Не в свої штани вбрався

(символіка народного костюма)

Символіка народного костюма багатопланова.

Етнічна — вказує на приналежність людини до певної нації.

Регіональна (кожний регіон, наприклад, має свою улюб-тену комбінацію кольорів).

Статева (чоловіче вбрання представлене дещо скупіше).

Вікова — найбільше уваги приділяється одягу дівчат та молодих жінок: підкреслюється фігура, приховуються недоліки тощо; з віком жінки її костюм поступово стає дедалі стриманішим.

Соціальна — в ознаках соціального статусу найповніше проявлялася здатність одягу об'єднувати чи роз'єднувати людей. Кількість одягу, частота переміни одягу, якість тканини тощо є ознаками соціальної диференціації. Але справедливості заради, мусимо визнати, що сьогодні такі деталі дещо стираються, натомість основним параметром оцінки соціального статусу є вартість одягу, а подекуди ще й наявність смаку.

Родинна. Стрічки й вінки слугують символами досягнення дівчатами шлюбного віку. Весільний вінок, незважаючи на свою подібність до святкових, є дійсно універсальним знаком, що містить у собі значну кількість різноманітних символів — від кохання та шлюбу до оберегів від «поганого ока» й інших злих сил. Знімання вінка з молодої та вдягання очіпка, як уже зазначалось, засвідчують її перехід у статус заміжньої.

Остаточно він установлюється в домі молодого, де замість очіпка чи намітки його обраниці пов'язують хустку, звичайно у тих місцевостях, де цього звичаю дотримуються. Удова тривалий час носить жалобну хустку. Характерним явищем є використання весільного вбрання як поховального у випадках смерті незаміжніх чи нежонатих людей. Тут відображене народне уявлення про те, що кожна людина повинна пройти основні етапи свого суспільного життя, а одяг виступає як найвиразніший їх символ.

За призначенням одягу: буденний, святковий, весільний.

БАЧИЛИ ТОЙ СОРОМ ЛЮДИ, ЯК БЕЗ ПАСКУ БІГАВ (пояси)

Пояси — невід'ємна складова народного одягу, що пройшла тривалий шлях свого розвитку. Функцією пасків є не тільки закріплення одягу, а й захист та стягування м'язів живота під час тяжкої фізичної праці, на них можна тримати дрібні речі повсякденного вжитку (той же гаманець, приміром), нарешті це своєрідні талісмани та прикраси.

Як витвори народного мистецтва, пояси часом є художньо неповторними.

Здавна існує традиція зображення на пасках певних знаків — оберегів, символів, емблем. Паски пов'язані зі сферою обрядовості, а також народної моралі. Зокрема, подекуди показатися на людях без пояса означає скомпрометувати себе.

Крайки, слуцькі пояси, очкур, пояс-рушник — далеко не весь перелік різновидів поясів. Останній, наприклад, був обов'язковим під час весільного обряду. Молода дарувала молодому червоний пояс, тим самим оберігаючи його від нещастя або підперезувала обранця святково вишитим поясом, що

мало примножити чоловічу силу. Взагалі паски і по сьогодні підкреслюють святковість одягу.