведєнєєв Д., Гошуляк А. Дипломатична служба УНР за Директорії // Пам’ять століть. – 1998. – № 1. – С. 73-86.

124. Верстюк В.Д. Симон Петлюра: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження) // УІЖ. – 2004. – № 3. – С. 112-126.

125. Верстюк В.Ф. Український національно-визвольний рух (березень-листопад 1917 р.) // УІЖ. – 2003. – № 3. – С. 63-81.

126. Вікул Т. Літописні “бояри” і “чернь” на вічі (ХІІ–ХІІІ ст.) // Київська старовина. – 2001. – № 3. – С.40-55.

127. Вовканич С. Націоцентризм як людський чинник творення української України // Пам’ять століть. – 2004. – № 3. – С. 262-272.

128. Волков І.М. Виселення селян України у віддалені райони СРСР наприкінці 40-х років // УІЖ. – 1999. – № 1. – С. 61-72.

129. Галенко О.І. Про татарські набіги на українські землі // УІЖ. – 2003. – № 6. – С. 52–68.

130. Гальчинський А. Складним шляхом реформ: деякі підсумки і перспективи // Економіка України. – 1999. – № 6. – С. 4-12.

131. Горобець В. Гадяцька угода 1658 р. у контексті міжнародних відносин // Київська старовина. – 1999. – № 1. – С.46-60.

132. Горобець В. Українсько-російські дипломатичні стосунки 1648–1657 рр. // Київська старовина. – 1995. – № 6. – С. 10-21.

133. Горобець В.М. Московський договір гетьмана І. Брюховецького 1665 р. // УІЖ. – 2003. – № 6. – С. 39-51.

134. Горобець В.М. Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 рр. // УІЖ. – № 1 – С. 32-45; № 2 – С. 58-69.

135. Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // УІЖ. – 1994. – № 1. – С. 3-9.

136. Гошуляк І. Л. Історичне значення української революції 1917–1920 рр. та причини її поразки. // Пам’ять століть. – 2002. – № 3.

137. Гошуляк І. Л. Проблема соборності українських земель в добу Центральної Ради // УІЖ. – 1997. – № 3. – С. 26-41.

138. Гошуляк І. Л. Про причини поразки Центральної Ради // УІЖ. – 1994. – № 1. – С. 82-88.

139. Грабовська І. Українська ментальність крізь призму ХХ ст. // Пам’ять століть. – 2000. – № 1. – С. 3-13.

140.Гурбик О. Копні суди на українських землях в ХІV–ХVІ ст. // УІЖ. – 1990. – № 10. – С. 110-116.

141. Дашкевич Я. Постмодернізм та українська історична наука. // Пам’ять століть. – 2000. – № 4. – С. 3-13.

142. Дашкевич Я. Українські землі в часах Галицько-Волинської державності (кін. Х–серед. ХІV ст.) // Пам’ять століть. – 2002. – № 4. – С. 3-21.

143. Дорошенко М. З історії проведення політики українізації у 1920-ті роки // Київська старовина. – 2004. – № 1. – С. 68-75.

144. Дробот І.І. З історії виникнення і розвитку націоналістичної ідеології // УІЖ. – 2001. – № 6. – С. 110-122.

145. Єфіменко Г.Г. Зміни в національній політиці ЦК ВКП(б) в Україні (1932-1938 рр.) // УІЖ. – 2000. – № 2. – С. 82-93; № 4. – С. 37-47.

146. Єфіменко Г.Г. Національні аспекти у формуванні компартійно-радянського апарату в УРСР (1932-1938 рр.) // УІЖ. – 2000. – № 5. – С. 3-17; № 6. – С. 51-66.

147. Залізняк Б. Динаміка відображення ставлення Росії до України в російській пресі (1991–2003 рр.) // Пам’ять століть. – 2004- № 3. – С. 288-296.

148. Залізняк Л. Українська еліта: важкий шлях у лідери нації // Пам’ять століть. – 2003. – № 2. – С. 148-154.

149. Іллюшин І.І. До питання про волинську трагедію в 1943-44 рр. // УІЖ. – 2003. – № 3. – С. 112-126.

150. Іллюшин І.І. Національно-визвольні прагнення українських та польських самостійницьких сил за часів другої світової війни // УІЖ. – 2003. – № 1. – С. 82-96.

151. Ісаєвич Я. Князь і король Данило: суспільство, церква, держава (до 800-річчя народження Данила Галицького) // Київська старовина. – 2002. № 1. – С. 3-9.

152. Каппелер А. Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії Російської імперії // Київська старовина. – 2001. – № 5. – С. 8-20.

153. Коваль М.В. 1941-й рік. Проблеми пам’яті // УІЖ. – 2001. – № 3. – С.69-91.

154. Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам’ять // УІЖ. – 2000. – №3. – С. 3-21; № 4. – С. 3-19.

155. Комар В.Л. Українське питання в політиці урядів Польщі (1926-1939 рр.) // УІЖ. – 2001. – № 5. – С. 120-128.

156. Котляр М. Київська держава часів Аскольда й Олега // Київська старовина. – 1993. – № 3. – С. 70-77.

157. Котляр М. Князівські клани в дипломатичному суперництві за Київ (середина ХІІ ст.) // Київська старовина. – 2002. – № 1. – С. 10-23.

158. Котляр М. Данило Галицький (до 800-ліття з часу народження) // Київська старовина. – 2001. – № 2. – С. 103-117.

159. Кульчицький С.В. Українська держава часів гетьманщини // УІЖ. – 1992. – № 7, 8. – С. 60-79.

160. Кульчицький С.В. Утвердження незалежності України: перше десятиліття. // УІЖ. – 2001. – №2. – С. 3-22; № 3. – С. 48-69; № 4. – С. 3-41.

161. Ленартович О. Репресивний характер реформ у західноукраїнському селі (1944–1949) // Пам’ять століть. – 1997. – № 5. – С. 115-120.

162. Лиханова І. Становлення національної бібліографії в Україні // Київська старовина. – 2002. – № 6. – С.80-91.

163. Лозовий В.С. Аграрна політика Директорії УНР // УІЖ. - 1997. – № 3. – С. 68-76.

164. Лосєв І. Українське питання у дзеркалі російського націоналізму // Пам’ять століть. – 2001. – № 1. – С. 12-18.

165. Макарчук С.А. Переселення поляків із західних областей України в Польщу з 1944–1946 рр. // УІЖ. – 2003. – № 3. – С. 103-115.

166. Масненко В.В. Історична пам’ять як основа формування національної свідомості // УІЖ. – 2002. – № 5. – С.49-62.

167. Мейс Дж. Політичні причини голодомору в Україні (1932–1933 рр.) // УІЖ. – 1995. – № 1. – С. 34-48.

168. Мельник Л. Гетьман Іван Самойлович // Київська старовина. – 1996. – №1. – С.77-84.

169. Мицик Ю. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. // Пам’ять століть. – 1998. – № 4. – С. 2-13.

170. Мукомела О. Тоталітарний терор в українській журналістиці // Пам’ять століть. – 1997. – № 2. – С. 120-124.

171. Несун О. Згідно з Берестейським договором // Політика і час. – 1997. – № 12. – С. 63-70.

172. Охримович Ю. Політичний світогляд Т. Шевченка // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 20-27.

173. Піддубний І.А. Політичне життя українців Північної Буковини у перше міжвоєнне десятиліття (1918–1928 рр.) // УІЖ. – 2001. – № 5. – С.128-141.

174. Плав’юк М. Перед і після проголошення незалежності України // Пам’ять століть. – 2002. – № 3. – С. 3-17.

175. Потильчак О. “Новий порядок” в окупованій Україні (1941–1944 рр.) // Пам’ять століть. – 1999. – № 1. – С. 97-104.

176. Потульницький В. Світогляд українського лівобережного панства у другій половині ХІХ ст. // Київська старовина. – 2000. – № 4. – С. 32-38.

177. Потульницький В. Інтелектуальні впливи Заходу на дух життя української еліти ХVІІ-ХVІІІ ст. // Київська старовина. – 2001. – № 1. – С. 3-14; № 2. – С. 3-12; № 3. – С. 3-9; № 4. – С. 3-13; № 5. – С. 3-7.

178. Приходнюк О. Дунайська теорія походження слов’ян (точність, чи фантазія печерника Нестора) // Пам’ять століть. – 1994. – № 1. – С. 81-87.

179. Пріцак Л. Богдан Хмельницький і селянство // Пам’ять століть. – 2002. – № 1. – С.34-37.

180. Проблеми української революції 1917–1920 рр. (матеріали “круглого столу”) // УІЖ. – 2003. – № 4. – С. 3-45.

181. Процик А. Російський націоналізм і Україна в добу революції й громадянської війни // УІЖ. – 2002. – № 4. – С. 122-136; № 5. – С. 130-139.

182. Рекотов П. Органи управління в Україні під час фашистської окупації // Пам’ять століть. – 1997. – № 5. – С. 121-127; або УІЖ. – 1997. – № 3. – С. 90-101.

183. Розумний М. Історично-культурні передумови зародження української ідеї // Пам’ять століть. – 1997. – № 3. – С. 57-67.

184. Русіна О.В. Проблеми політичної лояльності населення Великого Князівства Литовського у ХІV – ХVІ ст. // УІЖ. – 2003. – № 6. – С. 3-16.

185. Русначенко А.М. Український національний фронт – підпільна група 1960-х рр. // УІЖ. – 1997. – № 4. – С. 81-94.

186. Сарбей В.Г. Етапи формування української національної свідомості (кінець XVIII – початок XX ст.) // УІЖ. – 1993. – № 7/8. – С. 3-16.

187. Світленко С. Генезис українського народолюбства // Київська старовина. – 1999. – № 2. – С. 29-47.

188. Світленко С. Українські громади другої половини XIX – початку XX ст. (особливості ідеології та діяльності) // Київська старовина. – 1998. – №2. – С. 9-27.

189. Сергієнко Г.Я. Біля витоків українського козацтва й Запорозької Січі // УІЖ. – 1992. – № 12. – С. 123-131.

190. Сергієнко Г.Я. Кирило-Мефодіївське товариство: ствердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі // УІЖ. – 1996. – № 1. – С. 14-27.

191. Симоненко Р.Г. Про геополітичний фактор в історії України // УІЖ. – 2001. – № 3. – С. 105-127.

192. Смолій В., Степанков В. Гетьман Петро Дорошенко // УІЖ. – 1992. – № 7/8. – С. 84-102.

193. Солдатенков В. Українізація – життєвий апогей Миколи Скрипника // Пам’ять століть. – 2002. – № 2. – С. 8-36.

194. Сондерс Д. Микола Костомаров і творення української етнічної ідентичності // Київська старовина. – 2001. – № 5. – С. 21-33.

195. Струкевич О.К.Україна – ранньомодерна нація: історико - етнонаціологічні аспекти дослідження // УІЖ. – 2001. – № 5. – С. 22-42.

196. Уткін О.І. Львівський церковний собор 1946 р. в контексті тогочасних політичних реалій // УІЖ. – 1998. – № 5. – С. 99-110.

197. Федорук О. До історичного становлення культу Шевченка в Галичині 60 рр. ХІХ ст. // Київська старовина. – 2001. – №4. – С. 21-33.

198. Харишин М. Українська церква між двома уніями (1569–1596 рр.) //УІЖ. – 1996. – № 4. – С. 24-34.

199. Чорний Д. Взаємовплив чи асиміляція: українці та росіяни по містах Лівобережжя на початку ХХ ст. // Пам’ять століть. – 2004. – № 2. – С. 130-142.

200. Чухліб Т.В. Переяславська угода 1654 р. у контексті міжнародного утвердження раньомодерної української держави: причини, укладання, наслідки // УІЖ. – 2003. № 1. – С. 68-81.

201. Шевченко І. Польща в історії України // Київська старовина. – 2001 р. № 2. – С. 12-24.

202. Шевченко Л.А. Культурно-ідеологічні процеси в Україні у 40-50 рр. // УІЖ. – 1992. – № 7/8. – С. 39-48.

203. Шип Н.А. Дискусії про термін “Русь” //УІЖ. – 2002. № 6. – С. 92-107.

204. Юсова Н.М. Генеза концепту “давньоруська народність” у радянській історичній науці // УІЖ. – 2001. – № 6. – С. 65-85.

205. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. – 1993. – № 3. – С. 77-85.

206. Яковлева Т. Іван Виговський: істина та вимисел // Київська старовина. – 1998. – № 3. – С. 141-159.