Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методичні рекомендації. У комплексі індивідуальних факторів формування здорового способу життя важливу роль відіграють фактори психічного впливу на організм
У комплексі індивідуальних факторів формування здорового способу життя важливу роль відіграють фактори психічного впливу на організм. Це зумовлено тим, що фізичний стан людини, її тілесне здоров'я тісно пов'я зані з особливостями психічної діяльності. Однією з найважливіших форм активного впливу на людську психіку вважається метод психічної саморегуляції, завдяки чому людина може цілеспрямовано координувати і спрямовувати свої психічні реакції. Психічна саморегуляція – це цілеспрямована духовна діяльністьлюдини за власним свідомим імпульсом, спрямована на досягнення оптимального стану духовного і фізичного здоров'я особистості. Метою психічної саморегуляції – вплив на поведінку людини, якою визначаються прояви її рухової діяльностію спрямованої на досягнення поставленої мети. Психічна саморегуляція базується на дотриманні таких основних правил: - формування у свідомості людини вміння діяти в чітко окреслених рамках; - створення сприятливих умов для формування корисних звичок; - закріплення корисних звичок шляхом їх систематичного повторення. Психічна саморегуляція грунтується на формуванні ставлення людини до життя, усвідомлення його змісту і мети. Ефективність саморегуляції залежить від таких основних мотиваційних факторів психічної індивідуальності і світосприймання людини: - уміння відрізнити головне від другорядного; - спроможність зберегти врівновавженність і нервову стриманість і екстремальних ситуаціях; - уміння активно впливати на прояви і перебіг подій навколишнього життя; - вміння оцінити явища або події з рвзних позицій і точок зору; - фізична і психічна готовнвсть до неочікуваного, зокрема, екстремального перебігу подій; - реальне і адекватне сприйняття дійсності; - прагнення шукати найоптимальніші форми і методи життєдіяльності організму; - вміння оцінити розвиток явищ і подій у їх перспективі; - вміння проявити стриманність і поблажливість у сприйнятті чужих думок, міркувань і емоцій; - вміння критично аналізувати події і відзначати їх позитивні результати. З метою виховання й утвердження в особистості позитивних психічних властивостей використовують різні форми психічної саморегуляції. Одна із найєфективніших серед них – самовиховання. Самовиховання – це система дій особистості, спрямована на досягнення відповідності власної поведінки загакльноприйнитим орієнтирам, вимогам і нормам фізичного і духовного життя людського оточення. Основні методи самовиховання: самопізнання, самооцінка, самопереконання, самоуправління, самопримушування, самонавювання, самозвіт, самоконтроль, самопокарання. Психологічний захист – це така форма психічної реакції на подразники зовнішнього і внутрішнього середовища, яка спрямована проти їх патологічного впливу на організм людини.
Перелік питань для самостійного опрацювання:
1. Основні методи самовиховання. 2. Психологічний захист.
|