Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні рекомендації. У комплексі індивідуальних факторів формування здорового способу життя важливу роль відіграють фактори психічного впливу на організм






У комплексі індивідуальних факторів формування здорового способу життя важливу роль відіграють фактори психічного впливу на організм. Це зумовлено тим, що фізичний стан людини, її тілесне здоров'я тісно пов'я зані з особливостями психічної діяльності.

Однією з найважливіших форм активного впливу на людську психіку вважається метод психічної саморегуляції, завдяки чому людина може цілеспрямовано координувати і спрямовувати свої психічні реакції. Психічна саморегуляція – це цілеспрямована духовна діяльністьлюдини за власним свідомим імпульсом, спрямована на досягнення оптимального стану духовного і фізичного здоров'я особистості.

Метою психічної саморегуляції – вплив на поведінку людини, якою визначаються прояви її рухової діяльностію спрямованої на досягнення поставленої мети.

Психічна саморегуляція базується на дотриманні таких основних правил:

- формування у свідомості людини вміння діяти в чітко окреслених рамках;

- створення сприятливих умов для формування корисних звичок;

- закріплення корисних звичок шляхом їх систематичного повторення.

Психічна саморегуляція грунтується на формуванні ставлення людини до життя, усвідомлення його змісту і мети. Ефективність саморегуляції залежить від таких основних мотиваційних факторів психічної індивідуальності і світосприймання людини:

- уміння відрізнити головне від другорядного;

- спроможність зберегти врівновавженність і нервову стриманість і екстремальних ситуаціях;

- уміння активно впливати на прояви і перебіг подій навколишнього життя;

- вміння оцінити явища або події з рвзних позицій і точок зору;

- фізична і психічна готовнвсть до неочікуваного, зокрема, екстремального перебігу подій;

- реальне і адекватне сприйняття дійсності;

- прагнення шукати найоптимальніші форми і методи життєдіяльності організму;

- вміння оцінити розвиток явищ і подій у їх перспективі;

- вміння проявити стриманність і поблажливість у сприйнятті чужих думок, міркувань і емоцій;

- вміння критично аналізувати події і відзначати їх позитивні результати.

З метою виховання й утвердження в особистості позитивних психічних властивостей використовують різні форми психічної саморегуляції. Одна із найєфективніших серед них – самовиховання.

Самовиховання – це система дій особистості, спрямована на досягнення відповідності власної поведінки загакльноприйнитим орієнтирам, вимогам і нормам фізичного і духовного життя людського оточення.

Основні методи самовиховання: самопізнання, самооцінка, самопереконання, самоуправління, самопримушування, самонавювання, самозвіт, самоконтроль, самопокарання.

Психологічний захист – це така форма психічної реакції на подразники зовнішнього і внутрішнього середовища, яка спрямована проти їх патологічного впливу на організм людини.

 

Перелік питань для самостійного опрацювання:

 

1. Основні методи самовиховання.

2. Психологічний захист.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал