Підтекст

Внутрішній, прихований зміст твору. Підтекст доповнює основний зміст, але може і змінювати його на абсолютно протилежний (іронія). Виникає за рахунок здатності висловлювання набиратиасоціації (за цьому будуються, наприклад, дотепи, алегорія та ін.), через позамовні чинники (іронічний підтекст може виникати через тон мовлення). Підтекст особливо характерний для лірики та психологічної прози. Також на підтексті будується " езопівська мова " – непряме висловлення думки.

" Плуг"

Спілка селянських письменників, літературна організація. Заснована в 1922 році у Харкові. Ініціаторами створення були С. Пилипенко (він же – лідер та ідеолог організації), А. Панів, І. Сенченко, Г. Коляда, до складу входили також Д. Бедзик, А. Головко, Наталя Забіла, П. Панч, О. Ведміцький та ін. (в " кращі роки" об’єднував до кількасот письменників). " Плуг" був більш адміністративною, ніж літературною організацією. Його ідейною базою була " змичка села з містом", " червона просвіта", масовізм. Художньої платформи не виробили, але під впливом критики зверталися здебільшого до реалізму, часто спримітивізованого. У період літературної дискусії 1925-1928 рр. " Плуг" був опонентом ВАПЛІТЕ й активно критикувався за низьку художню якістю його творів, що спричинило " чистку" його рядів. " Плуг" був найближчим до офіційної ідеології і вкрайзаангажованим, проте відіграв безперечно позитивну роль як " кузня кадрів " – з нього вийшли багато молодих літераторів, які поповнювали " Гарт", ВАПЛІТЕ, ВУСПП, " Нову генерацію", " Молодняк". Припинив існування в 1932 році.

Повість
Епічний прозовий твір, за розміром проміжний між оповіданням і романом. Сюжет повісті більш розгорнутий порівняно з оповіданням, проте він однолінійний, розгортається навколо життя одного головного і кількох другорядних персонажів. Яскравими зразками повісті в українській літературі є " Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка, " Микола Джеря" І. Нечуя-Левицького, " Старший боярин" Т. Осьмачки.

Поема
Віршований ліро-епічний твір, в якому зображені визначні події та яскраві характери. Для поеми характерні ознаки епосу: сюжет, дійові особи; лірики – увага до переживань. Типовий приклад – " Гайдамаки" Т. Шевченка. Також поемами називають віршовані ліричні твори великого обсягу (" Кавказ" Т. Шевченка), в давнину поема була епічним твором (" Іліада" та " Одіссея" Гомера). Стосовно сучасних творів замість терміну " епічна поема" вживається " роман у віршах" (" Маруся Чурай" Ліни Костенко). Іноді поемами називають прозові романи, що є широкими епічними полотнами (" Мертві душі" М. Гоголя).