Короткий літопис житя і творчості

Письменниця з

Буковини

План

1.Сучасники про Ірину Вільде

2.Короткий літопис житя і творчості

3.Життя і творчість

4.Літературна премія Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка.

5.Висновок

6.Сайти

Сучасники про Ірину Вільде

Велич Ірини Вільде у відстоюванні справедливості.

Павло Загребельний

Всі люди, які її знали, називали Нанашка. Це було таке ласкаве слово, яке відображало і її характер. Але ми зараз відзначаємо людину величезного літературного обдарування і величезних заслуг перед рідною літературою.

Цю видатну українську письменницю, внесено ЮНЕСКО до числа знаменитих людей ХХ століття і другого тисячоліття.

П.І.Писарчук

Писати донька відомого поета ХХ століття Дмитра Макогона Даринка почала ще юнкою, але в ті роки літературна справа вважалася заняттям не вельми гідним для дівчини з інтелігентної родини, ось вона й підписала перше оповідання вигаданим «Ірина Вільде».

Мало хто знає, що в перекладі з німецької «вільде» означає «дика, бурхлива», а ім’я Ірина — у даному разі похідне від Дарини. Ось так і «народився» псевдонім «Ірина Вільде».

Жанна Попович

Вона була моєю письменницею. Нашою. Вона говорила і думала, як ми всі. „Нанашка”, що в перекладі з місцевого значить „Хрещена мати”

Історія дала їй, Ірині Вільде, право голосу, аби сказати від власного імені та імені свого покоління, що воно, те покоління, і вона, письменниця, речниця того покоління, всього-на-всього є метеликами на шпильках. Прекрасними сотворінмями, готовими до лету, але такими, що ніколи не полетять, їм судилося бути прип'ятими шпильками до підставки жорстокого життя. Це були страшні, відчайдушні, неймовірні, але правдиві слова...

Роман Горак

Короткий літопис житя і творчості

5 травня 1907 Народилася Дарина Дмитрівна Макогон.

1927 Закінчала гімназію в м. Станіслав (нині — Івано-Франківськ).

1928—1933 Навчалася у Львівському університеті.

1930 Новела «Повість життя», пізніша назва — «Поема життя».

1933—1939 Працювала вчителькою, літературним співробітником журналу «Жіноча доля» в Коломиї.

1934 Оповідання „Вікна навстіж”.

1936 За повісті «Метелики на шпильках», «Б'є восьма» отримала літературну премію Товариства письменників і журналістів ім.Івана Франка.

Збірка новел «Химерне серце».

1936 Народився син Ярема Полотнюк.

1939 Повість «Повнолітні діти».

1940 Стала членом Спілки письменників СРСР.

1942 Народився син Максим.

1943 Гестапівці стратили Євгена Полотнюка (чоловіка).

1945—1949 Працювала спецкором газети «Правда Украины».

1946 „Історія одного життя”.

1948 Обрана депутатом Верховної Ради Української РСР другого скликання.

Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

«Ті з Ковальської», „Її портрет”.

1949 Написала листа Сталіну.

„Стежинка життя”, „Яблуні зацвіли вдруге”.

1952 Роман „Повнолітні діти”.

1953 „Кури”, „Нова Лукавиця”.

1955 „На порозі”.

1958 „Ти мене не любив”.

1959 „ Винен тільки я”.

1961 „Життя тільки починається”, „Троянди і терня”.

7 жовтня 1961 Помер батько Дмитро Макогон.

1964 „Людське тепло”.

1965 За роман «Сестри Річинські» присуджено Шевченківську премію.

1969 Збірка мініатюр „Окрушини”.

1979 „Кроки часу”.

30 жовтня 1982 Померла письменниця у Львові.