Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сімферополь, 2012
ЗАПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З дисципліни Методологія та організація наукового дослідження для студентів 5-го курсу денної форми навчання напрям підготовки – 0303 – «Історія» спеціальність - 8.030301 - «Історія» освітньо-кваліфікаційний рівень – «Спеціаліст»
для студентів 5-го курсу денної форми навчання напрям підготовки – 0303 – «Історія» спеціальність - 7.030301 - «Історія» освітньо-кваліфікаційний рівень – «Магістр»
Сімферополь, 2012 Друкується за рішенням науково-методичної ради ТНУ Протокол № від «__»_______ 2012 р.
Студентський науковий семінар: «Теорія та методологія історичної науки» (Частина 1 – 2) Укладач: кандидат політичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії історичного факультету Д. В. Дорофеєв.
Програма затверджена на засіданні кафедри нової та новітньої історії Протокол № 10 від «15» травня 2012 р. Зав. кафедрою ___________________ Л.О. Пашковський
Схвалено методичною комісією історичного факультета Протокол № 5 від «28» травня 2012 р. Голова ___________________________ Н.Ф. Громова
Екзаменаційні запитання 1. «Осьовий час»: коваріантна модель усесвітньої історії. 2. Вибір теми наукового дослідження 3. Вивчення літератури 4. Вимоги до друкування рукописи 5. Виникнення і розвиток ідеї прогресу. 6. Відмінності історичного процесу від еволюції живої і неживої природи. 7. Графічний спосіб викладу ілюстративного матеріалу 8. Диференціація усесвітньої історії. 9. Доісторія і історія. 10. Досвід вживання конкретно- історичних дослідженнях. 11. Досвід їх вживання в конкретно-історичних дослідженнях. 12. Етапи історичного пізнання. 13. Етапи науково-дослідної роботи 14. Єдність об'єктивного і суб'єктивного в історичному процесі. 15. Загальнонаукові методи і їх місце в історичному дослідженні. 16. Закономірність і випадковість в історичному процесі. 17. Історична пам'ять та Історична свідомість. 18. Історичний метод. Значення історичного методу в пізнанні минулого. 19. Історіко-генетічній метод: функції і характерні межі. 20. Історіко-порівняльній метод. 21. Історіко-системній метод. 22. Історіко-тіпологічній метод. 23. Історія як наукове поняття. 24. Комплексний характер вивчення історичного минулого. 25. Лініарная (лінійна) концепція історичного процесу. Пряма лінія як форма історичного процесу. 26. Логічний метод і його функції в історичному дослідженні. 27. Математичні методи і методи статистичного аналізу. 28. Міра взаємовпливу національних історій. Регіональна і місцева історія. 29. Можливість наукового пізнання минулого. 30. Можливості синхронного і діахронне вивчення історичної реальності «по горизонталі» і «по вертикалі». 31. Наукові ступені і вчені звання 32. Нетрадиційні методи історичного дослідження: 33. Опис як спосіб вираження властивостей об'єктів, що вивчаються, в процесі історичного пізнання. 34. Описовість, фактографізм і емпіризм. 35. Основні джерела наукової інформації 36. Особливості підготовки рефератів і доповідей 37. Особливості підготовки та захисту дипломних робіт 38. Оформлення бібліографічного апарату 39. Оформлення таблиць 40. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів 41. Планування науково-дослідної роботи 42. Поняття і категорії в історичному дослідженні. 43. Поняття історичного процесу. 44. Поняття методу і методології наукових досліджень 45. Поняття науки і класифікація наук. Наукове дослідження 46. Поняття самостійне («національне») поле історії. 47. Предмет історії як науки, її специфіка. Інтегральний характер предмету історії. 48. Приватні та спеціальні методи наукового дослідження 49. Принципи і методи історичного пізнання. 50. Природа країни, фізична природа людини, особа, суспільство. 51. Проблема альтернативності в історичному розвитку і історичному пізнанні. 52. Проблема історичного спадкоємства (В.О.Ключевський). 53. Проблема класифікації наук: місце історії. 54. Проблеми моделювання в історичному дослідженні. 55. Прояв дії історичних сил: «виклик-відповідь», «відхід-повернення» (А.Тойнбі). 56. Ретроспективна історичного пізнання. 57. Роль суб'єкта в історичному процесі. 58. Символи. Специфіка реконструкції об'єкту в історичному пізнанні. 59. Системний підхід і системний аналіз. 60. Складання поняття усесвітня історія. 61. Спеціально-наукові методи і їх роль в історичному дослідженні. 62. Спіральовідность як одна з моделей циклічного розвитку. 63. Способи написання тексту 64. Структура навчально-наукової роботи рубрикація 65. Структурний і функціональний аналіз систем. Системний підхід в практиці конкретно - історичних досліджень. 66. Структурні рівні історичного процесу: минуле, сьогодення і майбутнє. 67. Сучасні дискусії з проблеми історичного пізнання. 68. Сучасні дискусії про предмет історії. 69. Сучасні дискусії про предмет історії. 70. Типологія історичних явищ. 71. Унікальність і повторюваність в історичному процесі, причинна обумовленість. 72. Управління в сфері науки 73. Філософські та загальнонаукові методи наукового дослідження 74. Форми («образи») історичного процесу. 75. Формування образу «циклу». Звернення до циклічної традиції в новий час. 76. Формування уявлень про просторові кордони історії. 77. Функції історичної науки. 78. Характер взаємодії історичних сил. 79. Характеристики історичного процесу: історичний простір і історичний час. 80. Циклічна концепція історичного часу.
Список рекомендованої літератури 1. «ACTIO NOVA»(«Новое ДЕЙСТВИЕ)/ Сб. науч. статей. М., 2000. 2. Арон Р. Избранное: Введение в философию истории. М., 2000. 3. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. М., 1984. 4. Басаков М.И. От реферата до дипломной работы: Рекомендации студентам по оформлению текста: Учеб. пособие для студентов вузов и колледжей. – Ростов н/Д, 2001. 5. Блок М. Апология истории или ремесло историка. М., 1986. 6. Бурдин К.С., Веселов П.В. Как оформить научную работу: Метод. пособие. – М., 1973. 7. Вахрин П.И. Методика подготовки и процедура защиты дипломних работ по специальности «Финансы и кредит»: Учеб. пособие. – М., 1999. 8. Вебер М. Избранные произведения. М., 1990. 9. Виппер Р.Ю. Очерки теории исторического познания. М., 1911. 10. Волков Ю.Г. Диссертация: подготовка, защита, оформление: Практ. пособие. – М., 2001. 11. Волков Ю.Г. Как написать диплом, курсовую, реферат. – Ростов н/Д, 2001. 12. Вопросы теории и методологии истории. Сб. науч. трудов. М., 1990. 13. Герасимов И.Г. Научное исследование. – М., 1972. 14. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М., 1985. 15. Гречко П. К. Концептуальные модели истории. М., 1995. 16. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. Л., 1990. 17. Гуревич А.Я. Исторический синтез и Школа «Анналов». М., 1993. 18. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования: Учеб. пособие. – Екатеринбург, 1998. 19. Джахая Л.Г. Классификация наук как философская и науковедческая 20. Ефременков Н.В. Основы научного исследования и методы самостоятельной работы студента-историка. – Калинин, 1989. 21. Здравомыслов А.Г. Методология и процедура социологических исследований. – М., 1989. 22. Ивин А.А. Философия истории. М., 2000. 23. Историческая наука: Вопросы методологии. М., 1986. 24. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. – М., 1965. 25. Кедров Б.М. Классификация наук. – М., 1961. – Т.1. 26. Ключевский В.О. Методология русской истории. М., 1989. 27. Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования. М., 2003. 28. Козлов В.А., Суслов Ю.А. Конкретно-социологические исследования в области права. – Л., 1981. 29. Коломийцев В.Ф. Методология истории. М., 2000. 30. Кохановский В.П. Философия и методология науки: Учеб. Пособие для вузов. – М., 2001. 31. Кузин Ф.А. Кандидатская диссертация: Методика написания, правила оформления и порядок защиты: Практ. пособие для аспирантов и соискателей ученой степени. – М., 1997. 32. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация: Методика написания, правила оформления и процедура защиты: Практ. пособие для студентовмагистрантов. – М., 1998. 33. Кукушкин В.Д. Организация умственного труда: Курс лекций. – М., 1976. 34. Курганов С.И., Кравченко А.И. Социология для юристов. – М., 2000. 35. Лапаева В.В. Конкретно-социологические исследования в праве. – М., 1987. 36. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. СПб., 1910-1913. 37. Лешкевич Т.Г. Философия науки: традиции и новации: Учеб. Посо бие для вузов. – М., 2001. 38. Любарский Г.Ю. Морфология истории. Сравнительный метод и историческое развитие. М., 2000. 39. Методология и методика научного исследования. – Челябинск, 1993. 40. Мизес Я. Теория и история: Интерпретация социально-экономической эволюции. М., 2001. 41. Могильницкий Б. Г. Введение в методологию истории: Учеб. пос. для вузов. М., 1989. 42. Найн А.Я. Технология работы над диссертацией по гуманитарным наукам. – Челябинск, 2000. 43. Научно-исследовательская работа студентов: Метод. пособие / Под ред. М.Г. Сачека. – Минск, 1989. 44. Научные работы: Методика подготовки и оформления / Авт.-сост.И.Н. Кузнецов. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск, 2000. 45. Орехов В.В. Социология в науке уголовного права: Учеб. пособие. – Л., 1985. 46. Основы научных исследований: Учеб. для техн. вузов / В.И. Крутов, И.М. Грушко, В.В. Попов и др.; Под ред. В.И. Крутова, В.В. Попова. – М., 1989. 47. Павлова В.П. Обучение конспектированию: Теория и практика. – М., 1983. 48. Панкратов В.В. Методология и методика криминологических исследований. – М., 1972. 49. Поварник С.И. Как читать книги. – М., 1978. 50. Подготовка и оформление курсовых, дипломных, реферативных и диссертационных работ: Метод. пособие / Сост. И.Н.Кузнецов. – Минск, 1999. 51. Подзорова Т.С. Научная организация умственного труда студентов. – Л., 1972. 52. Приходько П.Т. Азбука исследовательского труда. – Новосибирск, 1979. 53. Приходько П.Т. Тропой науки. – М., 1969. 54. Про А. Двенадцать уроков по истории. М., 2000. 55. Репина Л. П. «Новая историческая наука» и социальная история. М., 1998. 56. Репина Л. П., Зверева В. В., Парамонова М. Ю. История исторического знания. М., 2004. 57. Рогожин М.Ю. Подготовка и защита письменных работ: Учеб-практ. пособие. – М., 2001. 58. Рузавин Г.И. Методология научного исследования. – М., 1999. 59. Рузавин Г.И. Методология научного исследования: Учеб. Пособие для вузов. – М., 1999. 60. Румянцева М.Ф. Теория истории. Учебное пособие. М., 2002. 61. Сиденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований: Учеб. пособие для вузов. – Харьков, 1979. 62. Социология права: Учеб. пособие / Под ред. В.М. Сырых. – М., 2001. 63. Социология права: Учеб. пособие / Под ред. В.М. Сырых. – М., 2001. 64. Спесивцева О.И. Основы научных исследований: Учеб. пособие / Челяб. гос. ун-т. – Челябинск, 2000. 65. Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов. – Киев, 1981. 66. Сырых В.М. Метод правовой науки: основные элементы, структура. – М., 1980. 67. Твердая И.Н. Методика изучения преступности: Учеб. пособие. – Владивосток, 1976. 68. Тойнби А. Постижение истории. М., 1990. 69. Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть мастерством историка /Пер. с англ. М., 2000. 70. Уайт X. Метаистория. Историческое воображение в Европе XIX века.Омск, 2002. 71. Уваров А.А. Дипломные и курсовые работы по экономическим специальностям: Практ. советы по подготовке и защите. – М., 2000. 72. Февр Л. Бои за историю. М., 1991. 73. Федотов В.В. Рациональная организация умственного труда. – М., 1987. 74. Философия и методология науки: Учеб. пособие для студентов / Под ред. В.И. Купцова. – М., 1996. 75. Шаленко В.Н. Программа социологического исследования. – М., 1987. 76. Эхо Ю. Письменные работы в вузах: Практ. руководство для всех, кто пишет дипломные, курсовые, контрольные, доклады, рефераты, диссертации. – М., 1997. 77. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987. 78. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987. 79. Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. М.. 2000. 80. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.
|