Питання 21

Вправи з рівноваги сприяють розвитку координації рухів, спритності, вихованню сміливості, наполегливості, рішучості, впевненості в своїх силах, формують правильну поставу у дошкільників.

Під час виконання вправ з рівноваги на підвищеній опорі (гімнастична лава, колода) вихователь здійснює страховку дітей, особливо молодших вікових груп (підтримує деяких з них за руку, йдучи поряд з дитиною).

Вміння зберігати рівновагу розвивається у дошкільників поступово, у процесі удосконалення функцій вестибулярного, м’язового та зорового аналізаторів, якими керує центральна нервова система.

Удосконаленню рівноваги сприяє виконання спеціальних фізичних вправ у статичних та динамічних положеннях. До статичних вправ відносять збереження рівноваги в певній позі (присідання на носках, стійка на одній нозі та ін.), динамічні – в русі (ходьба по дошці, гімнастичній лаві або колоді, зміна напрямку під час бігу, раптові зупинки в рухливих іграх та ін.).

Дослідження Т.І. Осокіної свідчать про покращання у дошкільників з віком усіх показників, що характеризують функцію рівноваги як у статичних, так і в динамічних положеннях. При цьому найбільш інтенсивний розвиток зафіксовано у дітей п’ятого року життя.

Молодшим дошкільникам важко зберігати рівновагу через обмежений руховий досвід. Однак ця здатність необхідна їм, щоб навчитися правильно виконувати більш складні основні рухи. Тому вправи з рівноваги займають значне місце в обсязі засобів фізичної культури малюків. В основному діти виконують ці вправи в русі: ходьба та біг між двома паралельними рисками, накресленими на підлозі (землі) на відстані 20-25 см одна від одної, між предметами; по дошці, покладеній на підлогу, або по колоді заввишки 15-20 см, що лежить на землі, або по гімнастичній лаві.

Дітям пропонують спочатку найпростіші, посильні для них вправи з рівноваги: ходьба по зменшеній площині опори (між двома паралельними шнурками або по дошці), переступання через предмети й ходьбу між ними. Потім вивчають складніші вправи: ходьбу по гімнастичній лаві (висота 20 см). та дошці, один край якої покладено на щабель гімнастичної стінки або куб (висота 15-20 см).

Виконуючи перші спроби в пересуванні по колоді або по похилій дошці, більшість молодших дошкільнят іде невпевнено, дивиться вниз під ноги. Декому потрібна допомога вихователя, який підтримував би дитину за руку, допомагав піднятися і зійти з колоди (лави), давав би рекомендації під час виконання вправи та підбадьорював її.

Дітям другої молодшої групи спочатку пропонується сходити з лави (колоди), поперемінно спускаючи ноги на підлогу. Стрибати з кінця лави на килимок дозволяється після того, як малюки навчаться м’яко приземлятися, згинаючи ноги в колінах. Важливо постійно підтримувати зацікавленість дітей до виконання вправ з рівноваги. Тому їх проводять жваво, емоційно, застосовуючи ігрові завдання. Наприклад, пройти через місток (дошка, лава), який перекинуто через річку, і не замочити ніг; пройти або пробігти по доріжці (два шнури, покладені на підлогу на відстані 25 см один від одного) та не впасти у болото та ін.

У середній групі дошкільнята продовжують удосконалювати раніше вивчені вправи і вивчають складніші, їм пропонують ходьбу по гімнастичній лаві (колоді) приставним і перемінним кроком з рухами рук (сплеск у долоні перед грудьми, над головою); ходьба з м’ячем у руках (під крок лівої ноги підняти м’яч угору, правої – опустити вниз) і та ін. Під час навчання вправ з рівноваги в цій групі вихователь повинен звертати увагу на правильну поставу дітей, впевнене виконання руху, вміння орієнтуватися у просторі. При виконанні дітьми більш складних вправ з рівноваги (ходьба по колоді, похилій дошці) потрібно знижувати темп до повільного.

Для дітей старшої групи пропонуються більш складні порівняно з попередніми віковими групами вправи на рівновагу, які поєднуються з різними руховими завданнями: ходьба з пересуванням через предмети (кубики, м’ячі), покладені на лаві на відстані кроку одне від одного; ходьба по лаві (колоді) приставним кроком, лівим і правим боком та ін.

Під час виконання цих вправ слідкують, щоб дошкільники йшли впевнено, дивлячись вперед, а не під ноги, у запропонованому темпі, зберігаючи правильну поставу. На кінці лави діти виконують зіскок з м’яким приземленням на напівзігнуті ноги (на килим або гімнастичний мат). Ці вправи корисно виконувати з торбинкою (вага 500-700 г) на голові, щоб діти привчалися тримати голову рівно, зберігаючи при цьому правильну поставу.

Нові для дітей вправи доцільно вивчати спочатку в полегшених умовах. Наприклад, ходьба з підкиданням м’яча вгору та ловленням його спочатку виконується на дошці, яку покладено на підлогу, а потім, на гімнастичній лаві (колоді).

У підготовчій до школи групі формування навичок з рівноваги відбувається під час виконання різноманітних рухових дій у статичних та динамічних положеннях. Вихователь підвищує вимоги щодо чіткості рухів, пов’язаних зі збереженням стійкості положення тіла під час присідання, приземлення після стрибків, швидких поворотів та ін.

Більшість вправ з рівноваги для дітей цієї групи складається з комбінації статичних положень тіла та динамічних рухів, які виконуються на гімнастичній лаві або колоді. Наприклад, під час ходьби по лаві (висота 30 см) присісти й повернутися кругом; ходьба по лаві (колоді) назустріч один одному, з поступовим розходженням, тримаючись за руки (мал. 29).

Положення рук під час виконання вправ з рівноваги може бути різне — в сторони, за голову, за спину, на поясі. Однак зафіксовані тривалі положення певною мірою ускладнюють вправу, втомлюють дитину. Тому рекомендують частіше змінювати положення рук.

Почуття рівноваги удосконалюється також під час виконання вправ спортивного характеру (катання на ковзанах, лижах, велосипеді) та рухливих ігор: «По рівненькій доріжці», «Не замочи ніг», «Зроби фігуру», «Совонька» та ін.

ПИТАННЯ22

1. Загально-розвиваючі вправи та їх роль у фізичному розвитку дітей
Загально-розвиваючі вправи займають значне місце в загальній системі фізичного виховання дітей дошкільного віку і необхідні для своєчасного розвитку організму, свідомого управління рухами, є засобом для зміцнення і розвитку організму. Загально-розвиваючі вправи в дитячому садку використовуються нафізкультурних заняттях, в ранковій гімнастиці, під час фізкультхвилинок, в поєднанні з гартують, на дитячих святах. Правильне виконання вправ впливає на фізичний розвиток дітей.
Загально-розвиваючі вправи - спеціально розроблені руху для рук, ніг, тулуба, шиї та інших частин тіла, які можуть виконуватися з різних м'язовою напругою, різною швидкістю, амплітудою, у різному ритмі і темпі [1].
Загально-розвиваючі вправи розвивають рухові, психічні якості дитини, готують її до оволодіння складними діями, розвивають силу м'язів, швидкість м'язових скорочень, рухливість суглобів, формують правильну поставу. Загально-розвиваючі вправи мають ряд особливостей: вони точно дозуються, можуть застосовуватися в різноманітних варіантах і комбінаціях. Це забезпечує виборчий характер впливу на окремі групи м'язів і на певні системи організму. Більшість вправ прості за своєю структурою, вони складаються з елементів, які можуть бути виконані окремо. У результаті систематичного повторення загальнорозвиваючих вправ створюється своєрідний фонд рухового досвіду, рухових якостей і здібностей, необхідних як у життєвій практиці, так і для формування складних гімнастичних навичок. Поряд з впливом на формування опорно-рухового апарату общеразвивающие вправи є прекрасним засобом для розвитку органів дихання, оскільки в кожен комплекс входять вправи, які зміцнюють діафрагму - основну дихальну м'яз, міжреберні м'язи, м'язи черевного преса, що сприяють більш глибокому диханню.
Активне дихання, тобто обмін газів у легенях, має особливе значення для організму дитини. Інтенсивність окисних процесів в тканинах дитини вище, тому йому необхідно більшу кількість кисню. Дитина насилу переносить кисневе голодування (гипоксемию), тому що значна кількість енергії витрачається на ріст і розвиток тканин. При загальнорозвиваючих вправах тренуються діафрагма, міжреберні м'язи. В результаті у дітей поліпшується екскурсія грудної клітки, збільшується життєва ємність легень, дихання стає рідше і глибше.
Чіткий ритм, сувора дозування, періодичне збільшення і зниження навантаження в загальнорозвиваючих вправах сприяють зміцненню серцевого м'яза, збільшують ударний об'єм серця, покращують ритмічність скорочень.
Вправи роблять велику увагу на розвиток нервової системи. Швидкість реакції, координація, усвідомлене володіння рухами мають значення і для розумового розвитку дітей. Як правило, загально-розвиваючі вправи виконуються в колективі, що сприяє розвитку у дітей організованості, дисципліни.
Рухи стають більш досконалими, коли виконуються у супроводі музики. Музика впливає на емоції дітей, створює у них певний настрій, впливає на виразність дитячих рухів. Музика може сприяти більшій амплітуді рухів або, навпаки, викликати їх стриманість, чіткість у виконанні. Така різноманітність виконання рухів в залежності від характеру музичного твору впливає на їх вдосконалення. Рухи стають невимушеними, координованими, ритмічними, правильно відображають характер музичного твору.

2. Характеристика та класифікація загальнорозвиваючих вправ
Основна характеристика загальнорозвиваючих вправ (відповідно до їх впливом на окремі частини тіла) проводиться за анатомічною ознакою: вправи для рук і плечового пояса, вправи для тулуба і шиї, вправи для ніг.
Вправи зазначених груп можуть бути спрямовані:
~ На розвиток окремих рухових якостей і здібностей - сили, гнучкості, спритності, швидкості, координації, рівноваги, ритмічності, пластичності, граціозності і т.д.;
~ На розвиток властивостей психіки - уваги, кмітливості, орієнтування в просторі, в часі і пр.;
~ На підвищення функціонального рівня систем організму - вправи для тренування дихальної, серцево - судинної системи, активізації обмінних процесів. [2]
Всі загально-розвиваючі вправи можуть проводитися без предметів або з використанням різних предметів і снарядів (вправи з палицями, м'ячами, обручами, прапорцями, скакалками, на гімнастичній лавці, біля гімнастичної стінки, стільців та ін)
Загально-розвиваючі вправи можуть виконуватися:
* При вільному побудові в ланки, в коло,
* При побудові в колони (передача предметів один одному), в колі з великою мотузкою,
* Групами з великими гімнастичними обручами, мотузками,
* Парами [3]. 2.1. Класифікація за анатомічною ознакою
Вправи для рук і плечового пояса (піднімання рук з палицею вгору, опускання палиці за спину, ривкові руху рук назад тощо) спрямовані на формування правильної постави, тому що при цьому зміцнюються м'язи, що допомагають тримати спину прямо, зближувати лопатки. При відведенні рук в сторони, кругових рухах рук поряд з м'язами плечового пояса і рук у роботу включаються м'язи, зміцнення яких покращує дихальну функцію.
Вправи:
o Піднімання і опускання прямих рук вперед, вгору, в сторони одночасно, по черзі і послідовно, те ж з стисканням і разжимание кистей рук;
o Згинання і розгинання рук в різному темпі, в різних вихідних положеннях;
o Кругові рухи рук в різному темпі, в лицьовій і бічній площині, по черзі, послідовно і одночасно;
o Повороти рук усередину і назовні з положення руки вперед, вгору, в сторони, назад;
o Помахи і ривкові руху рук;
o Вільне потряхіваніе розслаблених рук.
Вправи для тулуба
· Нахили, повороти, кругові рухи головою;
· Повороти голови і тулуба вправо, вліво;
· Нахили голови і тулуба вперед (з прямою і зігнутою спиною з поворотами праворуч і ліворуч), нахили в сторони з різними положеннями рук - з різних вихідних положень;
· Кругові рухи тулуба з різними положеннями рук;
· Піднімання і опускання тулуба, лежачи на животі, на спині;
· Згинання і розгинання тулуба, в упорі лежачи, в упорі стоячи, на колінах;
· Розслаблення м'язів тіла з положення сидячи, лежачи.
Вправи для тулуба і шиї впливають на розвиток гнучкості, рухливості хребта, ніг, тому що сприяють розтягуванню зв'язок, а це визначає анатомічну рухливість суглобів. Вправи з нахилами вперед і в сторони дозволяють добитися нормального поперекового вигину. Особливо корисні вправи з вихідного положення лежачи на спині і животі, тому що хребет звільнений від ваги тіла і може вибірково зміцнювати м'язи. У вправах з нахилами при згинанні і випрямленні тулуба з вихідного положення лежачи на спині зміцнюються м'язи черевного преса, що позитивно впливає на процес травлення. У дітей ці м'язи слабкі, тому ці вправи дуже корисні. Вправи для тулуба і шиї виконуються в різних просторових співвідношеннях, тому вони роблять вплив на розвиток координації, просторових орієнтувань. Повороти, обертання, незвичайні положення частин тіла по відношенню до його центру тяжкості активізують роботу вестибулярного апарату, що покращує функцію рівноваги. Як правило, велика навантаження на м'язи у вправах тулуба і шиї. Роботу виконують всі частини тіла, всі великі м'язи. Це значно підвищує обмінні процеси, розвиває силу м'язів.
Особливу увагу доцільно приділити вправам на м'язи плечового пояса й обертання головою. Ці рухи сприяють збільшенню мозкового кровообігу, що, у свою чергу, підвищує тонус нервової системи, а також розумову і фізичну працездатність організму. Обертання головою (повороти, нахили, кругові рухи) потрібно виконувати плавно, в невисокому темпі.
Вправи для ніг.
° Піднімання і опускання ніг з вихідних положень сидячи, стоячи, лежачи;
° Згинання і випрямлення ніг;
° Махи ногами вперед, назад, в сторони з опорою і без опори руками;
° присідаючи й полупріседе, пружні руху в приседе;
° Кругові рухи стоп ніг з різних вихідних положень;
° Утримання ніг в різних положеннях (статичні вправи) - нога зігнута в коліні, витягнута вперед, у бік, назад;
° відставлені ноги на носок вперед, у бік, назад. М'язи ніг ефективно зміцнюються стрибковими вправами [4].
Вправи для ніг зміцнюють зв'язки і дрібні м'язи стопи, розвивають її гнучкість. Особливо корисні різні рухи стопою, будь-які рухи ніг з відтягнутими шкарпетками, присідання. Піднімання, махи ногами, присідання впливають на розвиток рухливості суглобів, зміцнення, розтягування великих м'язів і зв'язок ніг і таким чином на розвиток сили і гнучкості ніг. Багато вправи для ніг, особливо дозовані присідання і стрибки, зміцнюють серцево - судинну систему, підвищують фізіологічну навантаження, покращують процеси обміну.