Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сутність інвестицій та інвестиційних проектів.
Лекція 5 Тема 8. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ 8.1. Сутність інвестицій та інвестиційних проектів. 8.2. Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби. 8.3. Методи і моделі аналізу фінансових інвестицій. Сутність інвестицій та інвестиційних проектів. Інвестиції завжди були в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних економістів, оскільки вважалися найважливішим економічним явищем. Інвестиції як економічна категорія виступають первинною категорією, бо вони є базою побудови ієрархії інших категорій та в своїй основі відображають відтворення суспільного капіталу. Трактування цієї категорії було неоднозначним. Існують різні модифікації визначень поняття “інвестиції”, що відображають множинність підходів до розуміння їх економічної сутності. Проаналізувавши підходи різних економістів та враховуючи вищезгадані недоліки, вважаємо, що інвестиції доцільно трактувати із економічної та фінансової точок зору. Так, за фінансовим визначенням, інвестиції – це система економічних та інших відносин з приводу кругообігу капіталу, який авансований у вигляді грошових, майнових, інноваційних та інтелектуальних цінностей в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання позитивних результатів. За економічним визначенням, інвестиції – це витрати (затрати) на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу. Оцінка і аналіз інвестицій здійснюється на основі відтворювального підходу, який припускає їх розгляд в динаміці, а не на основі обчислення і фіксації окремих стадій руху інвестицій як об'єкт дослідження. Розглянемо інвестиції як об’єкт дослідження з позиції структурного аналізу, рис. 1. У ході структурного аналізу доцільно виділяти такі елементи: суб'єкти інвестицій, об'єкти інвестицій і економічні відносини, пов'язані з рухом інвестицій. Інвестиції поділяються за видами (формами) і класифікуються за різними ознаками, рис. 2. Класифікація інвестицій визначається вибором критерію, який покладений в її основу.
Рис. 1. Інвестиції як об’єкт дослідження з позиції структурного аналізу
Рис. 2. Класифікація інвестицій
Реальні (капіталотворчі) інвестиції виступають як сукупність вкладень в реальні економічні активи: матеріальні ресурси (елементи фізичного капіталу, інші матеріальні активи) і нематеріальні активи (науково-технічна, інтелектуальна продукція і т.д.). Фінансові інвестиції включають вкладення коштів в різні фінансові активи (інструменти) – цінні папери, паї і пайові участі, банківські депозити і т.п. Прямі інвестиції виступають як вкладення капіталу в статутні капітали підприємств (фірм, компаній) з метою встановлення безпосереднього контролю і управління об'єктом інвестування. Вони направлені на розширення сфери впливу, забезпечення майбутніх фінансових інтересів, а не тільки на отримання доходу. Портфельні (непрямі) інвестиції – вкладення капіталу інвестора, опосередковане іншими особами (фінансовими посередниками). Це засоби, вкладені в економічні активи з метою отримання доходу (у формі приросту ринкової вартості інвестиційних об'єктів, дивідендів, відсотків, інших грошових виплат) і диверсифікації ризиків. (розглянути ознаки класифікації самостійно) Практичне здійснення інвестицій забезпечується інвестиційною діяльністю. Рух інвестицій є процесом, який включає дві стадії: - перша стадія: “інвестиційні ресурси (інвестиційний капітал) - вкладення засобів (коштів)”; - друга стадія: “вкладення засобів (коштів) – результат інвестування”. Перша стадія є власне інвестиційною діяльністю суб’єкта господарювання (підприємства, компанії), а друга передбачає окупність здійснених витрат (затрат), одержання доходу в результаті використання інвестицій і характеризує взаємозв’язок та взаємообумовленість двох елементів економічної діяльності: витрат (затрат) і їх віддачі. Виходячи із вищезазначеного руху інвестицій, вважаємо за доцільне визначення інвестиційної діяльності наступним чином: у широкому розумінні, інвестиційна діяльність – це діяльність пов’язана із вкладенням засобів (коштів) в об’єкти інвестування з метою отримання позитивних результатів (дохід (ефект)). у вузькому розумінні, інвестиційна діяльність (інвестування) – процес перетворення інвестиційних ресурсів у вкладення. загалом, інвестиційна діяльність – сукупність процесу вкладення інвестиційних ресурсів та процесу отримання позитивних результатів у майбутньому. Основу інвестиційної діяльності підприємства становить реальне інвестування. На більшості підприємств це інвестування є в сучасних умовах єдиним напрямком інвестиційної діяльності. Це визначає високу роль управління реальними інвестиціями в системі інвестиційної діяльності підприємства. Реальні інвестиції здійснюються підприємствами в різноманітних формах, основними з яких є наступні, рис. 3.
Рис. 3. Основні форми реальних інвестицій
Інвестиційний проект являє собою основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, у якому в загальноприйнятій послідовності розділів викладаються основні характеристики проекту і фінансові показники, зв'язані з його реалізацією. Інвестиційні проекти підприємства, що розроблюються в розрізі окремих форм реального інвестування класифікуються за низкою ознак, рис. 4. У залежності від видів інвестиційних проектів, викладених у розглянутій класифікації, диференціюються вимоги до їх розробки.
Рис. 4. Класифікація інвестиційних проектів підприємства
Відповідно до рекомендацій ЮНІДО (Організації Об'єднаних Націй по Промисловому Розвитку) інвестиційний проект повинний містити наступні основні розділи: 1. Коротка характеристика проекту (чи його резюме). У цьому розділі містяться висновки по основних аспектах розробленого проекту після розгляду всіх альтернативних варіантів, коли концепція проекту, її обґрунтування і форми реалізації уже визначені. Ознайомивши з цим розділом, інвестор повинний зробити висновок про тім, чи відповідає проект спрямованості його інвестиційної діяльності й інвестиційної стратегії, чи відповідає він потенціалу його інвестиційних ресурсів, чи влаштовує його проект по періоду реалізації і термінам повернення вкладеного капіталу тощо. 2. Передумови й основна ідея проекту. У цьому розділі перелічуються найбільш важливі параметри проекту, що служать визначальними показниками для його реалізації, розглядається регіон розташування проекту в ув'язуванні з ринковим і ресурсним середовищем, приводиться графік реалізації проекту і характеризується його ініціатор. 3. Аналіз ринку і концепція маркетингу. Тутвикладаються результати маркетингових досліджень, формується концепція маркетингу і розробляється проект бюджету. 4. Сировина і постачання. Цей розділ містить класифікацію використовуваних видів сировини і матеріалів, обсяг потреби в них, наявність основної сировини в регіоні і забезпеченість нею, програму постачань сировини і матеріалів і пов'язані з ними витрати. 5. Місце розташування, будівельна ділянка і навколишнє середовище. У цьому розділі докладно описуються місце розташування проекту, характер природного навколишнього середовища, ступінь впливу на нього в ході реалізації проекту, соціально-економічні умови в регіоні й інвестиційний клімат, стан виробничої і комерційної інфраструктури, вибір будівельної ділянки з урахуванням розглянутих альтернатив, оцінка витрат по освоєнню будівельної ділянки. 6. Проектування і технологія. Цей розділ повинний містити виробничу програму і характеристику виробничої потужності підприємства; вибір технології і пропозиції щодо придбання чи передачі; докладне планування підприємства й основні проектно-конструкторські роботи; перелік необхідних машин і устаткування та вимоги до їх технічного обслуговування; оцінку інвестиційних витрат. 7. Організація управління. У цьому розділі приводиться організаційна схема і система управління підприємством; подається конкретна організаційна структура управління за сферами діяльності і центрами відповідальності; розглядається докладний кошторис накладних витрат, пов’язаних з організацією управління. 8. Трудові ресурси. Цей розділ містить вимоги до категорій і функцій персоналу, оцінку можливостей його формування в рамках регіону, організацію набору, план навчання працівників і оцінку пов’язаних з цим витрат. 9. Планування реалізації проекту. У цьому розділі зазначаються окремі стадії здійснення проекту, приводиться графік його реалізації, розробляється бюджет реалізації проекту. 10. Фінансовий план і оцінка ефективності інвестицій. Цей розділ містить фінансовий прогноз і основні види фінансових планів, сукупний обсяг інвестиційних витрат, методи і результати оцінки ефективності інвестицій, оцінку інвестиційних ризиків. Інвестиційні проекти є практичним втіленням інвестиційної діяльності підприємства. Розробка та реалізація реального інвестиційного проекту проходить тривалий шлях від ідеї до будівництва та експлуатації об'єкта. Цей період, як правило, називається життєвим циклом інвестиційного проекту. Підприємства можуть здійснювати фінансові інвестиції у формі вкладень у статутні фонди асоційованих підприємств, дохідні інструменти грошового ринку (депозитні вклади в банках) та високоліквідні цінні папери, рис. 5. Як правило, в складі інвестиційного портфеля підприємств переважають інвестиції у цінні папери (акції, облігації, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати тощо). В залежності від строку вкладень (до року або більше) вони можуть відображатися в складі довгострокових та поточних фінансових інвестицій.
В порівнянні з реальними інвестиціями фінансові інвестиції характеризуються більш високою ліквідністю і можливістю гнучкого оперативного управління. Разом з тим, фінансові інвестиції, як правило, забезпечують менший інфляційний захист і нижчий рівень, дохідності, ніж реальні інвестиційні об'єкти. До того ж у випадку портфельних інвестицій обмежені можливості реального впливу інвесторів на дохідність окремих фінансових інструментів. В цьому випадку можна впливати лише на загальну дохідність інвестиційного портфеля шляхом реінвестування коштів у більш дохідні цінні папери.
|