![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поезія Гаріса Лорки⇐ ПредыдущаяСтр 23 из 23
Поезія XX ст., особливо ж найхарактерніший її різновид — модерніст ська поезія, часто афішувала власну «безцільність». Представники цього художнього методу надзвичайно не любили «обивательське» запитання «простого читача»; а навіщо мені це потрібно? Адже єдина мета поета- модерніста — самовираження. І тільки після того, як воно відбулося, ми тець може теоретизувати (або не теоретизувати - по суті це однаково) на тему «для кого й навіш, о». Для кого, навіщо? Цього я не зміг би сказати. Може, для Поета, що вічно становить зміст Поезії і в різні часи іменується по-різному». Коли читаєш ці слова російського поета Б. Пастернака, звернені до його вчителя, німець- 122 www.testoswit.com ^TBCAYXABUfHi (Ф. ГдрСІА ЛорКАІ Ф. Ґарсіа Лорка кого поета P.M. Рільке, то до «різних часів» хо четься додати: різними мовами. Так, різними мовами Поет являється світові. Пояснити ж це по суті стихійне явищ е (чому саме тут, саме за раз, саме цією мовою?) так само важко, як його передбачити. Які, наприклад, передумови були для появи великого поета XX ст. в Іспанії? Чи багато євро пейців узагалі щ ось знали про іспанську літера туру після її «золотого» XVII століття, після Сервантеса й Кальдерона? Крім фахівців-філоло- гів, мабуть, не багато... А коли на початку XX ст. один іспанський критик розмірковував про «по коління 1898» (цей термін потім прижився), він зовсім не пов’язував цей рік з народженням ви датного поета Федеріко Ґ арсіа Лорки (1898—1936). То що ж таке «покоління 1898»? Ідеться, власне, про сумну й символічну історичну дату — 1898 р. Іспанія зазнала поразки у війні зі СШ А й втратила Кубу, що була її останньою великою колонією. Перща в історії колоніальна імперія стрімко занепадала, у зубожілій метрополії руйнувалися села, у міс тах відбувалися масові страйки... Для того ж, аби зрозуміти настрій іспан ських інтелектуалів «покоління 1898» та їхнє ставлення до великої традиції «золотого століття», досить прочитати назву книж ки, написаної того року їхнім визнаним лідером Мігелем де Унамуно, — «Про маразм сучасної Іспанії» - або поглянути на картину художника того покоління Хосе Гва- делупе Посади «Дон Кіхот і черепи». А поки іспанські інтелектуали посипали собі голови попелом, у провін ції Гранада в батьківському маєтку, назва якого перекладається як Вівчар ський Ключ, ріс хлопчик Федеріко. Він змалку бачив відсталість і вбогість, рани й виразки рідної землі і все те запам ’ятовував. Про щось подібне чи таємо в російського поета О. Блока; Рожденньїе в года глухне Пути не помнят своего. Мьі, дети страшньїх лет России, Забьіть не в силах ничего. Так само як покоління Блока в Росії, «діти страшних літ Іспанії», до яких належав і Лорка, стали поколінням громадянської війни... 1909 p., аби дати Федеріко освіту, його родина переїздить до міста Грана- ди. Хлопець старанно навчається спочатку в колежі Святого серця Ісусова, а від 1914 р. - у Гранадському університеті на факультеті філософії, філо логії й права. У студентські роки він починає друкувати свої перші твори (дорожні нотатки, есе). 1919 р. Лорка оселяється в Мадриді й до 1928 р. (з перервами на літо) меш кає в Студентській резиденції (щось на кшталт гуртожитку) по сусід ству з майбутнім знаменитим художником Сальвадором Далі, що став йому добрим другом. Захопившись театральним життям іспанської столиці, Лорка пише свою першу п’єсу «Чаклунство метелика», ш, о була поставлена (і провалилася) в театрі «Еслава» 22 березня 1920 р. Успішне продовження кар’єри драматур га було ще попереду - сьогодні п’єси Лорки інсценізуються в усьому світі (частіше за інші — трагедія «Криваве весілля», 1932). Однак справжнє світове визнання письменнику принесли вірші. Його першу поетичну збірку «Книга віршів», шо побачила світ 1921 p., критики стримано хвалили, утім, як завжди в таких випадках, радили молодому авторові ретельніше працювати над формою. Зазвичай поети-початківці подібні поради ігнорують, а от Л орка дослухався. Наступну збірку - «Піс ні» - він видав лиш е 1924 p., відшліфувавши кожний вірш до блиску. На ступних три роки митець працював над своєю найзнаменитіш ою збіркою «Циганське романсеро» (1927). У цих двох книжках старі ритми з ’єдналися з новими. Старі Лорка отри мав у спадок від іспанських народних пісень (канте хондо), які ретельно вивчав у рідній Гранаді (Андалузії). «Наша музика, душа нашої душі, - ті співочі русла, по яких іде із серця наш біль», — писав він. Відродженням тра диційного мистецтва канте хондо Лорка серйозно займався в 1922р.: 19лю- того поет прочитав про нього лекцію в Гранаді, а в червні в цьому ж місті за його ініціативи відбувся конкурс професійних і народних виконавців канте хондо. Нові ритми поезії Лорки зродилися з голосів рідної землі, до яких ми тець дослухався з раннього дитинства: «Одного разу хтось назвав мене на ім ’я, по складах: “Ф е-де-рі-ко”. Я оглянувся — нікого. Я вслухався й зрозумів. Це вітер розгойдував гілки старої тополі, і мірний сумний шелест я прийняв за своє ім ’я». Недарма Федеріко з дев’яти років брав уроки гри на гітарі в андалузьких музик. Він став справжнім народним співцем Іспанії або принаймні ство рив свій власний і дуже впливовий міф про себе й свою країну - впливовий у самій Іспанії, а ше більше за її межами. Розглянемо для прикладу один з найвідоміших віршів Лорки «Гітара»: Ця лірична мініатюра нагадує епічну баладу, лише сюжет її гранично спресований, стислий. Це певна формула, схема сюжету, під яку можна «під ставити» відразу кілька ситуацій — від найбуденнішої до найпіднесенішої. Скажімо, це може бути «жорстокий романс», «сцена з іспанського ж ит тя». Кабальєро приходить під балкон коханої. Його гітара ридає, виспівую чи серенади, а над ранок його знаходять убитим... Але ж його попереджали, йому погрожували (суперник, чоловік, можливо, батько коханої). Словом, він знав, на що йшов... Утім, іспанець з гітарою може бути й борцем за волю, національну неза лежність, соціальну справедливість. Його щирі, палкі пісні здатні підняти людей на бій. Вороги бояться сміливця, і от його вбито в нерівній сутичці з «мечами п ’ятьма страшенними»... У вірші «Гітара» втілилося не просто замилування Лорки прекрасним іс панським народним інструментом і народним характером, а насамперед почуття глибокої поваги до усіх тих — незалежно від національної прина лежності, - хто, взявши в руки гітару, уже не може мовчати... До таких спів ців належав і сам поет. Тож чи дивно, що в цьому творі він «напророчив» власну загибель? ВІД 1924 p., коли було опубліковано збірку Ф. Ґарсіа Лорки «Пісні», рит ми й голоси Гранади зазвучали на весь світ. Вони зі швидкістю блискавки облетіли не лиш е Іспанію та Латинську Америку (здебільшого іспаномов- 125 ш www.testoswit.com; ' Із лїГЕрдтури ПЕриюї половини XX ну), а й усю Європу Назву маловідомої до того країни повторювали в найвідцаленіших куточ ках світу 1931 р. Лорка уклав поетичну збірку «Диван Тамарита», віддавши данину близькосхідним поетичним формам (газель, касида). «Гранада навчила мене бути з... маврами». Так називали тут арабів, які володарюючи в Іспанії за часів Середньовіччя, збагатили роз кіш ними барвами своєї високорозвиненої цивілізації іспанську культуру. Глибоко націо нальний поет, що надав національному міфу вишуканої довершеності, Лорка водночас по чувався законним спадкоємцем арабської пое зії, а через неї — і східної літератури в цілому Традиція Сходу віддала в його розпорядження добре розвинений жанр газелі (арабське слово «газаль» означає «ліричний вірш»), яка виділи лася з касиди — довгого й пиш ного уславлення «сильних світу сього»
|