Висновки. За результатами проведеної методики ми бачимо наступну картину: патологічно дезадаптованих (з коєфіцієнтом більше 25) не виявлено

За результатами проведеної методики ми бачимо наступну картину: патологічно дезадаптованих (з коєфіцієнтом більше 25) не виявлено. Двоє учнів мають низький коєфіцієнт дезадаптації(менше 15), двоє середній. Двоє учнів мають високий, але не критичний рівень дезадаптації (20 і 22). Це говорить, що деякі учні потребують психологічної корекції.

Висновки психодігноста

Характеристика позитивного і негативного лідера

v Позитивний лідер Городецька Анна, 10 років.

Вона ж і виконує обов’язки старости класу та активною та ініціативною дівчинкою. Достатньо вихована, може вплинути на інших. Комунікабельна, товариська. Має повагу як серед дівчат, так і серед хлопців. Не ображає інших. Вміє постояти за себе. Добре вчиться, особливо успішна в гуманітарних науках, пише вірші.

Сім’я емоційно благополучна, згуртована. Має достатньо уваги та підтримки від батьків. Авторитетнішим є батько.

Любить допомагати іншим і не любить коли ображають інших. Готова прийти на допомогу. Володіє вродженими навиками непримусового вербального впливу, саме тому завоювала авторитет серед усіх членів класу та класного керівника. За моїми спостереженнями – має хороший рівень концентрації уваги. Ініціативна під час уроків та приймає активну участь у груповій роботі. Любить допомагати. Цікавиться літературою. Має багато друзів як в класі, так і поза ним.

v Негативний лідер Кирилюк Назар, 9 років.

Є фізично розвиненим хлопцем зі схильністю до девіантної поведінки. У молодших класах проявляв агресію. Має недостатню мотивацію до навчальної діяльності та низький рівень концентрації уваги, за рахунок чого має низьку успішність в навчанні. Він є досить контактним та не замкнутим в собі, але любить порушувати поведінку під час уроків, привертати до себе увагу. За рахунок цього стаються конфлікти з деякими учнями класу та вчителями.

Під час бесіди з Назаром, я вияснив, що йому із самого дитинства приділяли недостатньо уваги. На всі змоги привернути до себе увагу вдома, яку він привертає такими ж методами, як і у школі, він отримує холодну відсіч, яка полягає або у фізичному, або обмежувальному покаранні. Інколи вихователі Назара просто не звертають ніякої уваги на його «витівки».

Під час бесіди з керівником класу я вияснив, що у сім’ї Назара досить непроста ситуація. Його батьки розвелися, коли дитині було чотири роки. Згодом матір знову одружилася, але «новий батько» не прийняв Назара. На даний момент Назар виховується бабусею та дідусем, а також частково рідною тіткою. Він бачиться час від часу з рідною матір’ю та спілкується з нею, але рідного батька практично не бачить, а новий чоловік його матері не проявляє до нього уваги. Він проживає в достатньо забезпеченій сім’ї, але фактично не отримує такої потрібної турботи від рідної матері. Плюс до того немає батька, його роль замінює дідусь, який часто перебуває на заробітках за кордоном. Рідна тітка також працює на позмінній роботі, тому не може постійно займатися його вихованням. Єдиною людиною, яка менш зайнята справами та може приділити Назару більше уваги є бабуся.

Вважаю, що саме через такі обставини у сім’ї Назар формується соціально неприйнятою особистістю. Через те, що у віці чотирьох років він пережив стрес у зв’язку з розлученням батьків, а в подальшому не мав чіткого уявлення про структуру сім’ї, і не має і досі він росте девіантною особистістю. Більше того, в подальшому це грозить тим, що він не буде знати, як сформувати свою сім’ю. Так чи інакше, але ця дитина потребує довгої та кропіткої роботи, яку повинні проводити як його опікуни, так і шкільний колектив.

Із моїх спостережень він не має достатнього рівня довільної уваги, під час уроку відволікається. Має сильний, навіть «жорсткий» характер. Деякі вчителі не можуть на нього вплинути.

Поради, які я дав батькам полягали в тому, що немає ніякого сенсу застосовувати фізичну силу при вихованні дитини. Якщо за дев’ять років життя метод «кнута» не допоміг, то і в подальшому не принесе позитивних результатів, а лише погіршить ситуацію. Потрібно більше часу який би він проводив з рідними батьками. В ідеалі було б якби він жив в повноцінній сім’ї з рідною мамою та вітчимом, але нажаль це малоймовірно.

Поради надані мною керівнику класу та директору школи щодо корекції поведінки та психічних властивостей полягали у слідуючому: потрібно надати можливість для більшої самостійності та відповідальності перед класом та школою. Саме тому я рекомендував би призначити його старостою класу, а діючого старосту його заступником. Розробити правила класу, за рахунок яких вони б відчували, що відрізняються від інших та більше згуртувалися між собою. Пересадити Назара із задньої парти на передню до Городецької Анни, так, як з усіх дівчаток вона має на нього вплив. Ще одним учнем в класі, який має вплив є Власенко Ярослав, але більше примусовий, аніж добровільний. Саме тому між цими двома учнями частіше всього стаються конфлікти. Я дав поради щодо встановлення між ними здорової конкуренції.

За результатами проведеної психодіагностики я можу зробити висновок, що клас відноситься до середньостатистичних в українських школах. Діти забезпечені. Фактично всі мають рідних батьків. Серед проблем можна виділити певну конфліктність та недостатню згуртованість. Клас потребує корекційної та профілактичної роботи з метою зменшення напруженої обстановки, збільшення згуртованості. Собістинський Денис та його сім’я потребує корекції по зміні внутрішньосімейних відносин. Кирилюк Назар є самим проблемним цчнем в класі. Його члени сім’ї потребують корекції сімейних відносин, а сам учень потребує психологічної допомоги з метою зменшення напруги та агресії. Покращення міжособистісних відносин з членами родини та однолітками.

Індивідуальний план психокорекційної роботи

Заняття психокорекційної роботи спрямовані на вирішення основних проблеми: конфліктність, погана згуртованість та напружений загальний емоційний фон.