Термічні ушкодження. Електротравма.

Догляд за хворими»

І. Методичне обґрунтування: На основі набутих знань з неорганічної хімії, сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про хімічні опіки, вміти оцінити стан рани, та надати першу допомогу.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з видами хімічних опіків, їх прояви, навчитися надавати першу допомогу та лікуванню.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1. Опіки кислотами, прояви.

2. Опіки лугами, прояви.

3. Опіки важкими металами, клінічні прояви.

4. Опіки хлорним вапном, клінічні прояви.

Вміти:

1. Надавати першу допомогу при опіках кислотами.

2. Надавати першу допомогу при опіках важкими металами.

3. Надавати першу допомогу при опіках хлорним вапном.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

Опіком називається ушкодження тканин, спричинене дією високої температури, хімічними речовинами, електричним струмом, променевою енергією.

Етіологія

Термічні опіки виникають унаслідок дії на шкіру, слизові оболонки і більш глибоко розташовані тканини полум’я, окропу, гарячої олії, розжарених предметів, бойових запальних речовин (напалм, фосфор).

Хімічні опіки виникають під дією хімічних речовин – кислот, лугів.

Тяжкість ураження залежить від:

- часу дії травмівного чинника,

- глибини ураження,

- площі ураження шкірних покривів,

- загального стану хворого.

Патогенез

При опіках потік нервово-больових імпульсів призводить до порушення регулівної функції ЦНС і розладу діяльності дихального і судинорухового центрів. У результаті падає судинний тонус, порушується проникність капілярів із втратою плазми, згущуванням крові, гіпопротеїнемією, гіпохлоремією. Відбувається зворотне всмоктування у кров’яне русло денатурованих білків, що веде до інтоксикації організму. Далі приєднується гнійна інтоксикація, зумовлена вірулентною мікрофлорою, накопиченням в організмі токсичних продуктів. У хворих з тяжкими опіками відбувається порушення всіх видів обміну, внаслідок чого розвиваються гіпопротеїнемія, азотемія, порушення всіх видів обміну, внаслідок чого розвиваються гіпопротеїнемія, азотемія, порушується кислотно-основна рівновага, розвивається гіпокаліємія. На пізніх стадіях наростає дистрофія паренхіматозних органів, виникають тяжкі зливні пневмонії. Загальні прояви залежать насамперед від обсягів ураження.

Розрізняють такі шари шкіри:

1. Роговий шар – епідерміс.

2. Паростковий шар – сосочковий.

3. Власне дерма, в якій знаходяться волосяні мішечки і потові залози.

Класифікація

1. Термічні.

2. Хімічні.

3. Променеві.

4. Електричні.

Клінічна картина

За глибиною ураження розрізняють 4 ступені.

І ступінь є результатом короткочасної дії термічного чинника, характеризується почервонінням (гіперемією) і невеликим набряком шкіри – еритематозна форма. Тривалість 2-3 тижні. На місці опіку з’являється пігментація шкіри з подальшим злущуванням епідермісу (прикладом є сонячні опіки).

ІІ ступінь опіку характеризується появою пухирів, набряку і гіперемії. Пухирі містять прозору рідину, яка потім набирає желеподібної консистенції. Вміст пухиря може розсмоктатися або витекти, якщо лопне стінка. Цей ступінь опіку називається бульозною формою. Пухирі (булли) можуть з’являтися через декілька хвилин після опіку, інколи – наступного дня.

ІІІ ступінь підрозділяється на ІІІА і ІІІВ. Ступінь ІІІА – це ушкодження шкіри до сосочкового шару (паросткового), при цьому утворюється сухий світло-коричневий струп, пухирі розкриті, дно рани дуже болісне. Ступінь ІІІВ – уражуються всі шари шкіри. Виникає сухий або вологий некроз залежно від температури і тривалості дії.

ІV ступінь опіку – ушкодження шкіри і глибоко розташованих тканин з утворенням темного струпа (обвуглювання).

Опіки І, ІІ, ІІІА – поверхневі, а ІІІВ і ІV – глибокі.

Існують такі методи визначення площі опіків.

1. Правило долоні: площа долоні дорослого дорівнює 1-1, 2% площі тіла.

2. Спосіб Уоллеса (правило дев’яток).

3. Правило п’ятірок – для визначення площі опіку у дітей.

4. Спосіб целофанових плівок (калькування).

5. Індекс Франка (прогностичний):

1% поверхні опіку дорівнює 1 одиниці.

1% глибокого опіку дорівнює 3 одиницям.

Ураження дихальних шляхів – 30-45 одиниць.

Отже, при ураженні з індексом до 30 одиниць прогноз сприятливий; при ураженні 31-60 одиниць – відносно сприятливий, при ураженні 61-90 одиниць – сумнівний, понад 91 одиниць – несприятливий.

V. Контрольні запитання:

1. Як називається вид некрозу при опіках кислотами?........................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………

2. Як називається вид некрозу при опіку лугами?................................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

3.Який розчин використовують для нейтралізації кислот?................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

4. Який розчин використовують для нейтралізації луг?........................................................

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

5. Чим необхідно обробити шкіру при опіку солями важких металів та хлорним вапном?......................................................................................................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….