Маргінальність

Характеристика образу чи героя, що перебуває " на межі" між двома станами. Герой-маргінал зазвичай – виходець з нижчого класу, що намагається завоювати вищі сфери суспільства, піднятися по драбині успіху. Традиція таких героїв йде від О. де Бальзака. В українській літературі типовим маргінальним героєм є Степан Радченко з роману В. Підмогильного " Місто" – вже не " селюк", але ще не інтелігент, який хоче " підкорити" місто і стати відомим письменником.

МАРС

Див. " Ланка".

Масова література

Інша назва – белетристика. Художня література, розрахована на масового читача, його середній рівень розвитку. Протиставляється елітарній літературі. Умовно белетристику можна поділити на високоякісну (П. Коельйо, Р. Бах, в українській літературі – " Тигролови" І. Багряного) і низькоякісну (" чтиво"). Головна функція масової літератури – розважальна, проте високоякісна здатна також піднімати важливі проблеми, пропагувати високі ідеали, покликати до наслідування, натомість " чтиво", що будується за простими схемами, відповідає на запити читача, а не формує їх.

Масовізм

Видозміна народництва, залучення до літератури i письменницької праці широких мас з " низів". Явище виникло у 1922 році, його розвивали літературні угруповання ВУСПП і " Плуг". Разом з позитивною просвітницькою роллю масовізм сприяв примітивізації літератури, оскільки письменником оголошувався кожен, хто кілька разів виступив у пресі, незалежно від художньої якості матеріалу. Вимога писати доступно для пролетарів також профанувала мистецтво слова, знижувала його естетичні ідеали.

Метафора

Складний троп, інакомовлення, розкриття суті одного явища через подібне (" синя одежа моря" – М. Коцюбинський. Тут синій колір морської води зіставляється з хвилями). У розмовній мові метафори вживаються рідко, натомість у художньому стилі і у промовах є одним із головних художніх засобів.

" Митуса"

Літературне угруповання. Виникло у Львові в 1922 році, об’єднувало навколо однойменного літературно-мистецького журналу здебільшого колишніх січових стрільців. До складу входили Р. Купчинський, В. Бобринський, О. Бабій, Ю. Шкрумеляк. Творчість групи – українська видозмінасимволізму.

Міф

Первісне пояснення системи світу, розповідь про його створення богами та героями. Міф як первісне світобачення був основою пояснення всіх навколишніх явищ і дій. Залишки міфології залишилися у фольклорі, обрядодійствах, народній психології, окремі риси можуть виявлятися в літературі (міфологізм).