Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ой зомлію - так смердить горілка на всю хату! - говорила пошептом Олеся Казанцеву над вухо.
Здається, ми розігнали веселу компанію, - тихо обізвався Казанцев до Олесі. Давня любов Марка Павловича кружляла горілочку з молодицями, - тихо обізвалась Олеся. Гусари й дами пороздягались і накидали жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі. Балабуха, привітавшись до отця Харитона й Онисі, порекомендував Казанцева. Казанцев брязнув закаблуками перед Онисею; його закаблуки прокопали добрий рівчак на глиняному долі. Після Казанцева прискакували до Онисі другі гусари, совали закаблуками по долі й, неначе півні, вигребли чималу яму на долівці. Якісь прізвища так і сипались на Онисю, неначе хто їх трусив з торби. Quot; Це Олеся навезла гусарів… І де вона в біса набрала їх стільки! " - думала Онисія Степанівна. Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою пахощами хусточкою; її сестри переглядались, переморгувались і осміхались одна до одної. Гусари зареготіли й заходили по світлиці, як у себе вдома. Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом: замість свиток та горсетів - синіли вишивані сріблом мундири, червоніли тонкі ноги, бряжчали остроги, червоніли й біліли панянські сукні. Гусари приставали до господаря та до господині, неначе вони з ними вік звікували. Як ваше здоров'я? - пристав до Онисії Степанівни Казанцев. Спасибі вам! Слава богу, здорова до котрого часу, - знехотя обізвалась Онися. А тим часом вона обвела очима гостей і полічила, скільки-то треба спекти гусей та поросят для тієї Олесиної компанії. А ваші діти здорові? Певно, у вас є діти? - прикинув Казанцев. Слава богу, є й усі здорові, - обізвалась Онися, а тим часом її думка рахувала: " По півгуски на кожного москалюгу, на благочинного півпоросяти, на благочинну півпоросяти, а на паннів хоч по ніжці". Чи весело провели святки? Чи бували в гостях? - піддержував розмову Казанцев. Онися вже його й не слухала та все думала: " По півгуски зжеруть, - москалища здорові! Виходить: п'ять гусок і порося, та треба, мабуть, заколоти здорове порося, бо цей Балабуха добре трощить поросятину; та й благочинна не спустить, бо дуже любить поросятину". Ні, ще ніде не були в гостях, - думаємо їхати до батька післязавтра, - знехотя обізвалась Онися. Quot; Ой, пропадуть мої годовані гуси! Приїде батько на водохреща, не попоїсть гусятини, - снувалась Онисина думка. - Це Олеська навезла своїх пройдисвітів, - мабуть, не мала чого дати їм попоїсти на вечерю та й приперла їх на мої гуси. Це її справа. А бодай ти була дорогою голову скрутила разом з своїми москалиськами". Один гусарин виглянув у вікно й вглядів у дворі здорове стадо гусей.
|