Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Яка в вас сила гусей! їй-богу, півдвора! - крикнув гусарин на всю хату. - Я ще ніде не бачив так багато гусей! Ото була б добра печеня!
" Так воно й є! - подумала Онися. - Це вона навезла оцієї голодної галичі на мої гуси; мабуть, вони за це дорогою розмовляли. Ану, чи й за поросята допоминатиметься? " Хвалити бога, цього року в нас гуси добре велись, - піддержав отець Харитін, - та й поросят виплодилось дуже багато. Quot; Цей дурень сам викаже", - подумала Онися. Слава богу, виплодилось багато, та половину вовки вихапали в чагарях, - обізвалась Онися. Одначе не всіх вихапали: госпожі благочинній ще зосталось на вечерю, - піддобрювавсь отець Харитін. Як я бачу, в вас вовки дуже звичайні, - сказав Казанцев, - коли зоставили й на вечерю; в нас як почнуть хапати, то вже нічогісінько не зоставлять. Як же ваші воли та корови? - спитав в отця Харитона один гусарин, щоб сказати будлі-що. Слава богу, всі цілі, тільки одна безрога, шута корова забігла десь в Богуславський ліс та й досі не знайшли. Чи знайшли, чи й досі там гуляє? - спитала Олеся, поглядаючи скоса на Казанцева з осміхом. Гострі Онисині очі впіймали те переглядання. " Вона з мене сміється з своїм паскудним коханцем, - думала Онися. - Потривай же, - насміюся й я з тебе й з твого милого! Казав мені жид кравець, що ти ввечері бігаєш нишком од свого Балабухи на кватирю до свого гусарина. Я ж тебе обнесу на ввесь повіт! Я ж тобі оддячу! " Щось я ніяк не нагріюсь, а здається, надворі одлига й не дуже холодно, - говорив один гусарин, бігаючи по хаті та тручи руки. І я неначе змерз, - обізвався другий гусарин, бігаючи по хаті. Quot; Допоминаються по чарці", - подумала Онися. Може б, по чарці та по другій, то зараз і нагрієтесь, - обізвався отець Харитін. Як по чарці, то й по чарці, - передражнив Казанцев отця Харитона по-українській. Онися вийшла в кімнату й винесла здорову пляшку горілки й миску пирогів з начинкою. Гусари накинулись на горілку й, без сорому казка, кружляли шинкову Шулимову горілку. Миска з пирогами в одну мить спорожнилась. Кругом стола піднявся клекіт, як за годину перед тим; гусари пили горілку й гвалтували, як передніше мужицька компанія. По хаті пішов свіжий горілчаний дух, одначе Олеся вже не затуляла носа хусточкою й не думала зомлівати. Гусари розвеселились і почали романсувати з паннами. Їм заманулось потанцювати. Чи не можна пак в вас дістати яких-небудь музик? От ми б і потанцювали! - промовив Казанцев. - Шкода, що ми не взяли свого оркестру. Де вже в нас дістати музик! Хіба покликати старого старця Шмида з лірою, - промовив отець Харитін. От і вигадав людям на сміх, - обізвалась Онися. Олеся затулилась хусточкою й реготалась. Онися глянула на неї, неначе п'ятака дала.
|